49. Сутність та форми поділу і кооперації праці.

Виділяють такі форми поділу праці: між галузями економіки, в середині цих галузей, а також всередині підприємств. Поділ праці на підприємстві передбачає спеціалізацію окремих працівників на виконанні певної частини спільної роботи. Є такі види поділу праці: технологічний, поопераційний, функціональний, професійний, кваліфікаційний. Технологічний поділ праці передбачає поділ виробничого процесу за видами, фазами і циклами. Поопераційний поділ праці означає закріплення за працівниками окремих операцій для скорочення виробничого циклу. Функціональний поділ праці відбувається між різними категоріями працівників, які входять до складу персоналу, а також між основними і допоміжними робітниками. Професійний поділ праці відбувається між групами робітників за ознакою технологічної однорідності виконуваних ними робіт і залежить від знарядь і предметів праці, технології виробництва. Кваліфікаційний поділ праці зумовлюється різним ступенем складності виконуваних робіт і полягає у відокремленні складних робіт від простих. Поділ праці на виробництві пов’язаний з встановленням певних співвідношень і взаємодії між видами праці. Кооперація — це організована виробнича взаємодія між окремими працівниками, колективами бригад, дільниць, цехів, служб у процесі праці для досягнення певного виробничого ефекту. Ефективність кооперації полягає в забезпеченні раціональ­ного використання робочої сили і засобів праці, безперервності виробничих процесів, ритмічного виконання робіт, підвищення продуктивності праці, а також у встановленні раціональ­них со­ціально-трудових взаємовідносин між учасниками виробництва, та узгодженні їхніх інтересів і цілей виробництва. Розрізняють такі взаємозв’язані форми кооперації: всередині суспільства, коли обмін діяльністю і продуктом праці здійснюється між галузями економіки; всередині галузі, що передбачає обмін продуктами праці або спільну участь низки підприємств у виробництві певної продукції; всередині підприємства.

50. Багатоверстатне обслуговування: сутність та організаційні передумови введення.

Багатовест обсл базується на суміщенні професій і визначенні черговості виконання ручних операцій на кількох одиницях устаткування. Тобто один робітник або група (бригада) виконавців працюють одночасно на декількох верстатах, виконуючи ручні прийоми на кожному з них під час автоматичної роботи всіх інших. У результаті кілька верстатів працюють паралельно або паралельно-послідовно, при цьому кількість операторів буде меншою, ніж кількість одиниць устаткування, що обслуговуються ними. Раціональна побудова БО полягає в такому підборі операцій, що забезпечує найбільше завантаження устаткування і повну зайнятість робітника-багатоверстатника. Для ефективної організації БО необхідно вирішити такі завдання: створення організаційних умов для його впровадження;установлення норм часу на виконання технологічних операцій з відокремленням часу на виконання всіх ручних прийомів та активний контроль роботи верстата; установлення маршруту руху для багатоверстатника і визначення часу на перехід робітника від одного верстата до іншого. Важливо, що в організації багатоверстатного обслуговування істотну роль відіграють структура, тривалість та повторюваність операцій. Залежно від організації праці на виробничій дільниці застосовується багатоверстатне обслуговування трьох видів: бригадне, ланцюгове та індивідуальне. При бригадній формі обслуговування певна зона обслуговування закріплюється за бригадою в цілому; при ланцюговій (груповій) — за ланкою або групою робітників, що входять до складу бригади; при індивідуальній — за кожним робітником.