Приклад

Примітка:

1. __________________________________________________________

2. __________________________________________________________

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти висновками, які позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок - окрема для кожної сторінки. Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки. Текст, виноски починають з абзацного відступу і друкують за машинописного способу виконання роботи через один інтервал, за машинного способу - з мінімальним міжрядковим інтервалом.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище й нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Номер формули та рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, та зазначається на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

В додатках можуть бути включені додаткові таблиці, ілюстрації, матеріали, які через великій розмір, специфіку викладання, або форми подання не можуть бути віднесені в основну частину (розрахунки, методика, програма роботи, анкети та ін.).

Додатки слід оформляти як продовження тексту роботи на її наступних сторінках. Вони повинні мати назву.

Назва додатку починається з великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Посередині сторінки над назвою повинно бути написано слово "Додаток" і велика літера, яка позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А.

Статут підприємства, зразки наказів та іншу документацію підприємства слід оформляти як додаток.

Робота повинна починатися з титульного аркуша. На окремому аркуші слід викласти зміст роботи, де повинні бути вказані назви розділів і підрозділів і відповідні їм сторінки роботи.

При написанні роботи магістрант повинен творчо використовувати інформацію, що подається в літературі, а при використанні матеріалу, окремих результатів, факторів, цифр робити посилання на відповідне джерело.

Посилання на використану літературу можуть бути двох видів: внутрішньотекстові та підстрокові.

У внутрішньотекстових посиланнях на джерело, що включається у список використаних джерел, після згадування про нього або після цитати з нього у прямих дужках вказують номер, під яким воно значиться у списку використаних джерел, і конкретні сторінки джерела. Наприклад: Ф. Котлер [10, с. 99].

У підстрокових посиланнях наводять повністю бібліографічний опис джерела, на яке робиться посилання, і розташовується воно у нижній частині сторінки під текстом. Наприклад, у тексті: Віханський вважає: “Внутрішнє середовище аналізується за наступними напрямками..."; в посиланні:

Виханский О. С. Стратегическое управление. -М.: МГУ,1995- с.17.

Список джерел, що використовувалися при написанні роботи відображає міру опанування магістром даної проблеми. При складені списку джерел треба дотримуватися вимог, що пред'являються до їх оформлення. У якості зразку студенти можуть використовувати наведений наприкінці даних методичних рекомендацій список джерел інформації, що рекомендуються використовувати при написанні роботи.