- •Загальна теорія політики
- •Тема 1. Предмет і метод науки про політику
- •2)Об’єкт політології : політика
- •2 Підходи до визначення предмету політології:
- •Тема 2. Специфіка пізнання політичних явищ
- •2) Парадигми політології
- •Тема 3. Політика як суспільне явище
- •1) Політика ( polis- поліс ).
- •2)Політологічні концепції політики:
- •3 Основних концепції :
- •3) Зв'язок політики з іншими сферами суспільства.
- •3 Основні варіанти впливу:
- •Тема 4. Політична діяльність.
- •2) Підходи до структури :
- •Тема 5. Феномен влади
- •3) Легітимність політичної влади
- •Тема 6. Соціальна обумовленість політики.
- •2 Підходи до аналізу соціальної структури суспільства:
- •Тема 7. Соціальний конфлікт і політика.
- •3)Політичний конфлікт :
- •2 Основні варіанти виходу з кризи:
- •4).Основні підходи до вирішення соціальних і політичних конфліктів:
- •2 Періоди демократії :
- •2) Принцип демократії :
- •2 Семестр
- •Тема 8. Держава – головний інститут політичної системи суспільства
- •3 Параметра ( за Нерсесянцем) :
- •4) 2 Тенденції розвитку сучасних держав :
- •Тема 9. Парламентаризм
- •3 Складові парламентаризму:
- •2) Функції парламенту :
- •3 Типи виборчих систем :
- •Тема 10. Громадянське суспільство
- •1) Історія розвитку
- •2)Сутність громадянського суспільства
- •Тема 11. Політичні партії
- •1). Партія як суспільне явище – 2 підходи :
- •2)Типологія політичних партій:
- •3) Партійні системи.
- •4).Проблеми партій в Україні
- •Тема 12. Групи інтересів
- •2) Типологія груп інтересів
- •Тема 13. Бюрократія як система політичних інститутів
- •2) Концепція бюрократії м.Вебера.
- •3) Відмінність політиків і бюрократів – політична відповідальність.
- •Тема 14. Політичний режим
- •Демократичний політичний режим.
- •Авторитарний політичний режим
- •Тоталітарний політичний режим
- •2) Трансформація
- •Тема 15.Політична криза
- •2) Концепція громадської культури Алмонда і Верба
- •3 Історичні типи культури:
- •4) Давня історія України:
- •Тема 16. Політична соціалізація
- •2). Чинники соціалізації політики.
- •3).Типи політичної соціалізації:
- •Тема 17. Політичні еліти.
- •2). Елітаризм та демократія.
- •Тема 18. Політичне лідерство.
- •2).Типи політичного лідерства:
- •3). Риси політики, які визначають особливості лідера зараз:
- •Тема 19. Політичний процес та політична модернізація.
Загальна теорія політики
Тема 1. Предмет і метод науки про політику
Особливості становлення та розвитку науки про політику.
Предмет і структура політологічних знань.
Методи і функції політології.
1)Стадії розвитку знання (за Дойчем):
Філософська (Арістотель – громадянська війна в Америці)
Емпірична (громадянська війна в Америці – ІІ Світова війна)
Ревізії (ІІ Світова війна – кінець ХХ ст.)
І. Філософська
Знання про політику розвивалося в межах філософських систем:
Філософсько – етичні:
уявлення про політику як загальне благо;
пошук ідеалів в політиці;
основне завдання : навчити людей жити справедливо.
Релігійні
Громадянські
Соціальні
ІІ. Емпірична(виникає сучасна політологія)
Інституціональний (громадянська війна в Америці – 20-30-ті рр.ХХ ст.)
Дослідження інститутів політики
Психологічний (20-30-ті рр.. ХХ ст. – 1939-1945)
Пов'язаний з біхевіоризмом
ІІІ. Ревізія
Криза в політології.
2)Об’єкт політології : політика
2 Підходи до визначення предмету політології:
Плюралістичний
Об’єкт : політика – одиничне
Предмет : знання плюралістичне сукупність усіх знань з соціології, психології
Заперечення існування політології
Моноїстичний
Об’єкт : політика
Предмет : інтеграція знань про політику побудова цілісної системи знання
пошук «ядра» інтеграції різні підходи: держава, політична система, влада, політичний процес.
Політологія – це наука, що вивчає спрямування і зміст політичного процесу, його суб’єкти і об’єкти , рушійні сили та ідейні доктрини.
Структура політологічного знання :
І. Теоретична політологія (систем теорія політичних, міжнародних відносин).
ІІ. Практично – прикладна політологія (політтехнології,прогнозування).
3)Метод – спосіб отримання знання.
Методи:
Загально – наукові ( системний, порівняльний,аналіз,…).
Емпіричні ( статистика, анкетування, опитування).
Функції :
Описова
Пояснювальна
Прогностична
Інструментальна
Ідеологічна
Тема 2. Специфіка пізнання політичних явищ
Особливості суб’єкта та об’єкта пізнавального процесу у політиці.
Основні парадигми політології.
1) Пізнавальний процес можна розглядати як взаємодію 2 частин:
Суб’єкт ( той, хто здійснює процес пізнання);
Об’єкт ( той, на кого направлений).
Суб’єкти : політичні дослідники, політологи, політики.
Об’єкт : політика.
Особливості суб’єкта :
- суб’єкт є залежним від наявних економічних, політичних, духовних пріоритетів суспільства.
- суб’єкт політології сам є джерелом суб’єктивного політологічного знання.
Особливості об’єкта :
- політика є єдністю раціонального і ірраціонального
- політика як об’єкт пізнання вирізняється високим динамізмом, змінюваністю, плинністю.
Проблеми :
Закономірного в політиці
Шляхи вирішення:
Марксистські : в політиці – закономірності
в політології – закони
Класичний позитивізм : в політиці немає закономірності
в політології немає законів
Постбіхевіоризм : законів нема, є тенденції.
Понятійно – категоріального апарату
Питання:
Багато понять запозичено з інших наук
Популяризація знань викривлення понять
Поява нових понять як спроба відобразити нові явища
Нема традиції адекватних понять
Достовірності політологічного знання