69.Витрати на робочу силу: сутність та склад елементів за міжнародними класифікаціями та вітчизняними нормами

Витрати підприємства на робочу силу — це суми винагород у грошовій та натуральній формах, що нараховані найманим працівникам за виконану роботу, і додаткові витрати організації на користь своїх працівників.

У складі витрат на робочу силу згідно з міжнародною стандартною класифікацією виокремлюють 10 груп: 1) Пряма заробітна плата; 2) Оплата за невідпрацьований час; 3) Премії та грошові подарунки; 4) Видатки на харчування, напої, паливо та ін. натуральні виплати; 5) Видатки роботодавця на забезпечення працівників житлом; 6) Видатки роботодавця на соціальний захист; 7) Видатки на професійне навчання; 8) Видатки на культурно-побутове обслуговування; 9) Витрати на робочу силу, що не належать до раніше наведених класифікаційних груп; 10) Податки, що належать до витрат на робочу силу.В Україні розроблено і надано чинності інструкції з визначення вартості робочої сили у 1997 р. Згідно з даним документом стандартна класифікація витрат на робочу силу містить такі групи: 1) Пряма оплата; 2) Оплата за невідпрацьований час; 3) Премії та нерегулярні виплати; 4) Заробітна плата в натуральній формі, пільги, послуги, допомоги в натур. і грош. формі; 5) Витрати під-в на забезпечення працівників; 6) Витрати під-в на соціальне забезпечення працівників; 7) Витрати на професійне навчання; 8) Витрати на культурно-побутове обслуговування; 9) Інші витрати на робочу силу; 10) Податки, що їх відносять до витрат на робочу силу.

70.Сутність та структура сукупного доходу працівника.

Cукупний дохід працівника включає в себе трудовий дохід працівника та доходи, що не пов’язані з трудовою діяльністю.За визначенням МОП, трудовий дохід — це дохід, який отримує працівник у результаті своєї економічної діяльності як наймана робоча сила або у разі самостійної зайнятості. Слід розрізняти також трудові доходи від основної роботи за наймом і доходи від вторинної зайнятості. Звідси, трудовий дохід – це сукупність винагород, що їх одержує працівник від роботодавця у грошовій та не грошовій формі, зокрема: а) винагорода за виконану роботу(ЗП); б) соціальні виплати ,пільги,що не належать до фонду заробітної плати; в) нематеріальні винагороди як форма нематеріальної мотивації. Очевидно,що формування грошових доходів здійснюється за рахунок оплати праці працівників, виплат із соціальних фондів (соціальних трансфертів), підприємницьких доходів, доходів від власності, доходів від осо­бистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, інших доходів (аліментів, гонорарів, благодійної допомоги тощо). Щодо структури доходу, то вона складається з таких складових. 1. Заробітна плата, включає в себе: основну ЗП, додаткову ЗП, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. 2. Трудовий дохід: соціальні виплати, пільги, що не належать до фонду з/п + нематеріальні винагороди + з/п. Трудовий дохід та доходи, що не пов’язані з трудовою діяльністю утворюють сукупний дохід працівника. До соціальних трансфертів належать пенсії, соціальна допомога, стипендії, страхові компенсації, відшкодування витрат інвалідам, відшкодування збитків репресованим громадянам.

Сукупний дохід охоплює всі види грошових доходів, а також вартість натуральних надходжень, отриманих від особистого підсобного господарства і використаних на особисте (домашнє) споживання. Окрім того, в сукупний дохід входить вартість безплатних послуг, що отримуються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів і фондів підприємств (послуги охорони здоров’я, освіти, дотації на житло, транспорт, харчування тощо)