
- •Розрахункова робота: Принципи міжмережевої взаємодії. Архітектура клієнт-сервер
- •2. Теоретична частина
- •2.1. Обчислювальна модель клієнт-сервера
- •2.2. Еволюція архітектури клієнт-сервера
- •2.3. Додатки клієнт-сервера
- •2.4. Бази даних
- •2.5 Класи додатка клієнт-сервера
- •2.6. Трирівнева архітектура
- •3. Мови програмування, які були використані
- •4. Реалізація проекту Структура:
- •5 . Верифікація розробленої системи
- •Висновок
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет „ Львівська політехніка “
Кафедра ІСМ
Розрахункова робота: Принципи міжмережевої взаємодії. Архітектура клієнт-сервер
Виконав:
ст.гр. КН-16
Бідочко А.Р.
Перевірив:
к.т.н., доц.
Басюк Т.М.
Львів-2012
Зміст
Вступ 3
Теоретична частина 4
Мови програмування, які були використані 8
Реалізація проекту 15
Верифікація розробленої системи 22
Висновок 23
Вступ
В результаті виконання розрахункової роботи було створено програмний продукт з використанням таких мов як : HTML,PHP,CSS. За допомогою даного продукту користувач може заносити дані про свій транспорт в базу даних. В даному додатку було показано пряму взаємодію між клієнтом та сервером, клієнт за допомогою форми введення даних, заносить дані в форму, після чого за допомогою PHP виконується SQL запит в базу даних, який добавляє нові дані в базу. За допомогою даного програмного продукту накопичують дані в базі, які в перспективі можуть бути використані для створення статистики про використання транспортних засобів.
На етапі занесення даних в форму, клієнту пропонується ввести назву транспортного засобу, вибрати категорію транспортного засобу, вибрати дату останнього тех.огляду, ввести имя,фамілію,вибрати особу(юридична,фізична), ввести тип палива, модель та вибрати колір транспортного засобу.
Для збереження даних на стороні сервера, було використано реляційну базу даних, яка модифікується, створюється та доповнюється запитами SQL.
2. Теоретична частина
Інтерне́т (від англ. Internet) — всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.
Історія Інтернету сягає досліджень 1960-х років, які проводилися на замовлення уряду США і мали на меті створення надійних розподілених комп'ютерних мереж, стійких до пошкоджень. Попередницею Інтернету стала мережа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network), яка почавши функціонувати в кінці 1960-х, в кінці 1970-х об'єднувала близько 200 вузлів.
На основі цих винаходів почали створюватися різноманітні мови програмування, які використовуються в різних спектрах діяльності таких як : створення соціальних мереж, публікація даних, створення веб-сайтів, а також створення різноманітних онлайн ігор.
З розвитком мережі виникало все більше мов програмування, які давали можливість робити програмний продукт практичним, зручним та з більш зрозумілим інтерфейсом. Також виникли мови програмування, які дозволили створювати не просто веб-сторінку , на якій знаходиться інформація, а й занесення користувачів до бази даних. Також, щоб користувач міг допомагати в доповненні та зміні контенту на веб-ресурсі потрібно було ввести різноманітні змінні з якими можна було б виконувати різні функції: від простої зміни наповнення до вирішення математичних завдань, які пізніше стали основою для створення програм в інтернеті.
Клієнт-сервер – мережева архітектура, в якій мережеве навантаження або завдання розподілені між постачальниками послуг(сервісів), які називаються серверами и замовниками послуг, клієнтами. Зазвича клієнти і сервера взаємодіють між собою через комп’ютерну мережу і можуть бути як програмним забезпеченням так і різні фізичні прилади.
Сервери взаємодіють незалежно один від одного, так само клієнти можуть взаємодіяти незалежно, паралельно. Між клієнтом і сервером немає жорсткої прив’язки. Сервера можуть обробляти одночасно декілька запитів від клієнтів, клієнт може звертатися до різних серверів.
Взагальному архітектура клієнт-сервера має як позитивні сторони, так і негативні.
Позитивні:
Дозволяє об’єднувати різних клієнтів. Клієнти можуть використовувати ресурси одного сервера незалежно від операційної системи, апаратної платформи та інше.
Відсутність дублювання коду програми сервера програмами клієнта
Знижуються вимоги до комп’ютерів які являються клієнтами, тому що всі обчислення відбуваються на стороні сервера.
Всі дані зберігаються на сервері, які як правило захищені ліпше ніж у клієнтів. На стороні сервера набагато простіше розподілити права доступу до певних даних.
Дозволяє розгрузити мережу за рахунок того, що дані між клієнтом і сервером передаються певними порціями (пакетами).
Негативні:
У випадку непрацездатності сервера, вся обчислювальна мережа стає непрацездатною.
Для правильної і продуктивної роботи потрібен спеціаліст – системний адміністратор.
Висока ціна обладнання.
Вся архітектура складається з декількох компонентів:
Множина серверів, які дають можливість получати інформацію чи певні послуги програмам, які звертаються до них;
Множина клієнтів, які використовують ресурси серверів.
Мережа, забезпечує зв'язок та обмін даними між клієнтом та сервером.
Як правило комп’ютери і програми, які входять до складу інформаційної системи, не являються рівноправними. Деякі з них являються власниками ресурсів (процесор, файлова система, принтер, база даних…) , інші можуть звертатися до цих ресурсів. Комп’ютер (програму), керуючий ресурсом, називають сервером даного ресурсy (сервер бази даних, файл-сервер…). Клієнт і сервер будь-якого ресурсу можуть знаходитися в межах однієї обчислювальної системи, так і на різних комп’ютерах, які з’єднані між собою за допомогою мережі.
Створення архітектури клієнт-сервера, супроводжувалося появою нових термінів:
Клієнт – об’єкт, який получає інформацію через мережу. Як правило клієнтом являється персональний комп’ютер або робоча станція.
Сервер – комп’ютер (високопродуктивна робоча станція, міні-компютер або мейнфрейм). Сервер зберігає інформацію, з якою працюють клієнти.
Прикладний програмний інтерфейс (Application Programming Interface, API) – множина функцій та підпрограм, які забезпечують взаємодію клієнта і сервера.
Проміжне програмне забезпечення – набір драйверів, прикладних програмних інтерфейсів та іншого програмного забезпечення, дають можливість покращити взаємодію між додатком клієнта та сервером.
Реляційна база даних – база даних, в які зберігається вся інформація про клієнтів, доступ до інформації обмежений вибором даних, які відповідають критеріям пошуку.
Мова запитів (Structured Query Language, SQL) – розроблена корпорацією IBM і стандартизована інститутом ANSI, мова для створення, керування та зміни баз даних.