73. Функції заробітної плати та механізм їх реалізації.

Функція ЗП – це її призначення, роль, складова сфери практичної діяльності в узгоджені і реалізації інтересів головних суб’єктів соціально-трудових відносин – найманих працівників і роботодавців. Відтв. функ. полягає у забезп. прац. та членів їх родини необх. життєвими благами для віднов. Витр. в процесі виробництва робочої сили та для відтворення поколінь. Реалізація цієї функції забезпечується встановленням державою гарантованого мінімуму заробітної плати та прожиткового мінімуму.Мотиваційна функція заробітної плати полягає у встановленні залежності розміру заробітної плати від особистого вкладу працівника та результатів діяльності всього колективу підприємства. Ця залежність повинна постійно стимулювати працівника в покращенні результатів своєї діяльності. Реалізація цієї функції забезпечується розробкою на підприємстві ефективних систем оплати та преміювання праці, залученням працівників до управління підприємством та ін. Оптимізаційна функція забезпечує певні пропорції в зростанні рівнів заробітної плати та продуктивності праці. Призначення цієї функції на рівні держави полягає в зв’язку платоспроможного попиту та товарної пропозиції, а на рівні підприємства – в забезпеченні ефективності виробництва на засадах випереджаючого зростання продуктивності праці над зростанням заробітної плати. Реалізація цієї функції здійснюється запровадженням заходів, які забезпечують зниження заробітної плати в розрахунку на одиницю продукції.  Регулювальна функція вирішує проблеми рег. вартості робочої сили на ринку праці під впливом співвідношення її поп. та проп. і розподілу труд. рес. за рег., галузями, підпр. з урах. як особистих інтересів працівника щодо сфери прикладання своєї праці та інтересів ринкового виробн., зумовлених економічною кон’юнктурою.   Соц. функ. покликана забезп. рівну заробітну плату в однакових умовах праці та усунення будь-якої дискримінації в оплаті праці. Реалізація цієї функції забезпечується поєднанням державного та договірного регулювання заробітної плати.

74.Чинники диференціації заробітної плати.

У теорії та практиці розподільчих відносин проблема диференціації заробітної плати є однією з головних. Забезпечення об'єктивної диференціації заробітної плати — умова виконання оплатою праці її основних функцій, і передусім відтворювальної, мотивуючої та соціальної.Диференціація заробітної плати є похідною від комплексного впливу ряду соціально-економічних чинників. Заробітна плата тісно пов'язана з кількістю праці. За однакових інших умов праця більшої тривалості потребує більших витрат робочої сили, а відповідно і більшого обсягу життєвих засобів для її відтворення.На формування заробітної плати впливають різноманітні чинники, які можна поділити на 2 групи. Ті, що: 1. характеризують стан ринку праці (співвідношення попиту і пропозиції, модель ринку праці — монополії, монопсонії тощо); 2. характеризують працівників, результати їхньої діяльності та колективної праці, формують вартість послуг робочої сили (складність та умови виконуваної роботи, професійно-ділові якості працівника, результати його праці та господарської діяльності підприємства в цілому).Інтереси врахування всіх чинників, що впливають на параметри заробітної плати, потребують створення і функціонування певної організації заробітної плати, тобто організаційно-економічного механізму оцінки трудового внеску найманих працівників і формування параметрів заробітної плати відповідно до цієї оцінки, вартості послуг робочої сили та стану ринку праці.

75. Організація заробітної плати.

Орг. оплати праці — це один з найважливіших інстр., що визначає взаємозв’язок міри праці і міри його оплати.Функції заробітної плати реалізуються через її організацію, яка являє собою приведення її складових елементів у певну систему. Основою цієї системи є законодавчі та інші нормативні акти, що регулюють заробітну плату, генеральна угода на державному рівні, галузеві (регіональні) угоди, колективні і трудові договори. Виділяють два рівні системи організації заробітної плати. Перший рівень складається на ринку праці, де наймані працівники і роботодавці визначають умови найму робочої сили, що закріплюються трудовою угодою. Це створює підстави для поширення на найманого працівника норм колективного договору, що регулює формування заробітної плати. Другий рівень організації заробітної плати формується безпосередньо на підприємстві, де відбувається використання найманої робочої сили і визначається розмір заробітку залежно від чинних на підприємстві норм і нормативів та результатів роботи працівника.

Головним признач. орг. ЗП є визн. розміру ЗП працівників залежно від тих факторів, що її формують: складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівників, результатів їх праці та господарської діяльності підприємства. Принципи:1.Оплата праці найманого прац. залежно від його особистого трудового вкладу, кільк. і якості витраченої праці.2.Надання самостійності підпр. у виборі форм і систем оплати праці і визн. її розміру.3. Співвідн. в оплаті праці різних категорій і проф.-кваліфікаційних груп з урах. складності виконуваних робіт і умов праці, її престижності.4. Стимулювання підвищ. техн. й орг. рівня виробництва, зниження собівартості й підвищення якості продукції.5. Регулювання розмірів мінімальної заробітної плати, які мають забезпечувати просте відтворення робочої или.6.Забезпечення випереджувальних темпів зростання продуктивності праці порівняно з темпами підвищення заробітної плати.7.Посилення соціального захисту працівників..8.Ясність і простота.