2.Підготувати вірш «Перша вчителька» т.Коломієць для виразного читання, використовуючи знаки партитури.

Перша вчителька Т.Коломієць Букварі і читанки, Парти в два ряди. Наша перша вчителька В серці назавжди. Споришева стежечка, Стежечка-мережечка, Що водила нас Ще у перший клас. Сонце світлі зайчики Сипле у шибки. Кришать крейду пальчики – Пишуть палички. Добре нам читається – Вчителька всміхається. А як хтось не зна –  Хмуриться вона. Скільки розгадали ми З нею загадок! Скільки прочитали ми Віршів і казок! Стороною рідною Дниною погідною Йшли через покіс У багряний ліс. Наша перша вчителька Інших науча. Букварі і читанки Їм вона вруча. Споришева стежечка, Стежечка-мережечка, Інших перший раз Повела у клас.

21. 1.Охарактеризувати фразеологічне багатство мови.

В зошиті після лексики.

Джерела української фразеології

3 народних джерел	3 голови до п'ят, водити за носа, теревені правити.
3 професійно-технічних висловів	3 іншої опери, на ловця і звір біжить, де тонко, там і рветься.
3 релігійних висловів	Співати Лазаря, Хома невіруючий, терновий вінок.
Вислови античних часів	Прокрустове ложе, Сізіфова праця, крокодилячі сльози.
Прислів'я і приказки	Любиш кататися - люби й саночки возити, лінивому все ніколи.
Крилаті вислови видатних осіб, філософів, учених, політичних діячів, письменників	Послухали Лисичку і Щуку кинули у річку (Л. Глібов). Бути чи не бути (Шекспір). Пропаща сила (Панас Мирний).
Переклади іншомовних фразеологізмів	Дивитися крізь пальці (з нім.), се ля ві ( таке життя) - ( з франц.)

— Більшість фразеологізмів з'явилося в процесі спостереження за навколишньою дійсністю — сус­пільними процесами, виробничою діяльністю й по­бутом, морально-етичними нормами і родинними стосунками, природним середовищем, тваринним та рослинним світом.

Немає такої ділянки, галузі життя народу, які б не характеризувалися усталеними зворотами. Значення фразеологічних зворотів прояснюється у фразеологічних словниках.

2. Розробити вправи на кероване дихання в процесі мовлення.

Техніка мовлення - комплекс теоретично-практичних основ вимови (досконале володіння мовним апаратом, уміння правильно користуватися в педагогічних, навчально-виховних цілях мовою і мовленням) так, щоб вона справляла на слухача евристичне (інтелектуальне), емоційно-естетичне, спонукальне враження.

Вправи на вироблення вмінь керувати роботою дихального апарату

Вправа 1.

Ляжте на спину, долоню лівої руки покладіть на ділянку тіла між грудною кліткою і животом.

1.

Зробіть спокійний, плавний, проціджений через активні пружні губи видих на п-ф. Видих повинен бути тільки в нормі природних потреб І не раптовий, а плавний, ніби ви дуете на полум'я, а воно не гасне, тільки відхиляється, щоб не дати розслабитися м'язам.

2.

Не поспішайте з видиханням. Витримайте пау- зу настільки, наскільки цього потребує природний процес дихання.

3.

Плавно, спокійно, через ніс вдихніть. Не поспі- шайте Із видиханням. Затримайте на секунду повітря.

4.

Видихніть на п-ф, але значно довше, ніж на початку вправи. Під час виконання вправи простежте за активним рухом діафрагми. Якщо при вдиханні ру- ка, що лежить на животі, піднімається, а при видихан- ні опускається,— рух діафрагми активний. Якщо ж піднімання чи опускання руки маловідчутне — рух

діафрагми неактивний і його необхідно посилити. Для цього повітря слід не видихнути, а видмухнути на п-ф і не зразу, а ривками, ніби гасите кілька свічок (2—3). Такий процес можна повторити декілька разів як пер-шу вправу на закріплення надійного руху діафрагми.

Вправу доцільно проводити протягом кількох тиж-нів двічі на день, повторюючи 2—3 рази підряд. Після цього можна перейти до вправ стоячи.

Стояти треба рівно, спокійно: м'язів не напружу-вати, але й не до кінця розслаблювати. Для самоконт-ролю одну руку необхідно покласти на живіт, другу — на нижні ребра.

Вправа 2.

Станьте рівно, спокійно, м'язів не напружуйте, але й не до кінця розслаблюйте. Для самоконтролю руку покладіть, як у першій вправі.

1.

Видих на п-ф.

2.

Вдих на рахунок (усно) 1—3 за допомогою ак- тивного руху м'язів діафрагми, міжреберних м'язів і косих м'язів живота. Під час повторення таких вправ цей рахунок можна збільшити до 5—6.

3.

Затримка на секунду.

4.

Видих на п-ф. Повторіть вправу 3—4 рази.

Вправа 3.

Проводиться за зразком попередньої з деякими варіантами.

1.

Видих на п-ф.

2.

Пауза.

3.

Вдих на рахунок 1—5.

4.

Затримка на рахунок 1—2.

5.

Видих на один із звуків ф, с, ш, р, ж, з, х, ц.

Вправи проводьте 2—3 рази на день протягом кіль-кох тижнів, аж поки не виробиться навик комбінова-ного (грудно-черевного) дихання. Не забувайте, що видих повинен бути значно довший за вдих.

Вправи на скорочення вдиху і подовження видиху

и Проводити 2—3 рази на день протягом місяця, а то и більше. Засвоєння їх залежатиме від індивідуаль-них здібностей того, хто вправлятиметься.

Раніше, ніж розпочати ці вправи, треба перевірити місткість робочого повітря в легенях. Робімо це так:

Г. Паламарчук «Чому веселими звуться А. Костецький «Рукавички»),

Вправа 3.

Читайте байку мовчки 2—3 рази підряд, і'0ТІм го~ лосно 2—3 рази підряд щоденно, аж поки ди^ання не підкориться вашій волі. Повітря вдихайте тільки У місцях, позначених двома вертикальними рисками.

Перед повноцінним непомітним вдихом зайве повітря скидайте на п-ф. У місцях, позначених одні<-'° веРти* кальною рискою, витримуйте односекундну гДОвчанкУ без добирання повітря.

Вовк і Кіт

(Байка)

В село / із лісу / Вовк забіг...

Не думайте, що в гості, браття! //

Ні, / в гості Вовк не забіжить; /

а він прибіг, / щоб де-небудь сховаться: /

проклятий люд / з собаками настиг... / /

І рад би Вовк / в які ворота вскочить, /

та лишенько йому: / куди не поглядить — /

усюди Вовченька недоленька морочить,— /

хоч сядь / та й плач; //

ворота, як на те ж, / кругом усі заперті, /

а дуже Вовкові не хочеться умерти /

(бо ще він не нажився, бач!),/

а гірше од людей / — од видимої смерті... //

Коли глядить — /

- на загороді / Кіт сидить, /

на сонечку мурликає — дрімає.

22. 1. Охарактеризувати лексичне багатство мови.

В зошиті Лексичний склад укр. Мови до 13 теж підходить

Синоніми - це слова, близькі або тотожні за значенням, але відмінні за звучанням: вакантний - вільний; інтерес - зацікавлення, зацікавленість, цікавість, заінтересованість; довідка - посвідчення - посвідка.

Пароніми - це слова, подібні за звучанням і написанням, але різні за значенням: адресат (той, кому адресується документ) - адресант (той, хто адресує); кампанія (сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання) - компанія (рфупа осіб, пов'язаних певними інтересами).Отже, пароніми тісно пов'язані із семантикою. На відміну від синонімів вони не можуть довільно замінювати один одного без певних стилістичних настанов.

Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням, однак поєднані певним спільним фактором, наприклад: високий – низький (зріст), товстий – худий (статура), веселий – сумний (настрій). Як бачимо, антоніми поєднуються у пари. Багатозначні слова можуть входити у різні антонімічні пари з різним відтінками своїх значень. Наприклад, важка скриня – легка скриня; важка хода – плавна хода; важке завдання – просте завдання.

Структурно антоніми діляться на дві групи:

1. Однокореневі антоніми, або афіксальні, що творяться за допомогою додавання префіксів: доля – недоля, свіжий – несвіжий, революція – контрреволюція, приватизація – реприватизація, чесний – безчесний;

2. Різнокореневі антоніми: день – ніч, назад – вперед, мокрий – сухий, працювати – ледарювати.

Омоніми – слова, що пишуться і звучать однаково, однак мають абсолютно різне значення.Найпоширеніший приклад омоніма – слово «коса». Воно має кілька не споріднених значень.

1.     Коса – заплетене волосся.

2.     Коса – інструмент для косовиці, заготівлі сіна.

3.     Коса – морська чи річкова мілина.