ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

1. Відповідно до Господарського кодексу України, під підприємством розуміється:

в) самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Кодексом та іншими законами;

2. Асоціації — це:

г) договірні об'єднання, створювані з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що входять до його складу.

3. Період існування підприємства включає такі етапи: б) формування, функціонування, ліквідація;

4. Найбільш простою формою об'єднання підприємств є: а) концерн;

б) корпорація;

в) асоціація;

г) холдинг.

5. Учасники товариства з повною відповідальністю відпо­відають за борги товариства:

а)у межах належних їм акцій;

б)у межах належних їм внесків;

в)у межах належних їм внесків і майном у розмірі, крат­ному внеску;

г)усім належним їм майном.

6.Концерн – це:

г) статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі на основі повної фінансової залежності від одного чи групи юридичних осіб.

7. Одним з видів форм власності підприємства є:

г)приватні

8. Одним з періодів існування підприємства є:

б) ліквідація;

9. Юридичні особи підрозділяються на:

а)публічного права та юридичних осіб особистого права;

б)цивільного та особистого права;

в)публічного та адміністративного права;

г)сімейного та цивільного права.

10. Підприємство набуває прав юридичної особи з дня:

а) державної реєстрації;

11. Учасники ТОВ відповідають за борги товариства:

1. у межах належних їм акцій;

2. у межах належних їм внесків;

3. у межах належних їм внесків і майном у розмірі, кратному внеску;

4. усім належним їм майном.

12. Критерії, за якими в Україні підприємства поділяють на малі, середні, великі:

б) чисельність працюючих; рівень доходу підприємства;

Організація діяльності підприємства

1.Організація виробництва  це:

в) система заходів, які спрямовані на раціональне поєднання засобів виробництва і праці в єдиному виробничому процесі при певних соціально-економічних умовах;

2.До переваг великих підприємств відносять:

1. відносно високий рівень продуктивності праці; відносно низький рівень собівартості одиниці продукції;

2. підприємство має високу хибність виробництва – може швидко наладити випуск нової продукції;

3. забезпечує рівномірну високу зайнятість у країні;

4. швидко будуються, що дозволяє швидко забезпечити народне господарство потрібною продукцією.

3.До переваг малих та середніх підприємств відносять:

1. відносно високий рівень продуктивності праці;

2. підприємство має високу хибність виробництва – може швидко наладити випуск нової продукції; забезпечує рівномірну високу зайнятість у країні;

3. відносно низький рівень капітальних вкладень на одиницю потужності;

4. відносно низький рівень собівартості одиниці продукції.

Структура підприємства

1. Загальна структура підприємства включає:

б) виробничу структуру; організації та установи, що займаються управлінням підприємством та обслуговуванням його працівників;

2. Види виробничих структур:

в) цехова, безцехова, корпусна, комбінатська;

3. Типи виробничих структур (за спеціалізацією):

б) технологічна, предметна, змішана;

4. Виробнича структура підприємства  це:

1. склад підрозділів виробництва та їх взаємозв’язки;

2. склад усіх ланок підприємства, які володіють технологічними і кооперованими взаємозв’язками;

3. склад підрозділів виробничої системи, їх взаємозв’язок у процесі виготовлення продукції, співвідношення по чисельності, зайнятій площі та їх територіальному розміщенню;

4. склад виробничих ланок, а також організацій щодо управління підприємством, їх кількість, величина і співвідношення між ними за розміром зайнятої площі, чисельності робітників, виробничої потужності.

Планування діяльності підприємства

1. План, який розробляється у випадку створення підприємства, розширення, технічного вдосконалювання або придбання підприємства або майна має назву:

а) стратегічний план;

б) бізнес-план;

в) програма;

г) виробничий план.

2. Типи організаційних структур управління підприємством:

1. галузева; матрична; планова.

2. лінійна; функціональна; матрична;

3. галузева; лінійна;

4. функціональна; матрична; планова.

3. Метод планування, сутність якого полягає у встановленні відповідності між обсягом виробництва й необхідними для цього ресурсами:

a) нормативний;

б) балансовий;

в) програмно-цільовий;

г) аналітично-розрахунковий.

4. Принцип планування, який означає, що плани нижчестоящих ланок(цехів) повинні бути спрямовані на виконання цілей вищої ланки (підприємства):

a) принцип безперервності;

б) принцип обґрунтованості;

в) принцип ієрархічності;

г) принцип стабільності.

5. Етап, що визначається як перша функція менеджменту, оскільки саме на цьому етапі визначаються конкретні цілі, завдання розвитку підприємства і його окремих підрозділів і раціональні (ефективні) шляхи їх досягнення, має назву:

а) прогнозування;

б) проектування;

в) планування;

г)управління.

6. План, який розробляється до діючого виробництва на всіх рівнях народного господарства, у ньому плануються: випуск і реалізація продукції, забезпечення виробництва матеріальними, трудовими й фінансовими ресурсами, технологічне вдосконалювання виробництва й інші сторони господарсько-фінансової діяльності підприємств і інших ланок народного господарства, має назву:

а) бізнес-план;

б) виробничий план;

в) стратегічний план;

г)програма.

7. Принцип планування, що означає встановлення такого плану, який сприяв би найбільш доцільному використанню ресурсів, називається:

а) матеріальної й моральної зацікавленості;

б) безперервності;

в) оптимальності;

г) обґрунтованості планів.

8. Принцип планомірності управління це  :

1. рішення всіх задач на плановій основі;

2. пізнання та використання дії об’єктивних економічних законів;

3. використання кібернетичних підходів до управління підприємством як складною динамічною системою, в якій у взаємозв’язку протікають виробничі, науково-технічні, комерційні та соціальні процеси;

4. глибока розробка теоретичних та практичних питань управління.

9. Принцип системності управління це  :

1. застосування економіко-математичних методів;

2. пізнання та використання дії об’єктивних економічних законів;

3. використання кібернетичних підходів до управління підприємством як складною динамічною системою, в якій у взаємозв’язку протікають виробничі, науково-технічні, комерційні та соціальні процеси;

4. глибока розробка теоретичних та практичних питань управління.

10. За своїм змістом і характером впливу на об’єкти управління всі методи управління підприємством поділяють на:

1. психологічні економічні, соціальні;

2. економічні, соціальні, організаційні;

3. адміністративні, економічні, соціально-психологічні;

4. соціально-психологічні, соціальні, організаційні.

11. Даний принцип планування полягає у врахування об'єктивних закономірностей функціонування економічних систем у процесі планування виробничо-господарської діяльності підприємств:

б) науковість;

12. Відповідно до даного принципу шляхи досягнення встановлених у планах цілей повинні сприяти раціональному використанню виробничих ресурсів:

1. обґрунтованість;

2. науковість;

3. комплексність;

4. ефективність.

13. Даний принцип планування полягає в необхідності сполучення перспективного, поточного й оперативного планування, у розробці сполучених планів на суміжні тимчасові періоди:

1. безперервність;

2. обґрунтованість;

3. гнучкість;

4. комплексність.

14. Відповідно до даного принципу планування на підприємстві повинне охоплювати всі сфери (сторони) його діяльності (виробничу, науково-технічну, комерційну, соціальну, природоохоронну):

1. безперервність;

2. обґрунтованість;

3. гнучкість;

4. комплексність.

15. Реалізація цього принципу припускає обов'язкове використання при підготовці планових рішень відповідних нормативних документів, прогресивних і обґрунтованих норм і нормативів:

1. обґрунтованість;

2. науковість;

3. гнучкість;

4. ефективність.

16. Необхідність постійного корегування діяльності підприємства з урахуванням зміни зовнішнього середовища і внутрівиробничих умов обумовлює використання якого принципу планування:

1. безперервність;

2. обґрунтованість;

3. гнучкість;

4. комплексність.

17. Даний вид планів розробляється для забезпечення своєчасного і рівномірного виконання плану випуску продукції на основі ритмічної роботи всіх виробничих підрозділів підприємства:

а) оперативно-календарний;

18. Цей вид планів містить шляхи вирішення конкретних проблем, які носять яскраво виражений цільовий характер:

г) програма.

19. Одним з основних призначень даного плану є залучення необхідних коштів для реалізації інвестиційних проектів:

1. оперативно-календарний;

2. поточний;

3. бізнес-план;

4. програма.