
- •Загальна теорія політики
- •Тема 1. Предмет і метод науки про політику
- •2)Об’єкт політології : політика
- •2 Підходи до визначення предмету політології:
- •Тема 2. Специфіка пізнання політичних явищ
- •2) Парадигми політології
- •Тема 3. Політика як суспільне явище
- •1) Політика ( polis- поліс ).
- •2)Політологічні концепції політики:
- •3 Основних концепції :
- •3) Зв'язок політики з іншими сферами суспільства.
- •3 Основні варіанти впливу:
- •Тема 4. Політична діяльність.
- •2) Підходи до структури :
- •Тема 5. Феномен влади
- •3) Легітимність політичної влади
- •Тема 6. Соціальна обумовленість політики.
- •2 Підходи до аналізу соціальної структури суспільства:
- •Тема 7. Соціальний конфлікт і політика.
- •3)Політичний конфлікт :
- •2 Основні варіанти виходу з кризи:
- •4).Основні підходи до вирішення соціальних і політичних конфліктів:
- •2 Періоди демократії :
- •2) Принцип демократії :
- •2 Семестр
- •Тема 8. Держава – головний інститут політичної системи суспільства
- •3 Параметра ( за Нерсесянцем) :
- •4) 2 Тенденції розвитку сучасних держав :
- •Тема 9. Парламентаризм
- •3 Складові парламентаризму:
- •2) Функції парламенту :
- •3 Типи виборчих систем :
- •Тема 10. Громадянське суспільство
- •1) Історія розвитку
- •2)Сутність громадянського суспільства
- •Тема 11. Політичні партії
- •1). Партія як суспільне явище – 2 підходи :
- •2)Типологія політичних партій:
- •3) Партійні системи.
- •4).Проблеми партій в Україні
- •Тема 12. Групи інтересів
- •2) Типологія груп інтересів
- •Тема 13. Бюрократія як система політичних інститутів
- •2) Концепція бюрократії м.Вебера.
- •3) Відмінність політиків і бюрократів – політична відповідальність.
- •Тема 14. Політичний режим
- •Демократичний політичний режим.
- •Авторитарний політичний режим
- •Тоталітарний політичний режим
- •2) Трансформація
- •Тема 15.Політична криза
- •2) Концепція громадської культури Алмонда і Верба
- •3 Історичні типи культури:
- •4) Давня історія України:
- •Тема 16. Політична соціалізація
- •2). Чинники соціалізації політики.
- •3).Типи політичної соціалізації:
- •Тема 17. Політичні еліти.
- •2). Елітаризм та демократія.
- •Тема 18. Політичне лідерство.
- •2).Типи політичного лідерства:
- •3). Риси політики, які визначають особливості лідера зараз:
- •Тема 19. Політичний процес та політична модернізація.
Тема 17. Політичні еліти.
Сутність, теоретичні засади та основний зміст концепції політичних еліт.
Елітаризм і демократія .
Проблеми політичних еліт в сучасній Україні.
1).Концепція ця виникла, як противага марксизму.
Еліта (з лат. – кращий, відбірний, добірний).
Г.Моска використав поняття «клас» (функціональний підхід)
В.Парето використав поняття «еліти» (ціннісний підхід)
Засновником концепції еліт є Г.Моска.
Теорія В. Парето.
Політична еліта (якісний підхід) – ті, що мають виключні якості, наявність цих якостей ставить їх правити.
Контреліта прагне змінити правлячу еліту.
Будь-яка еліта прагне до виродження. Чому? Діти не спадкують якості батьків, що правлять. І тоді контреліта захоплює еліту.
Контреліта:
Еліта «левів» (це ті, хто прагнуть силою)
Еліта «лисиць» (це ті, хто маневрують, хитрують).
Де вони беруться? Залежить від ситуації в країні. Леви – стабільність країни, лисиці – політичні кризи, нестабільність.
Міхельс. Залізний закон олігархії (будь яка форма соціальної організації, незалежно від її початкової демократичності або автократичності, неминуче вироджується у владу небагатьох обраних — олігархію (зокрема: номенклатура)).
Еліта (Парето) – ті, що мають якості, що дають можливість правити.
Еліта (Моска) – ті, що реально здійснюють владу.
Постулати теорії політичних еліт (те, що не потребує доказу):
Кожне суспільство ділиться на правлячу меншість та залежну більшість.
Політика є основою суспільства, визначає його будову і розвиток.
Управлінська діяльність в суспільстві не може виконуватися всіма, а тільки окремою єдиною меншістю.
Поділ на еліту та масу є засадою людської цивілізації.
Способи обґрунтування еліт:
Теологічна
Біологічна (пов’язане з самою природою людини), расистська інтерпретація (пануючі раси і залежні раси). Генетична (спадковість).
Психологічні (внутрішні стимули – у меншості людей). Неофрейдизм – пов’язане з проблемами давнього існування.
Ерік Фромм (садомазохістська концепція) – є люди, в яких є бажання керувати над іншими – це лідери(садистський синдром)ю у більшості – психологічний захист – боротися – мазохіст.
Функціональні (Моска)
Сциентистські – наукові.
Політична еліта (словник) – це ті, хто приймають політичні рішення.
2). Елітаризм та демократія.
Еліта (меншість) протиставляється демократії (більшість).
Сумісні:
Некомпетентність
Процес управління державою, а народу немає коли займатися політикою.
Ідея демократії – це утопістська ідея.
Демократія (Моріс Дюверже) – правління народом за допомогою еліти, яка вийшла з народу.
Еліти (Шаран):
Традиційні (ті, які спираються на звичаї, релігійні параметри):
Релігійна еліта
Родова знать (аристократія)
Військова еліта
Сучасні (ті, що мають інші джерела своєї влади):
Вища еліта – це ті, хто безпосередньо приймають стратегічні рішення для країни (100 осіб)
Еліта популярності – вплив на важливі стратегічні рішення. В Америці 10000 осіб. На кожен 1 млн по 50 осіб.
Середня еліта (5%) – дохід, професійний рівень і ті, хто диктують
Адміністративна еліта (чиновники)
Яка спроба поєднати елітаризм та демократію? Концепції елітарної демократії та демократичних еліт.
Демократія (Шумпетер) – уряд, який підтримується народом.
Шумпетер:
Правляча еліта необхідна у демократичному суспільстві
В умовах демократії існує конкуренція еліт за владу
Еліти в умовах демократії мають відкритий характер
Еліти стримують владу за допомогою народу, через вибори.
Концепція плюралістичної демократії:
Роберт Даль – теорія поліархії (множинність влад). В умовах демократії немає єдиного центру влади
Поліархічність – плюралістичне існування багатьох еліт.
К.Попер – відкрите суспільство – відкриті еліти.