
- •Загальна теорія політики
- •Тема 1. Предмет і метод науки про політику
- •2)Об’єкт політології : політика
- •2 Підходи до визначення предмету політології:
- •Тема 2. Специфіка пізнання політичних явищ
- •2) Парадигми політології
- •Тема 3. Політика як суспільне явище
- •1) Політика ( polis- поліс ).
- •2)Політологічні концепції політики:
- •3 Основних концепції :
- •3) Зв'язок політики з іншими сферами суспільства.
- •3 Основні варіанти впливу:
- •Тема 4. Політична діяльність.
- •2) Підходи до структури :
- •Тема 5. Феномен влади
- •3) Легітимність політичної влади
- •Тема 6. Соціальна обумовленість політики.
- •2 Підходи до аналізу соціальної структури суспільства:
- •Тема 7. Соціальний конфлікт і політика.
- •3)Політичний конфлікт :
- •2 Основні варіанти виходу з кризи:
- •4).Основні підходи до вирішення соціальних і політичних конфліктів:
- •2 Періоди демократії :
- •2) Принцип демократії :
- •2 Семестр
- •Тема 8. Держава – головний інститут політичної системи суспільства
- •3 Параметра ( за Нерсесянцем) :
- •4) 2 Тенденції розвитку сучасних держав :
- •Тема 9. Парламентаризм
- •3 Складові парламентаризму:
- •2) Функції парламенту :
- •3 Типи виборчих систем :
- •Тема 10. Громадянське суспільство
- •1) Історія розвитку
- •2)Сутність громадянського суспільства
- •Тема 11. Політичні партії
- •1). Партія як суспільне явище – 2 підходи :
- •2)Типологія політичних партій:
- •3) Партійні системи.
- •4).Проблеми партій в Україні
- •Тема 12. Групи інтересів
- •2) Типологія груп інтересів
- •Тема 13. Бюрократія як система політичних інститутів
- •2) Концепція бюрократії м.Вебера.
- •3) Відмінність політиків і бюрократів – політична відповідальність.
- •Тема 14. Політичний режим
- •Демократичний політичний режим.
- •Авторитарний політичний режим
- •Тоталітарний політичний режим
- •2) Трансформація
- •Тема 15.Політична криза
- •2) Концепція громадської культури Алмонда і Верба
- •3 Історичні типи культури:
- •4) Давня історія України:
- •Тема 16. Політична соціалізація
- •2). Чинники соціалізації політики.
- •3).Типи політичної соціалізації:
- •Тема 17. Політичні еліти.
- •2). Елітаризм та демократія.
- •Тема 18. Політичне лідерство.
- •2).Типи політичного лідерства:
- •3). Риси політики, які визначають особливості лідера зараз:
- •Тема 19. Політичний процес та політична модернізація.
3 Параметра ( за Нерсесянцем) :
правовий ( Кант: правовий закон – забезпечення людини; неправовий – проти людини).
індивідуально – правовий ( загальна характеристика прав. Зміст прав,які мають дотримуватися правові держави ).
організаційно – правовий
Як повинна бути організована держава?
розподіл влади ( влада не має бути в одних руках );
конституційно – правова регламентація структур державної влади ( конституція, правові кодекси );
конституційно – правовий контроль ( суд, всі акти держави відповідають вимогам Конституції, тобто права )
Громадянин – дозволено все, що не заборонено.
Чиновник – заборонено все,окрім того, що дозволено.
3) Форма державного правління – це організація верховної державної влади, яка включає в себе структуру вищих органів, принцип їх взаємодії.
Монархія – це форма державного правління,за якої влада глави держави, яка передається у спадщину і влада цього монарха є незалежною від будь-якої іншої влади.
Види монархії:
абсолютна (всевладдя,поєднання законодавчої,виконавчої,судової влади ).
конституційна (влада монарха обмежена конституцією).
парламентська ( влада монарха обмежена парламентом).
дуалістична ( монарх і парламент діють врівноважено).
Республіка – це форма державного правління,за якої глава держави є виборними, змінюваним, а його владні повноваження вважаються залежними від представницького органу і виборців.
Види республіки:
президентська
парламентська
змішана ( парламентсько–президентська, президентсько–парламентська ).
Форми державного устрою – це територіально – політична організація держав, яка включає політичний статус частин держави, принципи взаємодії центра і його складових частин.
Унітарна ( вона не має окремих державних утворень ).
Федерація (союз державних утворень ).
Конфедерація ( союз держав ).
4) 2 Тенденції розвитку сучасних держав :
Етатистська тенденція
Посилення ролі держави в сучасному суспільстві.
Що обумовлює розвиток етатистської тенденції?
потреба регулювання нових сфер життя;
необхідність регулювання економічних процесів;
необхідність регуляції соціальних процесів;
необхідність регулювання міжнародної політики.
Деетатистська тенденція.
Зменшення ролі держави.
Що обумовлює розвиток деетатистських тенденцій?
розвиток демократичних засад сучасних суспільств;
ринкова економіка.
Тема 9. Парламентаризм
Історичні корені та сутність парламентаризму.
Функції парламенту.
Особливості сучасних виробничих систем.
1.Парламент – це представницький орган законодавчої влади держави;
це виборчий орган;
це колегіальний орган ( функціонує на основі співробнитництва в прийнятті рішень ).
Парламентаризм – це спосіб організації державної влади, що ґрунтується на провідній ролі парламенту в системі вищих органів держав.
3 Складові парламентаризму:
Парламент ( його функції, повноваження в системі розподілу влади в державі, його особливе місце в гілках влади).
Парламентаризм визначається виборчою системою ( її ефективність ).
Партійна система суспільства ( дає можливість оформити інтереси народу у вигляді певного політичного курсу через партії народ надає ідеї в парламент ).
Розвиток парламентаризму
1. Парламент
В Афінах : Рада чотирьох
Німеччина : рейхстаг
Іспанія : Генеральні кортеси
Англія : ХІІІ – виникає
1215 – хартія вольностей
1265 - створюється дорадчий орган при королі
1275 – отримує назву парламент
Парламент – судова палата при королі
Розвиток англійського парламенту – породили функції :
фінансові
міжнародні( війни, ….)
судові( призначає суддів )
контроль над урядом
Демократична держава неможлива без парламенту.
Держава правова, коли є парламентаризм.
Риси парламентаризму чи парламенту в парламентаризмі :
загальне виборче право;\Іеремія Бентан обґрунтовує ідею загального виборчого права, який спирається на народ.
1872 – ввели таємне голосування
1928 – жінкам надали право участі у голосуванні
1969 – молодь голосує з 18 років
принцип мандату представника народу(депутату)
Мандат – документ, який фіксує право виконання якихось функцій.
Мандат – наказ, повноваження.
Вільний мандат – депутат не повинен захищати інтереси з якого округу його вибрали, а має бути загальнонаціональні інтереси.
Імперативний мандат – мандат з вимогою.
структура парламенту – ідея бікамералізму ( двопалатності)
А. Гамільтон «Навіщо потрібно 2 – га палата – сенат?»
щоб стримувати запальність і необачність нижньої палати
запобігати впливу на державні справи, раптовим змінам пристрастей і змінам громадської думки;
верхня палата – гарант стабільності уряду;
верхня палата потрібна для задоволення федеративних потреб.
Влада парламенту:
1. Влада парламенту похідна від влади народу через вибори.
2. Система розподілу влад : влада парламенту конституційно визначена і обмежена.
3. Влада парламенту є частиною партійної системи суспільства.