20. Даний метод планування заснований на допущенні, що сформована раніше тенденція динаміки рівня планованого показника збережеться й у майбутньому:

1. балансовий;

2. екстраполяції;

3. факторний;

4. нормативний.

21. Даний метод планування є найбільш точним і відноситься до основних методів розрахунку планових показників:

1. балансовий;

2. екстраполяції;

3. факторний;

4. нормативний.

22. Даний метод планування припускає корегування фактичної величини планованого показника з урахуванням у плановому періоді технічних і організаційних умов, які змінюються:

1. балансовий;

2. екстраполяції;

3. факторний;

4. нормативний.

23. Основна сутність даного методу планування полягає у встановленні відповідності між обсягом виробництва і необхідними для цього ресурсами:

1. балансовий;

2. екстраполяції;

3. факторний;

4. нормативний.

24. Управління промисловим підприємством  це:

в) діяльність власників (або органів, діючих від особи і на користь власників) підприємства, яка направлена на узгодження роботи окремих його підрозділів по досягненню поставлених перед ними цілей, які витікають з цілей розвитку підприємства в цілому;

25. Методи планування взаємно доповнюють один одного. Так, для забезпечення обґрунтованості планів балансовий метод обов'язково повинен застосовуватися в сполученні з одним із зазначених нижче методів:

1. екстраполяції;

2. факторний;

3. нормативний;

4. поточний.

26. У цьому плані відбиті головні цілі діяльності підприємства на перспективний період і основні шляхи їхнього досягнення:

1. оперативно-календарний;

2. стратегічний план:

3. бізнес-план;

4. програма.

27. Трирічні плани підприємства відносяться до одного з зазначених нижче видів планів:

д) перспективний середньостроковий.

28. Цілі, які ставлять у перспективному плануванні:

а) стратегічні;

б) оперативні;

в) тактичні;

г)поточні.

29. У залежності від тривалості планового періоду розрізняють 3 основних види планів підприємства:

а) середньострокове, поточне, оперативне;

б) довгострокове, середньострокове. короткострокове:

в) перспективне, поточне, оперативне;

г) довгострокове, поточне, короткострокове.

30. Плани, всі завдання яких є обов'язковими для виконання називаються:

а) директивними;

б) регулятивними;

в) індикативними;

г) поточними.

31. Планування, що на підприємстві охоплює річний період і є сукупністю планів по різних видах діяльності, називається:

а) стратегічним плануванням;

б) поточним плануванням;

в) оперативним плануванням;

г) бізнесом-плануванням.

32. Плани, які носять рекомендаційний характер і є орієнтиром для підприємств та інших підрозділів народного господарства при формування їх економічної політики мають назву:

а) директивні;

б) регулятивні;

в) індикативні;

г) поточні.

ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

1. Персонал підприємства – це:

а) працівники, які мають високий рівень кваліфікації та певний досвід роботи на підприємстві;

б) промислово-виробничий персонал підприємства;

в) постійні працівники, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи;

г) непромисловий персонал підприємства.

2. Категорії, на які поділяється персонал підприємства залежно від виконуваних функцій:

б) робітники, службовці, спеціалісти, керівники;

3. До трудових ресурсів відносять:

а) чоловіків-16-60 років, жінок- 16-55 років;

4.Рівень продуктивності праці можна охарактеризувати показником:

б) виробіток;

5. Основним угрупуванням персоналу підприємства є ділення його за:

а) виконуваними функціями;

б) за віком;

в)за регіоном мешкання;

г) за датою прийняття на роботу.

6. Працівник, який відноситься до молодшого обслуговуючого персоналу:

а) кур'єр;

б) інжінер;

в) бухгалтер;

г) менеждер.

7. Обсяг товарної продукції базисного року = 120000, середньорічна чисельність працівників у базисному році =178. Середньорічний виробіток товарної продукції (виробіток) на одного працюючого складе:

а) 674;

б)120178;

в) 679;

г)0,0015.

8. До службовців відносяться працівники які:

а)обслуговують службові і інші невиробничі приміщення;

б)виконують адміністративні функції за підготовкою та оформленням документації;

в)здійснюють керівництво виробничим процесом;

г) обслуговують службові приміщення.

9. В залежності від складу трудових затрат розрізняють:

а)подетальну трудомісткість;

б)неповну трудомісткість;

в)повну трудомісткість;

г)часткову трудомісткість.

10. За рівнем кваліфікації відрізняють такі групи робітників:

1. без освіти; малокваліфіковані; висококваліфіковані;

2. некваліфіковані;малокваліфіковані; висококваліфіковані; кваліфіковані.

3. малокваліфіковані; висококваліфіковані; кваліфіковані;

4. без освіти; кваліфіковані; висококваліфіковані.

11. Якщо планова трудомісткість програми дорівнює 425 тис. нормо-годин, корисний фонд часу одного робітника - 420 годин у кварталі, коефіцієнт виконання норм виробітку - 1,2, то чисельність відрядників буде дорівнювати:

а) 861 чіл.;

б) 843 чіл.;

в) 840 чіл.;

г) 870 чіл.