10. Рівні соціально-трудових відносин.

Соц-труд вiдносини – це комплекс взаeмовiдносин мiж iхнiми сторонами – найманими працiвниками та роботодавцями, суб'eктами i органами сторiн за участi держави i мiсцевого самоврядування, що пов'язанi з наймом, використанням, вiдтворенням робочоi сили та спрямованi на забезпечення високого рiвня життя особистостi, колективiв та суспiльства в цiлому.

Відповідно до соціально-економічного простору, у якому взаємодіють суб’єкти в сфері праці розрізняти рівні реалізації СТВ Виділяють наступні рівні СТВ:

-індивідуальний -груповий.-змішаний-організації-галузі-регіону.

Рівень соціально-трудових відносин залежить від особливостей суб’єктів соціально-трудових відносин і визначається властивостями соціально-економічного середовища в якому функціонують відповідні суб’єкти. При індивідуальному рівні взаємопов’язаними суб’єктами можуть бути: робітник – робітник; робітник – роботодавець; роботодавець – роботодавець. На груповому рівні виявляється взаємозв’язок в соціально-трудових відносинах між об’єднаннями робітників (профспілками) і об’єднаннями роботодавців. На змішаному рівні – між робітниками і державною; роботодавцем і державою.

Кожному рівню соціально-трудових відносин властиві свої специфічні предмети відносин і відповідні взаємозв’язки між ними.

11. Характеристики предмета соціально-трудових відносин

Предметом індивідуальних ств є певні аспекти трудового життя працівників. Предметом колективних ств на рівні підприємства в цілому є як оплата праці, оцінка персоналу, атестація кадрів, планування кар’єри тощо, так і ін питаннясоц-економічного спрямування, розв’язання яких впливає на якість трудового життя.

В узагальненому вигляді складниками предмета ств є:1) ств зайнятості;2) ств, пов’язані з правилами внутрішнього розпорядку;3) ств, пов’язані з умовами та охороною праці;4) ств, що виникають у зв’язку з розвитком персоналу;5) ств, пов’язані з організацією індивідуальної та колективної праці;6) ств, пов’язані з винагородою за працю;7) ств, пов’язані з додержанням норм трудового законодавства та угод і договорів;.

Отже, практично всі аспекти трудового життя людини можна розглядати як предмет ств. Але найбільше значення серед них мають:

Ств зайнятості; ств, пов’язані з винагородою праці; ств, пов’язані з організацією та ефективністю праці.

Елементи предмету ств тісно взаємопов’язані і взаємодіють між собою. Результатом такої взаємодії є зміна як окремих елементів, так і системи в цілому.

Предмет ств має організаційно-правове закріплення , юридичною формою якого є договори та угоди різних рівнів, котрим передують переговори.

Трудовий договір – це угода між роботодавце і працівником, відповідно якої роботодавець зобов’язується надати працівникові роботу та забезпечити умови праці, своєчасно й у повному обсязі виплачувати працівникові зарплату, а працівник зобов’язується додержуватися правил внутрішнього трудового розпорядку.