
- •Визначення вмісту в молоці сухої речовини і сухого знежиреного молочного залишку розрахунковим методом
- •Визначення вмісту азотовмісних речовин у молоці
- •Виділення з молока казеїнів кислотою, альбумінів і глобулінів нагріванням
- •Виділення з молока казеїну сичужним ферментом
- •Вплив різних факторів на тривалість сичужного зсідання молока
- •Вплив дози ферменту.
- •Вплив кислотності молока
- •Вплив температури
- •Дослідження впливу різних факторів на тривалість сичужного зсідання молока
- •Визначення вмісту загального білка і казеїну в молоці методом формольного титрування
- •Визначення вмісту казеїну в молоці за методом Маттіопуло
- •Визначення вмісту загального білка в молоці на аналізаторі ам-2
- •Визначення вмісту загального і залишкового азоту в молоці мікрометодом за к'єльдалем
- •Визначення вмісту залишкового азоту
- •Визначення вмісту білків біуретовою реакцією
- •Оцінка термостабільності білків молока
- •Визначення вмісту азоту амінокислот
- •Визначення наявності аміаку в молоці
- •Визначення вмісту ліпідів та ліпоїдів у молоці
- •Визначення вмісту жиру в молоці кислотним методом (метод Гербера)
- •Визначення вмісту дестабілізованого жиру в молоці
- •Виділення жиру молока
- •Відділення жиру з вершкового масла
- •Екстракція ліпідів за Фолчем
- •Визначення вмісту загального холестеролу
- •Виявлення молочного цукру в молоці та кількісне його визначення
- •Якісна реакція з фелінговим реактивом на лактозу
- •Визначення вмісту лактози в молоці
- •Визначення процентного вмісту молочного цукру за кількістю чистої міді в осаді закису міді
- •Розрахунок кількості молочного цукру, мг
- •Рефрактометричний метод визначення вмісту молочного цукру в молоці
- •Кількість молочного цукру (в %), яка відповідає коефіцієнту заломлення
- •Дослідження біологічно активних речовин молока
- •Ферменти молока Визначення активності пероксидази за реакцією з йодистокалієвим крохмалем
- •Визначення фосфатази за реакцією з фенолфталеїнфосфатом натрію
- •Визначення ліпази (якісна проба)
- •Визначення активності сичужного ферменту
- •Визначення вмісту вітаміну с у молоці (метод Дев'яткіна і Дорошенка)
- •Стандартний спрощений метод визначення аскорбінової кислоти
- •Антибіотики Дослідження молока на наявність антибіотичних речовин
- •Встановлення наявності антибіотиків у молоці за допомогою індикатора метиленового голубого
- •Біохімічні властивості молока Визначення титрованої кислотності молока
- •Визначення рН молока (активної кислотності)
- •Визначення буферності і буферної ємності молока
- •Фізико-хімічні властивості
- •Дослідження органолептичних властивостей молока
- •Визначення густини молока
- •Визначення температури замерзання молока
- •Визначення в'язкості молока
- •Визначення інших фізико-хімічних показників молока
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 2 Тема: «Біохімічні дослідження пастеризованого молока»
- •Визначення кислотності вершків
- •Визначення кислотності вершків у плазмі
- •Визначення жиру у вершках
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 3 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»
- •Визначення кислотності сметани
- •Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані
- •Визначення жиру у сметані
- •Визначення жиру в кисломолочному сирі
- •Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру
- •Визначення кислотності сиру
- •Визначення вологи
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 4 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»
- •Мікроскопування вершкового масла
- •Дослідження вершкового масла Визначення кислотного числа масла вершкового
- •Визначення ступеня прогіркання
- •Дослідження вершкового масла на наявність фальсифікацій Визначення вологи в маслі
- •Визначення жиру в маслі розрахунковим методом
- •Виявлення домішок маргарину в маслі
- •Контрольні запитання
- •2.1.1. Визначення вологи
- •2.1.2. Визначення первинної вологи
- •2.1.3. Визначення гігроскопічної вологи
- •2.1.4. Визначення загальної вологи і сухої речовини
- •Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи
- •2.2. Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів
- •Сухе озолення
- •Мокре озолення
- •Форма для запису результатів визначення сирої золи
- •Якісне відкриття зольних елементів м'яса
- •2.3. Якісне відкриття і кількісне дослідження азотовмісних речовин м’яса
- •2.3.1. Якісне відкриття окремих азотовмісних речовин м'яса
- •2.3.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки
- •2.3.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)
- •2.3.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою
- •2.3.5. Якісна реакція на аміак
- •2.3.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів
- •2.3.7. Одержання міозину м'яса
- •2.3.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі
- •Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем
- •Форма для запису даних, отриманих при визначенні
- •2.3.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі
- •2.4. Визначення вмісту жиру в м'ясі
- •2.4.1. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування
- •2.4.2. Одночасне визначення води, жиру, солі і білка в м’ясопродуктах (за н. Хотинському і в. Краєвському)
- •2.5. Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса
- •Аналогічно азоту (1)
- •Визначення повноцінних та сполучнотканинних
- •Контрольні питання
- •Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні тести на свіжість м'яса. Дослідження фізико-хімічних властивостей м'яса»
- •Біохімічні тести на свіжість Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні
- •Метод визначення кількості летких жирних кислот
- •Прискорені методи дослідження свіжості м'яса
- •Реакція на пероксидазу
- •Реакція на аміак з реактивом Неслера
- •Визначення аміно-аміачного азоту титруванням за фенолфталеїном
- •Визначення концентрації водневих іонів (рН)
- •Д ослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Дослідження фізико-хімічних властивостей м'яса
- •Визначення інтенсивності забарвлення м'язової тканини
- •Визначення ніжності м'яса методом пресуванням (метод грау і гамма, 1957)
- •Визначення рН м'яса
- •Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи
- •Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)
- •Н азва тканини, сировини або продукту*
- •Контрольні питання
- •Лаборторна робота № 7 Тема: «Біохімічні дослідження окремих м’ясопродуктів» дослідження харчових субпродуктів
- •Дослідження біохімічного складу і якості харчових жирів
- •Лабораторні біохімічні дослідження Визначення кислотного числа
- •Визначення перекисного числа
- •Визначення йодного числа
- •Визначення числа омилення
- •Визначення перекисного числа
- •Визначення температури плавлення жиру
- •Визначення температури застигання жиру
- •Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди
- •Визначення вмісту вологи
- •Д ослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Контрольні питання
- •Лаборторна робота № 8 Тема: «Біохімічні дослідження окремих м’ясопродуктів» біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса
- •Визначення вмісту сухих речовин
- •Визначення кислотності
- •Визначення кухонної солі
- •Визначення вмісту хліба
- •Якісне визначення наповнювача за Тройніною
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Дослідження біохімічного складу і якості ковбас та консервів
- •Органолептичні дослідження
- •Біохімічні дослідження ковбас
- •Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Дослідження м'ясних банкових консервів
- •Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Контрольні запитання
Визначення перекисного числа
Перекисне число - це кількість грамів йоду, виділеного з йодистого калію перекисами, що містяться в 100 г жиру, найчастіше його визначають йодометрично.
Техніка визначення. У конічну колбу з притертою пробкою ємністю 300 мл додають наважку жиру (топленого), зважену на аналітичних вагах - 0,5 - 1 г.
Жир розтоплюють, занурюючи колбу в гарячу воду, по стінці, змиваючи сліди жиру, вливають з циліндрика - 10 мл хлороформу і з іншого циліндрика 10 мл крижаної оцтової кислоти. Швидко вливають 0,5 мл 50% свіжо приготованого розчину йодистого калію, закривають колбу пробкою, одночасно перевертають трихвилинний пісочний годинник, колбу ставлять у темне місце. 3-ма хвилинами пізніше у колбу вливають 100 мл дистильованої води і 1 мл 1-% розчину крохмалю і титрують 0,01 н. розчином гіпосульфіту до зникнення синього забарвлення. Відзначають кількість мл гіпосульфіту, яку взято на титрування.
Для перевірки чистоти реактивів проводять контрольне визначення, що відрізняється від основного тільки тим, що воно робиться без жиру.
Розрахунок:
,
де
а - кількість 0,1 н розчину гипосульфіту, взята на основний дослід, мл;
b -кількість 0,1 н розчину гипосульфіту, взята на контрольний дослід, мл;
l - наважка жиру, г;
0,00127 – кількість йоду, яка еквівалентна 1 мл 0,01н. розчину гіпосульфіту, г.
Визначення температури плавлення жиру
1 СПОСІБ. У капіляр діаметром 1,4-1,5 мм беруть розплавлений і профільтрований жир. Висота стовпчика жиру повинна бути близько 2 см. Жир у капілярі прохолоджують протягом 1-2 годин на льоді чи в холодній воді, після чого кінець капіляра відрізають, залишаючи стовпчик жиру довжиною 0,5 см. Потім капіляр прикріплюють до термометри на одному рівні з температурною шкалою. Воду в склянці повільно нагрівають доти, поки жир стане прозорим.
При такому стані жиру відзначають градус за термометром, що і буде температурою плавлення жиру.
2 СПОСІБ (спрощений). У піпетку набирають визначену кількість розплавленого жиру, охолоджують його до твердої консистенції. Піпетку із застиглим жиром потрібно прикріпити до термометра і все це опустити в цю судину з водою, щоб стовпчик жиру і піпетки до верхнього отвору знаходився у воді. Як тільки жир розплавиться (повністю), стовпчик його під тиском води через нижній отвір піпетки підніметься вище колишнього свого рівня. Це і буде точкою плавлення жиру, температуру якої визначають за шкалою термометра.
Визначення температури застигання жиру
У нешироку пробірку поміщають 2-3 мл розтопленого жиру і туди ж вставляють термометр. Пробірку поміщають у склянку з водою, температура якої повинна бути охолоджена нижче точки застигання жиру. Вода в склянці рівномірно перемішується. Температура, яку показує термометр, починає падати, а потім зупиняється на одному рівні. Це і є температура застигання жиру.
Через певний час може настати невелике підвищення температури, зв'язане з випаданням з розчину гліцеридів з високою точкою плавлення (табл. 19).
Таблиця 19
Деякі жирові константи
Жир |
Питома вага |
Темпера-тура плавлення |
Темпера-тура застигання |
Кислотне число |
Число омилення |
Йодне число |
Свині |
0,931 |
36-48 |
27,1-29,3 |
0,17-8,89 |
195-196 |
53-76,9 |
Телячий |
0,943 |
45-46 |
27-35 |
0,4-12,3 |
193-200 |
35-47 |
Масло коров'яче |
0,925-0,94 |
28-35 |
19-23 |
- |
219-232 |
26-38 |
Жир риб'ячий |
0,92-0,93 |
- |
- |
- |
- |
135-170 |
Маргарин |
- |
- |
- |
- |
194-203 |
52-61 |