Визначальні ознаки дидактичних методів:
бути певною формою обміну науковою інформацією між тим, хто вчить і тим, хто вчиться (словесна, наочна чи практична);
бути формою руху пізнавальної діяльності учнів, зокрема:
а) бути певним логічним шляхом засвоєння знань, навичок та умінь (аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація тощо);
б) бути певним видом і рівнем пізнавальної діяльності учнів (репродуктивний, евристичний, дослідницький);
в) бути певним способом стимулювання і мотивації учінням;
3) бути певним способом керування пізнавальною діяльністю учнів, зокрема, засобом викладу (передачі) знань для учнів учитель, книжка, навчаюча машина і інші.
3. Дати відповідь на запити шкільної практики щодо системи загальних методів навчання – важливе завдання педагогіки як науки.Його розв’язанню значною мірою сприяє класифікація методів.
Класифікація методів навчання – це упорядкована за певною ознакою їх система.
Питання класифікації методів досить дискусійне в педагогіці. Ми розглянемо cутність і особливості найбільш обгрунтованих класифікацій.
3.1. Класифікація як засіб оптимізації.
Особливе місце (значення) у здійсненні практичних завдань оптимізації вибору навчання має цілісний підхід до їх класифікації. Тут суть питання в тому, що усвідомлення вчителем достатньо цілісної класифікації методів виступає важливою умовою здійснення також відносно цілісної процедури їх вибору.
Реалізуючи методологію цілісного підходу до взаємозв’язаної діяльності вчителя і учнів у навчанні, Ю.К. Бабанський пропонує виділити три великі групи методів навчання. При цьому враховується цілісність таких компонентів – мотиваційного, організаційно-дійового, контрольно-оцінного:
1. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності:
а) методи передачі і сприйняття навчальної інформації: (словесні, наочні, практичні);
б) методи логічної організації і керівної діяльності: (індуктивні, дедуктивні);
в) методи забезпечення мисленнєвої діяльності: (репродуктивні і проблемно-пошукові);
г) методи керованої і самокерованої навчально-практичної діяльності.
2. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:
а) методи, спрямовані на формування інтересу до навчання: (пізнавальні ігри, дискусії та ін.)
б) методи, спрямовані на розвиток відповідальності за навчання: (заохочення, осуд та ін.)
3. Методи контролю і самоконтролю в процесі навчання:
а) методи усного контролю;
б) методи письмового контролю;
в) методи лабораторно-практичного контролю;
г) методи машинного контролю.
5. Функції методів навчання.
У літературі зустрічаються характеристики таких загальнопедагогічних функцій методів навчання: спонукальна, освітня, виховна, розвиваюча, контрольно-корекційна.
Спонукальна функція методу полягає в тому, що він збуджує в учнів внутрішній інтерес до навчання, формує позитивні мотиви навчання. Цього можна досягти певними прийомами, наприклад: показом контрастів у розглядуваних об’єктах, парадоксів у явищах, несподіваних ефектів,. Які породжують здивування, інтерес до знань, а головне – до процесу самостійного їх здобування, до розв’язання складних завдань, подолання перешкод і труднощів у навчанні, спонукають брати активну участь у бесіді, дискусії, обговоренні поставлених питань.
Освітня (навчальна) функція методу є основною. Вона передбачає застосування таких прийомів керування навчальною роботою учнів, які б сприяли успішному набуванню ними знань, навичок, умінь і формуванню на цій основі певних переконань. Самостійність учнів і труднощі у виконанні завдань нарощуються поступово.
Освітня функція методів навчання спрямована не тільки на розв’язання пізнавальних завдань, а й на розкриття оцінно-орієнтувальних питань, виконання завдань перетворювально-творчого і художнього характеру.
Виховна функція методів невідривна від освітньої і властива кожному методу. Завдання вчителя -–визначити, якими прийомами вона найкраще забезпечується. Вивчення і глибоке засвоєння учнями навчального матеріалу на основі застосування різних методів навчання сприяє формуванню наукового світогляду. Особливе значення тут мають прийоми, які акцентують увагу учнів на основних виховних ідеях, на оцінці природних і суспільних явищ, моральних якостей і естетичної культури.
Розвиваюча функція методів потребує міркувань учнів для усвідомлення інформації, виконання логічних операцій – аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, доведення або аргументування загальних положень.
Контрольно-корекційна функція методів забезпечує успішне здійснення всіх інших функцій методів навчання. Аналізуючи результати навчальної діяльності, вчителі можуть робити висновки про успіхи, досягнуті в навчанні, вихованні та розвитку дітей.