17. 1.Дати характеристику етапам підготовки до публічної промови.

Inventio (інтенція – “винайти, що сказати”) – пошук та знаходження актуальної теми, тобто визначення теми й мети майбутнього виступу, розробки концепції, відбору матеріалу для промови.

 Dispostio (диспозиція – “розташувати винайдене”) - попереднє розташування матеріалу, складання плану, розробка теми та висновків.

Elocutio (елокуція - “прикрасити словом”) – стилістичне оформлення тексту, підбір слів та риторичних фігур.

Memoria (меморія – “пам’ять”) – вивчення промови на пам'ять. Це розділ риторики, який вивчає особливості запам’ятовування ораторської промови.

Actio (акція – «дія», « рух») – проголошення промови перед аудиторією. Це розділ риторики, який розглядає виголошення оратором промови.

В зошиті це питання теж є.

2. Скласти пам’ятку для успішного мовлення вчителя початкових класів.

1.Знати професійний мовленнєвий етикет, володіти ним.

2.Уміти формувати цілі і завдання професійного спілкування.

3.Вміти доводити, аргументувати, спростовувати досягаючи водночас узгодженості та компромісу.

4.Вміти вести бесіду, співбесіду та інші, спрямовуючт їхна вирішення позитивного результату.

5. Володіти технікою і логікою мовлення.

6. Володіти відповідними мовленнєвими структурами і лексичними одиницями, що впливають на емоційний стан дитини.

18. 1.Культура спілкування. Мовний етикет.

Культура людського спілкування - це частка загальної моральної культури особистості.

Мовний етикет.

Мовний етикет — це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення. 

1.Доброзичливе ставлення до співрозмовника, повага до адресата.

2.Знати професійний мовленнєвий етикет.

3.Уміти формувати цілі і завдання професійного спілкування.

4.Вміти, доводити , аргументувати, спростовувати досягаючи водночас узгодженості та компромісу.

5.Володіти технікою і логікою мовлення.

6. Мовець повинен пам'ятати, що межа смислового сприйняття і концентрації уваги у слухача — обмежені.

7.Мовець повинен пам'ятати, що в усному контактному безпосередньому спілкуванні слухач не тільки чує, але й бачить його, отже, сприймає жести, міміку, пози, загальну манеру триматися при розмові й культуру поведінки.

8.Вміти вести бесіду, полеміку, дискусію, співбесіду, спрямовуючи їх на вирішення позитивного результату.

2. Зробити переклад уривку з книги і.Андроннікової «я хочу рассказать вам…» на українську мову.

19. 1.Засоби логіко-емоційної виразності читання.

Т ехніка мовлення Засоби логіко-емоційної Якості читання

виразності читання

Д ихання Паузи, їх різновиди і тривалість Правильність

Голос Логічні наголоси й емоційна Швидкість

функція наголошених слів

Д икція Методика мовлення Свідомість

О рфоепія Темп мовлення Виразність

Позамовні (рухові) засоби виразності

Поза Жест Міміка

Засоби логіко-емоційної виразності читання - сукупність органічно пов’язаних між собою компонентів виразності, без осмислення і врахування яких неможливо передати логічного й емоційного змісту мовлення.

Інтонація – ритміко-мелодичний лад мови, що відбиває інтелектуальний та емоційно-вольовий бік мовлення в послідовних змінах висоти тону, сили й часу звучання, а також тембру голосу.

Художній твір – це відображення в письмовій формі думок і почуттів автора в оцінці ним факторів об’єктивної дійсності, завдання читця –глибоко сприйняти ті думки і почуття, пережити їх і передати слухачам.

Паузи, Види пауз.

Пауза – зупинка між мовними тактами, окремими словами та складами слів.

Логічний наголос – наголос, яким виділяються основні слова, за допомогою яких виражається зміст всієї фрази.

Тактовний логічний наголос - наголос, який діє в межах тільки одного мовного такту і виділяє в ньому лише одне слово, що підпорядковує собі всі інші і є виразником змісту всього речення.

Головний логічний наголос – наголос, який діє у межах усієї фрази, усіх мовних тактів і в єдності зі спадною мелодикою виділяє одне слово серед уже виділених і ним завершує зміст даної фрази. На письмі позначається двома горизонтальними рисками знизу.

Мелодика мовлення – певні зміни голосу в межах підвищення й пониження, а також сили й тривалості звучання у процесі мовлення.

Темп мовлення – швидкість, певний рух. Швидкість, яка вимірюється кількістю виголошених складів за секунду.