2) Підходи до структури :

• За ступенем зануреності :

- політична участь

- професійна політична діяльність ( політичне функціонування)

Політична участь – тимчасові періодичні дії, які направлені на виявлення тих або інших інтересів або на вплив на структури політичної влади.

Стиль політичної діяльності – домінування певних способів.

• За стилем

- екстремістські

- компромісно – консенсусний

Екстремістський стиль – характеризується схильністю до крайніх засобів і дій, несприйняття чужих точок зору, певною безкомпромісністю.

Форми:

- повстання

- політичний переворот

- політичний терор

- війна

Компромісно – консенсусний стиль – характеризується толерантністю, принципом плюралізму, принцип компромісу, консенсусу.

Форми:

- політична демонстрація ( прохід )

- політична маніфестація ( представлення )

- мітинг

- вибори

Професійна політична діяльність :

• Кадрова

• Розробка і прийняття політичних рішень

• За інтенсивністю політичних дій

• Реакція

• Участь у періодичних діях, пов’язаних з делегацією повноважень

• Діяльність у політичних або громадських організаціях

• Виконання політичних функцій в структурах політичних інститутів

• Пряма дія

• За Вебером

• Випадкова участь у політиці

• Участь у політиці за сумісництвом

• Участь у політиці як професії

3) Суб’єкти – усі ті, хто втілює політичні інтереси, здійснює політику.

Об’єкти – все те,на що спрямована діяльність суб’єктів.

Класифікація суб’єктів :

• З точки зору впливу

• Вирішальні ( ті, інтереси яких вирішують )

• Безпосередні ( ті, хто безпосередньо здійснює )

• З точки зору рівня

• Соціальні ( класи, нації )

• Інституціональні ( інститути:політичні партії, ….)

• Функціональні ( ті,які виконують певні функції:опозиція,лобісти, збройні сили,…)

Є один суб’єкт в політиці – людина.

Об’єкти політики :

• організаційні чинники політичного життя суспільства ( створення партій, організація системи управління);

• процеси політичного розвитку ( процес залучення громадян до політичної діяльності ).

4) Політична діяльність як наука – спирається на певні тенденції, закономірності.

Політична діяльність як мистецтво – мати вміння реалізовувати знання, як діє політик.

Суб’єкти політичної діяльності за Алмондом :

1. Несвідома політична участь – паройкіальний( персональний) тип

2. Напівсвідома політична участь – суб’єкт – підданий

3. Свідома політична участь – суб’єкт – партисипант

Тема 5. Феномен влади

1. Влада як суспільне явище.

2. Політологічні концепції влади.

3. Легітимність політичної влади.

4. Проблема ефективності політичної влади.

1) Влада – це здатність і можливість здійснювати свою волю, чинити вирішальний влив на діяльність, поведінку людей за допомогою певних засобів ( авторитету, права, насильства ).

Співвідношення політики і влади :

• Політика визначає владу ( певні цілі, курс визначає характер здійснення влади );

• Влада визначає політику ( влада і є головною метою політики );

• Існував взаємозв’язок влади і політики.

Передумова влади : здатність людини до активного впливу на оточуюче середовище, тобто здатність не тільки пристосовуватися, але й переробляти це середовище у відповідності до своїх потреб і інтересів.

Основні прояви влади :

• Командування;

• Підкорення

Основні поняття, які описують владу :

• Відношення ( взаємодія суб’єкта і об’єкта );

• Воля ( здатність до концентрації );

• Дія ;

• Вплив ( певне єднання волі і дії ).

Влада – можливість забезпечити вплив.

«А» має владу над «В», якщо «А» обумовлює поведінку «В».

Влада – коли ми визнаємо право когось на владу над нами (авторитет ).

Проблеми політичної влади :

1. Марксистсько–ленінський підхід

Та влада є політичною, яка спирається на класове панування.

Організований примус : держава.

Політична влада виникає на певному етапі розвитку людства.

2. Усяка влада є політичною.

Влада в усіх основних проявах всюди однакова.

3. Та влада є політичною, яка має публічний характер.

Ознаки публічності:

• В основі публічності лежать суспільно – значущі інтереси;

• Влада здійснюється уповноваженими членами суспільства;

• Нормована влада.

Джерел влади:

• Влада інтелекту

• Влада моралі

• Влада емоцій

• Влада інтересу

• Влада сили

Дослідження влади у різних галузях науки :

• Владу вивчає філософія;

• Владу вивчає психологія;

• Владу вивчають правові, юридичні науки;

• Владу вивчає історія.

Концепції влади:

• Біхевіористські

Влада як особливий різновид поведінки.

• Влада як «воля до влади»

• Політика – ринок влади

• Влада як роль

• Системні

Влада як необхідний елемент будь – якої системи.

• Телеологічні

Влада – це здатність досягати мети.

• Інструментальні

Влада є засобом політики.

• Конфліктні

Влада як здатність приймати рішення в умовах конфлікту.

І.Директивна концепція влади.

Влада як здатність до панування, яка забезпечує виконання директиви ( вимоги ).

Концепція влади за Єжи Вятром : влада – це можливість віддавати накази в умовах коли той, кому наказують повинен підкорятися.

Елементи влади:

• наявність не менш ніж 2 партнерів;

- наказ того , хто здійснює владу (наказ має містити : вимогу і загрозу покарання);

- підкорення того, кому віддається наказ;

- існування суспільних норм.

З точки зору директивної концепції найвищим проявом влади є державна влада, але є політична влада, що не є державною.

ІІ.Функціональна концепція влади.

Влада розглядає як здатність суб’єкта влади здійснювати функцію керування.

- здатність суб’єкта до влади;

- відносини між суб’єктом і об’єктом влади.

Здатність до влади  проблеми ресурсів влади.

Ресурси влади – всі ті засоби, які можуть бути використані в процесі здійснення влади.

Критерії :

• по носію

• антропологічний : - ресурс страху ( фізичний примус );

- ресурс переконання ( вплив на свідомість);

- ресурс інтересу ( зацікавлення).

Для громадян – визначення заборони

Для чиновників – визначення дозволеного.

ІІІ. Інтегративна концепція влади.

Влада – здатність елемента системи, яка забезпечує її цілісність.