
- •Визначення вмісту в молоці сухої речовини і сухого знежиреного молочного залишку розрахунковим методом
- •Визначення вмісту азотовмісних речовин у молоці
- •Виділення з молока казеїнів кислотою, альбумінів і глобулінів нагріванням
- •Виділення з молока казеїну сичужним ферментом
- •Вплив різних факторів на тривалість сичужного зсідання молока
- •Вплив дози ферменту.
- •Вплив кислотності молока
- •Вплив температури
- •Дослідження впливу різних факторів на тривалість сичужного зсідання молока
- •Визначення вмісту загального білка і казеїну в молоці методом формольного титрування
- •Визначення вмісту казеїну в молоці за методом Маттіопуло
- •Визначення вмісту загального білка в молоці на аналізаторі ам-2
- •Визначення вмісту загального і залишкового азоту в молоці мікрометодом за к'єльдалем
- •Визначення вмісту залишкового азоту
- •Визначення вмісту білків біуретовою реакцією
- •Оцінка термостабільності білків молока
- •Визначення вмісту азоту амінокислот
- •Визначення наявності аміаку в молоці
- •Визначення вмісту ліпідів та ліпоїдів у молоці
- •Визначення вмісту жиру в молоці кислотним методом (метод Гербера)
- •Визначення вмісту дестабілізованого жиру в молоці
- •Виділення жиру молока
- •Відділення жиру з вершкового масла
- •Екстракція ліпідів за Фолчем
- •Визначення вмісту загального холестеролу
- •Виявлення молочного цукру в молоці та кількісне його визначення
- •Якісна реакція з фелінговим реактивом на лактозу
- •Визначення вмісту лактози в молоці
- •Визначення процентного вмісту молочного цукру за кількістю чистої міді в осаді закису міді
- •Розрахунок кількості молочного цукру, мг
- •Рефрактометричний метод визначення вмісту молочного цукру в молоці
- •Кількість молочного цукру (в %), яка відповідає коефіцієнту заломлення
- •Дослідження біологічно активних речовин молока
- •Ферменти молока Визначення активності пероксидази за реакцією з йодистокалієвим крохмалем
- •Визначення фосфатази за реакцією з фенолфталеїнфосфатом натрію
- •Визначення ліпази (якісна проба)
- •Визначення активності сичужного ферменту
- •Визначення вмісту вітаміну с у молоці (метод Дев'яткіна і Дорошенка)
- •Стандартний спрощений метод визначення аскорбінової кислоти
- •Антибіотики Дослідження молока на наявність антибіотичних речовин
- •Встановлення наявності антибіотиків у молоці за допомогою індикатора метиленового голубого
- •Біохімічні властивості молока Визначення титрованої кислотності молока
- •Визначення рН молока (активної кислотності)
- •Визначення буферності і буферної ємності молока
- •Фізико-хімічні властивості
- •Дослідження органолептичних властивостей молока
- •Визначення густини молока
- •Визначення температури замерзання молока
- •Визначення в'язкості молока
- •Визначення інших фізико-хімічних показників молока
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 2 Тема: «Біохімічні дослідження пастеризованого молока»
- •Визначення кислотності вершків
- •Визначення кислотності вершків у плазмі
- •Визначення жиру у вершках
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 3 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»
- •Визначення кислотності сметани
- •Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані
- •Визначення жиру у сметані
- •Визначення жиру в кисломолочному сирі
- •Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру
- •Визначення кислотності сиру
- •Визначення вологи
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 4 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»
- •Мікроскопування вершкового масла
- •Дослідження вершкового масла Визначення кислотного числа масла вершкового
- •Визначення ступеня прогіркання
- •Дослідження вершкового масла на наявність фальсифікацій Визначення вологи в маслі
- •Визначення жиру в маслі розрахунковим методом
- •Виявлення домішок маргарину в маслі
- •Контрольні запитання
- •2.1.1. Визначення вологи
- •2.1.2. Визначення первинної вологи
- •2.1.3. Визначення гігроскопічної вологи
- •2.1.4. Визначення загальної вологи і сухої речовини
- •Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи
- •2.2. Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів
- •Сухе озолення
- •Мокре озолення
- •Форма для запису результатів визначення сирої золи
- •Якісне відкриття зольних елементів м'яса
- •2.3. Якісне відкриття і кількісне дослідження азотовмісних речовин м’яса
- •2.3.1. Якісне відкриття окремих азотовмісних речовин м'яса
- •2.3.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки
- •2.3.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)
- •2.3.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою
- •2.3.5. Якісна реакція на аміак
- •2.3.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів
- •2.3.7. Одержання міозину м'яса
- •2.3.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі
- •Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем
- •Форма для запису даних, отриманих при визначенні
- •2.3.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі
- •2.4. Визначення вмісту жиру в м'ясі
- •2.4.1. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування
- •2.4.2. Одночасне визначення води, жиру, солі і білка в м’ясопродуктах (за н. Хотинському і в. Краєвському)
- •2.5. Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса
- •Аналогічно азоту (1)
- •Визначення повноцінних та сполучнотканинних
- •Контрольні питання
- •Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні тести на свіжість м'яса. Дослідження фізико-хімічних властивостей м'яса»
- •Біохімічні тести на свіжість Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні
- •Метод визначення кількості летких жирних кислот
- •Прискорені методи дослідження свіжості м'яса
- •Реакція на пероксидазу
- •Реакція на аміак з реактивом Неслера
- •Визначення аміно-аміачного азоту титруванням за фенолфталеїном
- •Визначення концентрації водневих іонів (рН)
- •Д ослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Дослідження фізико-хімічних властивостей м'яса
- •Визначення інтенсивності забарвлення м'язової тканини
- •Визначення ніжності м'яса методом пресуванням (метод грау і гамма, 1957)
- •Визначення рН м'яса
- •Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи
- •Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)
- •Н азва тканини, сировини або продукту*
- •Контрольні питання
- •Лаборторна робота № 7 Тема: «Біохімічні дослідження окремих м’ясопродуктів» дослідження харчових субпродуктів
- •Дослідження біохімічного складу і якості харчових жирів
- •Лабораторні біохімічні дослідження Визначення кислотного числа
- •Визначення перекисного числа
- •Визначення йодного числа
- •Визначення числа омилення
- •Визначення перекисного числа
- •Визначення температури плавлення жиру
- •Визначення температури застигання жиру
- •Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди
- •Визначення вмісту вологи
- •Д ослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Контрольні питання
- •Лаборторна робота № 8 Тема: «Біохімічні дослідження окремих м’ясопродуктів» біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса
- •Визначення вмісту сухих речовин
- •Визначення кислотності
- •Визначення кухонної солі
- •Визначення вмісту хліба
- •Якісне визначення наповнювача за Тройніною
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Дослідження біохімічного складу і якості ковбас та консервів
- •Органолептичні дослідження
- •Біохімічні дослідження ковбас
- •Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Дослідження м'ясних банкових консервів
- •Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Контрольні запитання
2.3.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки
В сильно лужному розчині при додаванні солі міді такі речовини, як біурет (Н2N-СО-NН-СО-NН2), полі пептиди і білки утворюють забарвлений в синьо-фіолетовий та червоно-фіолетовий колір комплексні солі.
Біохімічне підґрунтя. Біуретова реакція обумовлена присутністю в молекулі або двох -СО-NН – груп або -СО-NН – групи і груп –С-(-NН)-NН2 або –СН2-NН , пов’язаних безпосередньо між собою або через атом вуглецю або азоту. Тому біуретову реакцію дають пептиди, що містять принаймні, три залишки амінокислот. Проте, деякі непептидні структури, як, наприклад, гистидин, дають позитивну біуретову реакцію і тому ця реакція не є специфічною для поліпептидних ланцюгів.
Пептони при звичайному проведенні біуретової реакції дають червонувате забарвлення. Однак і тут при додаванні надлишку солі міді утворюється синьо-фіолетове забарвлення.
Присутність у досліджуваному розчині сульфатів магнію або амонію перешкоджає біуретовій реакції. При наявності амонійних солей слід використовувати великий надлишок їдкого лугу. Біуретова реакція використовується і для кількісного визначення білків.
Хід роботи. До водного екстракту м’язів додають рівний об’єм 10%-ного розчину їдкого натра і потім по краплях 0,1%-ний розчин сірчанокислої міді. Рідина набуває фіолетового забарвлення.
Результати аналізу записують у форму 6.
2.3.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)
Біохімічне підґрунтя. Якщо з’єднати розчин білку з концентрованою азотною кислотою, то випаде осад білку, який при нагріванні суміші частково розчиняється з утворенням жовтого розчину. При цьому відбувається утворення нітросполук триптофану та тирозину. Якщо далі до отриманого розчину обережно додати розчин їдкого лугу чи аміаку, то з’явиться червонувато-оранжеве забарвлення. Це забарвлення обумовлено утворенням солей таутомерних ациформ нітросполук – нітронових кислот.
Триптофан дає більш яскраво-червоне забарвлення, ніж тирозин. Фенілаланін не нітрується при дії однієї азотної кислоти, проте при додаванні концентрованих сірчаної і азотної кислот нітрування відбувається. Ксантопротеїнова реакція виходить краще з сухими препаратами білка.
Хід роботи. До екстракту м’язів або сухого залишку додати по краплях концентровану азотну кислоту і потім нагріти до кипіння. Після охолодження обережно додати по краплях концентрований розчин їдкого натра або аміаку. При наявності циклічних амінокислот з’являється оранжево-червоне забарвлення.
Провести експеримент з дослідним зразком. Результати експерименту занести у форму 6, зробити короткий висновок.
2.3.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою
Біохімічне підґрунтя. Кольорова реакція на триптофан відбувається в наслідок взаємодії триптофану з глиоксилевою кислотою (СОНСООН), яка знаходиться у вигляді домішки в льодяній оцтовій кислоті. Тому замість льодяної оцтової кислоти для реакції можна використовувати розчин чистої гліоксілевої кислоти. Сліди міді в реакції значно підвищують інтенсивність утвореного забарвлення.
Хід роботи. До екстракту м’язів додати в надлишку льодяну оцтову кислоту, підігріти до повного розчинення і після охолодження обережно додати концентровану сірчану кислоту. На межі двох шарів після деякого відстоювання з’являється червоно-фіолетове забарвлення.
Провести експеримент з дослідним зразком. Результати експерименту занести у форму 6, зробити короткий висновок.