
- •Визначення вмісту в молоці сухої речовини і сухого знежиреного молочного залишку розрахунковим методом
- •Визначення вмісту азотовмісних речовин у молоці
- •Виділення з молока казеїнів кислотою, альбумінів і глобулінів нагріванням
- •Виділення з молока казеїну сичужним ферментом
- •Вплив різних факторів на тривалість сичужного зсідання молока
- •Вплив дози ферменту.
- •Вплив кислотності молока
- •Вплив температури
- •Дослідження впливу різних факторів на тривалість сичужного зсідання молока
- •Визначення вмісту загального білка і казеїну в молоці методом формольного титрування
- •Визначення вмісту казеїну в молоці за методом Маттіопуло
- •Визначення вмісту загального білка в молоці на аналізаторі ам-2
- •Визначення вмісту загального і залишкового азоту в молоці мікрометодом за к'єльдалем
- •Визначення вмісту залишкового азоту
- •Визначення вмісту білків біуретовою реакцією
- •Оцінка термостабільності білків молока
- •Визначення вмісту азоту амінокислот
- •Визначення наявності аміаку в молоці
- •Визначення вмісту ліпідів та ліпоїдів у молоці
- •Визначення вмісту жиру в молоці кислотним методом (метод Гербера)
- •Визначення вмісту дестабілізованого жиру в молоці
- •Виділення жиру молока
- •Відділення жиру з вершкового масла
- •Екстракція ліпідів за Фолчем
- •Визначення вмісту загального холестеролу
- •Виявлення молочного цукру в молоці та кількісне його визначення
- •Якісна реакція з фелінговим реактивом на лактозу
- •Визначення вмісту лактози в молоці
- •Визначення процентного вмісту молочного цукру за кількістю чистої міді в осаді закису міді
- •Розрахунок кількості молочного цукру, мг
- •Рефрактометричний метод визначення вмісту молочного цукру в молоці
- •Кількість молочного цукру (в %), яка відповідає коефіцієнту заломлення
- •Дослідження біологічно активних речовин молока
- •Ферменти молока Визначення активності пероксидази за реакцією з йодистокалієвим крохмалем
- •Визначення фосфатази за реакцією з фенолфталеїнфосфатом натрію
- •Визначення ліпази (якісна проба)
- •Визначення активності сичужного ферменту
- •Визначення вмісту вітаміну с у молоці (метод Дев'яткіна і Дорошенка)
- •Стандартний спрощений метод визначення аскорбінової кислоти
- •Антибіотики Дослідження молока на наявність антибіотичних речовин
- •Встановлення наявності антибіотиків у молоці за допомогою індикатора метиленового голубого
- •Біохімічні властивості молока Визначення титрованої кислотності молока
- •Визначення рН молока (активної кислотності)
- •Визначення буферності і буферної ємності молока
- •Фізико-хімічні властивості
- •Дослідження органолептичних властивостей молока
- •Визначення густини молока
- •Визначення температури замерзання молока
- •Визначення в'язкості молока
- •Визначення інших фізико-хімічних показників молока
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 2 Тема: «Біохімічні дослідження пастеризованого молока»
- •Визначення кислотності вершків
- •Визначення кислотності вершків у плазмі
- •Визначення жиру у вершках
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 3 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»
- •Визначення кислотності сметани
- •Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані
- •Визначення жиру у сметані
- •Визначення жиру в кисломолочному сирі
- •Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру
- •Визначення кислотності сиру
- •Визначення вологи
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 4 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»
- •Мікроскопування вершкового масла
- •Дослідження вершкового масла Визначення кислотного числа масла вершкового
- •Визначення ступеня прогіркання
- •Дослідження вершкового масла на наявність фальсифікацій Визначення вологи в маслі
- •Визначення жиру в маслі розрахунковим методом
- •Виявлення домішок маргарину в маслі
- •Контрольні запитання
- •2.1.1. Визначення вологи
- •2.1.2. Визначення первинної вологи
- •2.1.3. Визначення гігроскопічної вологи
- •2.1.4. Визначення загальної вологи і сухої речовини
- •Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи
- •2.2. Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів
- •Сухе озолення
- •Мокре озолення
- •Форма для запису результатів визначення сирої золи
- •Якісне відкриття зольних елементів м'яса
- •2.3. Якісне відкриття і кількісне дослідження азотовмісних речовин м’яса
- •2.3.1. Якісне відкриття окремих азотовмісних речовин м'яса
- •2.3.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки
- •2.3.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)
- •2.3.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою
- •2.3.5. Якісна реакція на аміак
- •2.3.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів
- •2.3.7. Одержання міозину м'яса
- •2.3.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі
- •Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем
- •Форма для запису даних, отриманих при визначенні
- •2.3.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі
- •2.4. Визначення вмісту жиру в м'ясі
- •2.4.1. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування
- •2.4.2. Одночасне визначення води, жиру, солі і білка в м’ясопродуктах (за н. Хотинському і в. Краєвському)
- •2.5. Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса
- •Аналогічно азоту (1)
- •Визначення повноцінних та сполучнотканинних
- •Контрольні питання
- •Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні тести на свіжість м'яса. Дослідження фізико-хімічних властивостей м'яса»
- •Біохімічні тести на свіжість Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні
- •Метод визначення кількості летких жирних кислот
- •Прискорені методи дослідження свіжості м'яса
- •Реакція на пероксидазу
- •Реакція на аміак з реактивом Неслера
- •Визначення аміно-аміачного азоту титруванням за фенолфталеїном
- •Визначення концентрації водневих іонів (рН)
- •Д ослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Дослідження фізико-хімічних властивостей м'яса
- •Визначення інтенсивності забарвлення м'язової тканини
- •Визначення ніжності м'яса методом пресуванням (метод грау і гамма, 1957)
- •Визначення рН м'яса
- •Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи
- •Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)
- •Н азва тканини, сировини або продукту*
- •Контрольні питання
- •Лаборторна робота № 7 Тема: «Біохімічні дослідження окремих м’ясопродуктів» дослідження харчових субпродуктів
- •Дослідження біохімічного складу і якості харчових жирів
- •Лабораторні біохімічні дослідження Визначення кислотного числа
- •Визначення перекисного числа
- •Визначення йодного числа
- •Визначення числа омилення
- •Визначення перекисного числа
- •Визначення температури плавлення жиру
- •Визначення температури застигання жиру
- •Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди
- •Визначення вмісту вологи
- •Д ослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Контрольні питання
- •Лаборторна робота № 8 Тема: «Біохімічні дослідження окремих м’ясопродуктів» біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса
- •Визначення вмісту сухих речовин
- •Визначення кислотності
- •Визначення кухонної солі
- •Визначення вмісту хліба
- •Якісне визначення наповнювача за Тройніною
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Дослідження біохімічного складу і якості ковбас та консервів
- •Органолептичні дослідження
- •Біохімічні дослідження ковбас
- •Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Дослідження м'ясних банкових консервів
- •Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Контрольні запитання
Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди
(реакція з резорцином у бензолі (за Відманом)
Альдегіди утворюються на пізніх стадіях окислення жиру в результаті розриву молекули жирної кислоти на місці утворення перекисів. При розкладанні гліцерину нагромаджується епігідриновий альдегід, який має виражені токсичні властивості.
Біохімічне підґрунтя. Суть реакції основана на властивості епігідринового альдегіду в присутності кислот (соляної, сірчаної та ін.) вступити в реакцію конденсації з багатоатомними фенолами (флороглюцин, резоцин), при цьому утворюється забарвлена сполука.
Техніка визначення. В пробірку беруть 3-5 г жиру, розтоплюють на водяній бані, додають такі ж об'єми концентрованої соляної кислоти і насиченого розчину резорцину в бензолі. При наявності альдегідів вміст пробірки зафарбовується у червоно-фіолетовий колір, або на межі рідин з жиром з'являється кільце такого ж кольору.
Визначення вмісту вологи
У висушений, зважений бюкс вносять 2-3 г досліджуваного жиру, зважують і висушують при температурі 102-105° С до постійної маси. Перше зважування проводять після висушування жиру на протязі 1 год., наступні зважування проводять через 30 хв. Постійна маса вважається досягнутою, коли зменшення маси при двох наступних зважуваннях не перевищує 0,0002 г. Висушування потрібно проводити не більше 3-х годин.
Вміст вологи (X) у процентах вираховують за формулою:
де
М1 — маса бюкса з жиром до висушування, г;
М2 — маса бюкса з жиром після висушування, г;
М — маса наважки досліджуваного жиру, г.
Вміст води в харчових жирах не повинен перевищувати встановлених меж: вищий сорт — 0,2%, І сорт — 0,3%, збірний — 0,5%.
Провести відповідні дослідження. Результати занести у форму.
Таблиця 20
Д ослідження Назва тканини, сировини або продукту*
№ п/п |
Показник |
Біохімічне підґрунтя |
Результати аналізу |
Висновок |
|
|
|
|
|
Контрольні питання
Які біохімічні показники визначають під час дослідження свіжості субпродуктів?
Які основні методи дослідження використовують для визначення доброякісності харчових субпродуктів?
Особливості біохімічного складу харчових жирів.
Хімічні і фізичні властивості харчових жирів.
Методи дослідження харчових жирів. Які основні показники визначають під час дослідження біохімічного складу якості харчових жирів?
Види псування жирів. Біохімічне підґрунтя псування.
Прилади та обладнання, які використовують для дослідження харчових жирів.
Практичне значення досліджень.
Лаборторна робота № 8 Тема: «Біохімічні дослідження окремих м’ясопродуктів» біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса
Мета: Набути практичні навички біохімічних досліджень кулінарних виробів із рубленого м'яса.
Завдання: Оволодіти та провести основні біохімічні дослідження кулінарних виробів з рубленого м’яса.
Методичне забезпечення: дослідні зразки, ваги, шпателі, піпетки мірні, колби різної ємності, чашки діаметром 6 – 8 см, сушильна шафа, повітряний або водяний холодильника, плитка з астбестовою сіткою, 1%-ний розчин фенілаланіну, 0,1н розчин їдкого натрію, фільтри паперові, 0,05н розчин азотнокислого срібла, індикатор розчин хромово кислого калію 5%-ний, 10% - ний розчин соляної кислоти, 15 – 20% - ний розчин лугу, індикатор 0,1% - ний розчин метил рота, 15%-ний розчин залізосинеродистого калію, 30%-ний розчин сірчанокислого цинку, розчин Люголя.
Відбір проб. Перед відбором середньої проби всю партію виробів оглядають органолептично. Середню пробу відбирають по одному виробу з кожного лотка, всього 2% загальної маси виробів у партії. Якщо продукт важить 100 або 75 г, то відбирають не менше 10 штук, і якщо маса 50 г, то не менше 15.
З середньої проби після зовнішнього огляду та перевірки маси відбирають один-два вироби для ретельного органолептичного дослідження. Для біохімічних досліджень відбирають три вироби масою 75 або 100 г, або 6 масою по 50гр. призначені для лабораторних аналізів зразки кладуть у скляну банку і закривають пробкою. Банку пломбують, наклеюють етикетку з вказанням підприємства, назви виробу, масу і дату виготовлення і направляють у лабораторію.
Визначення маси одного виробу. Для визначення маси виробу зважують поштучно не менше 10 виробів на технічних, столових (Беранже) або торгових вагах з точністю до 1г. Загальну масу ділять на кількість зважених зразків.
Підготовка проб до хімічних аналізів. Одну частину розрізаних попалам виробів використовують для визначення сухих речовин, другу – для визначення кислотності, солі та хліба. Половинки виробів, які відібрали для визначення сухих речовин , розтирають в ступці до однорідної маси поміщають в суху скляну банку з притертою пробкою. С частиною виробів, призначених для інших біохімічних аналізів, знімають паніровочну шкірку, потім підготовлюють так само, як вказано вище.