9. Сучасна організаційна парадигма

Теоретичною основою традиційної сучасної (теперішньої) ділової організації є загальна організаційна наука. Вона складається з теорії систем, кібернетики і синергетики, які об'єднує і пронизує теорія організації. Всі вони розгля­дають організацію системно як систему, соціум і процес

Тенденція інтеграції й розвитку всіх сфер людської діяльності: у політиці - зближення (об'єднання). країн; в економіці домінує принцип корпоративізму; менедж­мент набуває глобального характеру; корпоративна куль­тура трансформується в громадянську... Дослідження методів управління соціально-економічними системами з кібернетичних позицій свідчить, що за певним розвитком цих методів зовнішні критерії стають часткою системи управління. Отже, вихід системи сполу­чається зі входом, і вона переходить до режиму самороз­витку. Тобто, цілі перестають бути головними критеріями управління. Така система стає об'єктом дослідження синергетики! Бізнес-процес - сукупність різних видів діяльності, в ме­жах якої «на вході» - ресурси, на «виході» - продукт цінний для споживача (суспільства), тому організація - динамічна система зі «входом» і «виходом» ззовні і всередині. Передумови реалізації управління на підґрунті бізнес-процесів: - розуміння працівниками всіх робіт, власної ролі та рівня відповідальності; - надання працівникам максимальної свободи дій; -

високий рівень організаційної культури; - надійні і ефективні зв'язки на кордонах (межах) елементів бізнес-процесів; - обмін інформацією в реальному часі; - можливість перегрупування елементів бізнес-прощ якщо вимагають інтереси організації для вирішення певної проблеми; - здатність працівників вирішувати широке коло завдань; - звільнення від управлінських стереотипів; - нестандартне творче мислення працівників; - ініціатива, імпровізація замість виконавства; - сильна і гарантована мотивація. Бізнес-процес забезпечує група фахівців, посада керівника не є обов'язковим атрибутом управління групою: деменеджеризація! Радикальна зміна управлінського мислення! Менша формалізація, з’являються індивід. риси у кож. о-ції. Природними умовами функціонування такої організації є проблеми, а основою її діяльності стає забезпечення стійкого розвитку. І тому визначення проблем розгля­дається як бізнес-процес. Тенденції розвитку ділових організацій: Менджеризм синергізм; Управління: суб'єкт - об'єкт в організації, и саморозвиток ------► взаємодія

10. Сутність поняття організації

Організація (надаю стрункий вигляд, влаштовую) - у соціальному сенсі, визна­чається як різновид соціальних систем, об'єд­нання людей, які спільно досягають певної загальної мети та взаємодіють на підґрунті певних принципів. Визначення сенсу поняття «організація»: О. = Процес (організація - це процес, шляхом якого утворюється і зберігається структура системи); О. = Система (організація - це сукупність, система взаємовідносин, видів діяльності, прав, обов'яз­ків, ролей, які формуються у процесі сумісної праці; організація розглядається як система з об'єктованою структурою) ; О. = Соціум (організація - це сукупність індивідів, яка реально існує, емпірично фіксується, має спільні цілі, характеризується відносною цілісністю і є самостійним суб'єктом соціальної дії та поведінки). Організація - це: - Систематизоване, свідоме об'єднання людей з метою досягнення визначених цілей; - Група осіб, які взаємодіють між собою для досягнення визначених цілей за допомогою матеріальних, правових, економічних та інших умов; - Група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільних цілей; - Соціальне утворення (група людей) з певними межами, що функціонує на відносно постійних засадах і свідомо координує свою діяльність для досягнення спільної мети. Класифікація організацій як об'єктів людської діяльності: 1. Мета діяльності (Комерційні, некомерційні); 2. Реакція на зміни середовища (Механістичні (бюрократичні), адаптивні, інноваційні); 3. Зв'язки між підрозділами (Традиційні, дивізіональні, матричні, сітьові); 4. Взаємовідносини з людиною (Корпоративні, індивідуалістичні); 5. Організаційно-правова форма і форма власності (Індивідуальні, приватні, колективні, кооперативні, акціонерні, суспільні, релігійні, державні (загальнодержавні та комунальні), орендні та інші); 6. Функціонально-галузева (Промислові, будівельні, сільськогоспо­дарські, транспортні, торговельні, виробничо-торговельні, торговельно-посередницькі, інноваційно-посеред­ницькі, банківські, лізингові, факто­рингові, страхові, інжинірингові, консалтингові, інші); 7. Належність капіталу та контроль за ним (Національні, іноземні, змішані (спільні підприємства)); 8. Сфера діяльності та ступінь підпорядкування (Національні, міжнародні, головні, дочірні відділення, філії, представ­ництва); 9. Масштаби розвитку бізнесу (Дрібні, малі, середні, великі); 10. Нові типи (Едхократичні, багатомірні, партисипа- тивні, підприємницькі, орієнтовані на ринок). Загальні характеристики організації: наявність спільних цілей, Спільна діяльність людей, Розподіл праці, Наявність підрозділів, що вирішують конкретні завдання; Ієрархія влади, Необхідність управління, Формалізація правил, процедур і контролю, Взаємодія із зовнішнім середовищем і залежність від нього, Організаційна культура.