
- •Визначення вмісту в молоці сухої речовини і сухого знежиреного молочного залишку розрахунковим методом
- •Визначення вмісту азотовмісних речовин у молоці
- •Виділення з молока казеїнів кислотою, альбумінів і глобулінів нагріванням
- •Виділення з молока казеїну сичужним ферментом
- •Вплив різних факторів на тривалість сичужного зсідання молока
- •Вплив дози ферменту.
- •Вплив кислотності молока
- •Вплив температури
- •Дослідження впливу різних факторів на тривалість сичужного зсідання молока
- •Визначення вмісту загального білка і казеїну в молоці методом формольного титрування
- •Визначення вмісту казеїну в молоці за методом Маттіопуло
- •Визначення вмісту загального білка в молоці на аналізаторі ам-2
- •Визначення вмісту загального і залишкового азоту в молоці мікрометодом за к'єльдалем
- •Визначення вмісту залишкового азоту
- •Визначення вмісту білків біуретовою реакцією
- •Оцінка термостабільності білків молока
- •Визначення вмісту азоту амінокислот
- •Визначення наявності аміаку в молоці
- •Визначення вмісту ліпідів та ліпоїдів у молоці
- •Визначення вмісту жиру в молоці кислотним методом (метод Гербера)
- •Визначення вмісту дестабілізованого жиру в молоці
- •Виділення жиру молока
- •Відділення жиру з вершкового масла
- •Екстракція ліпідів за Фолчем
- •Визначення вмісту загального холестеролу
- •Виявлення молочного цукру в молоці та кількісне його визначення
- •Якісна реакція з фелінговим реактивом на лактозу
- •Визначення вмісту лактози в молоці
- •Визначення процентного вмісту молочного цукру за кількістю чистої міді в осаді закису міді
- •Розрахунок кількості молочного цукру, мг
- •Рефрактометричний метод визначення вмісту молочного цукру в молоці
- •Кількість молочного цукру (в %), яка відповідає коефіцієнту заломлення
- •Дослідження біологічно активних речовин молока
- •Ферменти молока Визначення активності пероксидази за реакцією з йодистокалієвим крохмалем
- •Визначення фосфатази за реакцією з фенолфталеїнфосфатом натрію
- •Визначення ліпази (якісна проба)
- •Визначення активності сичужного ферменту
- •Визначення вмісту вітаміну с у молоці (метод Дев'яткіна і Дорошенка)
- •Стандартний спрощений метод визначення аскорбінової кислоти
- •Антибіотики Дослідження молока на наявність антибіотичних речовин
- •Встановлення наявності антибіотиків у молоці за допомогою індикатора метиленового голубого
- •Біохімічні властивості молока Визначення титрованої кислотності молока
- •Визначення рН молока (активної кислотності)
- •Визначення буферності і буферної ємності молока
- •Фізико-хімічні властивості
- •Дослідження органолептичних властивостей молока
- •Визначення густини молока
- •Визначення температури замерзання молока
- •Визначення в'язкості молока
- •Визначення інших фізико-хімічних показників молока
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 2 Тема: «Біохімічні дослідження пастеризованого молока»
- •Визначення кислотності вершків
- •Визначення кислотності вершків у плазмі
- •Визначення жиру у вершках
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 3 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»
- •Визначення кислотності сметани
- •Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані
- •Визначення жиру у сметані
- •Визначення жиру в кисломолочному сирі
- •Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру
- •Визначення кислотності сиру
- •Визначення вологи
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 4 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»
- •Мікроскопування вершкового масла
- •Дослідження вершкового масла Визначення кислотного числа масла вершкового
- •Визначення ступеня прогіркання
- •Дослідження вершкового масла на наявність фальсифікацій Визначення вологи в маслі
- •Визначення жиру в маслі розрахунковим методом
- •Виявлення домішок маргарину в маслі
- •Контрольні запитання
- •2.1.1. Визначення вологи
- •2.1.2. Визначення первинної вологи
- •2.1.3. Визначення гігроскопічної вологи
- •2.1.4. Визначення загальної вологи і сухої речовини
- •Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи
- •2.2. Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів
- •Сухе озолення
- •Мокре озолення
- •Форма для запису результатів визначення сирої золи
- •Якісне відкриття зольних елементів м'яса
- •2.3. Якісне відкриття і кількісне дослідження азотовмісних речовин м’яса
- •2.3.1. Якісне відкриття окремих азотовмісних речовин м'яса
- •2.3.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки
- •2.3.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)
- •2.3.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою
- •2.3.5. Якісна реакція на аміак
- •2.3.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів
- •2.3.7. Одержання міозину м'яса
- •2.3.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі
- •Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем
- •Форма для запису даних, отриманих при визначенні
- •2.3.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі
- •2.4. Визначення вмісту жиру в м'ясі
- •2.4.1. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування
- •2.4.2. Одночасне визначення води, жиру, солі і білка в м’ясопродуктах (за н. Хотинському і в. Краєвському)
- •2.5. Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса
- •Аналогічно азоту (1)
- •Визначення повноцінних та сполучнотканинних
- •Контрольні питання
- •Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні тести на свіжість м'яса. Дослідження фізико-хімічних властивостей м'яса»
- •Біохімічні тести на свіжість Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні
- •Метод визначення кількості летких жирних кислот
- •Прискорені методи дослідження свіжості м'яса
- •Реакція на пероксидазу
- •Реакція на аміак з реактивом Неслера
- •Визначення аміно-аміачного азоту титруванням за фенолфталеїном
- •Визначення концентрації водневих іонів (рН)
- •Д ослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Дослідження фізико-хімічних властивостей м'яса
- •Визначення інтенсивності забарвлення м'язової тканини
- •Визначення ніжності м'яса методом пресуванням (метод грау і гамма, 1957)
- •Визначення рН м'яса
- •Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи
- •Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)
- •Н азва тканини, сировини або продукту*
- •Контрольні питання
- •Лаборторна робота № 7 Тема: «Біохімічні дослідження окремих м’ясопродуктів» дослідження харчових субпродуктів
- •Дослідження біохімічного складу і якості харчових жирів
- •Лабораторні біохімічні дослідження Визначення кислотного числа
- •Визначення перекисного числа
- •Визначення йодного числа
- •Визначення числа омилення
- •Визначення перекисного числа
- •Визначення температури плавлення жиру
- •Визначення температури застигання жиру
- •Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди
- •Визначення вмісту вологи
- •Д ослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Контрольні питання
- •Лаборторна робота № 8 Тема: «Біохімічні дослідження окремих м’ясопродуктів» біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса
- •Визначення вмісту сухих речовин
- •Визначення кислотності
- •Визначення кухонної солі
- •Визначення вмісту хліба
- •Якісне визначення наповнювача за Тройніною
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Дослідження біохімічного складу і якості ковбас та консервів
- •Органолептичні дослідження
- •Біохімічні дослідження ковбас
- •Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Дослідження м'ясних банкових консервів
- •Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Контрольні запитання
Визначення рН м'яса
Техніка визначення. Відділені поперечносмугасті м'язи великої рогатої худоби або інших тварин через годину після забою тварин ретельно подрібнюють та екстрагують при перемішуванні або струшуванні з двох-хкратним чи чотирьох-хкратним об'ємом дистильованої води. Через 40-60 хвилин рідину відфільтровують через паперовий фільтр чи марлю, а залишок злегка віджимають. Таким чином, одержують водний екстракт у вигляді прозорого червонуватого розчину. рН визначають на ЛПУ - 0, 1 чи іншому рН-метрі.
Примітка. Активна реакція клітин та тканин тваринного організму близька до нейтральної, але існують певні відмінності для різних тканин: кров - 7,35 - 7,45, сполучна тканина - 7,2 - 7,4, епідерміс - 5,5, нирки - 7,2 - 7,4, м'язовий сік - 6,8 - 6,9, шлунковий сік - 1,2, сеча м'ясоїдних тварин - 5 - 6.
Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи
(Метод Грау і Гамма, 1957, у модифікації Воловинської, 1958)
Кількість вільної та зв'язаної вологи визначають одночасово з вимірюванням жорсткості м'яса за допомогою пресування за методом Грау та Гамма у модифікації Воловинської.
Різниця між загальною площею плями і площею, що займає пресоване м'ясо у см2 , помножена на коефіцієнт 8,4 (коефіцієнт виражає середній вміст води у мг на 1 см2 поверхні плями), відповідає кількості вільної вологи (соку, який виділяється при пресуванні). Виражається цей показник у мг наважки.
Вміст зв'язаної вологи визначають шляхом відрахування із 100% кількості вільної вологи у % до загальної вологи м'яса.
Точність визначення +5-6%.
Вміст вільної вологи (ВВ) у % до загального вмісту у м'ясі визначають за формулою:
ВВ = ( (S вологої плями – S пресованого м'яса ) х 8,4 х 100 ) / А
Кількість зв'язаної вологи (ЗВ)у % до ваги м’яса визначається за формулою:
В = (А - 8,4 х (S вологої плями – S пресованого м'яса )) х 100 / М, де
А - загальний вміст вологи у наважці, мг;
М - кількість м'яса у наважці, мг;
8,4 - число, отримане експериментальним шляхом, що показує кількість просоченої води в 1 см2 фільтрувального паперу.
Папір витримують в ексикаторі над насиченим розчином калію хлориду 3 доби. Вологість паперу має бути у межах 6,3% - 8,0%. Діаметр паперу 9 або 11 см, з білою чи синьою смужкою на упаковці.
Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)
Цей метод дає приблизне уявлення про мармуровість м'яса. Потібно мати дані хімічного аналізу про вміст жиру і білка у м'ясі. Про мармуровість судять за відношенням % жиру до % білкового азоту, помноженого на 10. У даному випадку необов'язково визначати білковий азот (за Бернштейном), а слід від загального % азоту відняти % залишкового азоту, який у середньому дорівнює 0,33%, різниця дає показник вмісту азоту білку.
Мармуровість м'яса визначають за формулою:
М = ( %Ж / %N білка ) х 10
Результати досліджень заносять у таблицю 17.
Таблиця 17
Дослідження
Н азва тканини, сировини або продукту*
№ п/п |
Показник |
Біохімічне підґрунтя |
Результати аналізу |
Висновок |
|
|
|
|
|
*Примітка. У 2-му стовпчику вказують назву показника; у 3 – вказують, вміст яких речовин обумовлює даний показник; у 4 – роблять позначки про власні дослідження тканини, сировини або продукту; у 5 – формулюють висновок про відповідність продукту, що аналізувався, стандартам і його якість.