2. Г. Тютюнник –автор прозових творів для дітей. Жанрово-тематичний і композ. Аналіз літ.Творів(«Лісова сторожка», «Степова казка».

Народився Григір Тютюнник 5.12.1931 р. у селянській родині в с. Шилівка на Полтавщині. Дитинство було важким – рано втратив батька,жив далеко від матері у дядька на Донбасі, під час війни пішки повернувся здалека додому…Після 5 класів почат.школи навчався у Зіньківському ремісничому училищі на слюсаря, пізніше працював на Харківському заводі, служив в армії(в морфлоті на далекому сході). Згодом здобув вищу освіту у Харків. Універ. На філологічному ф-ті. В 1961 р. у журн. «Крестьянка» надрук. 1 оповідання- «В сумерки», написане рос. Мовою, пізніше Тютюнник його переклав і відтоді писав лише українською. Після закінч. Університету з дружиною виїхав на Донбас, де працював вчителем у вечір. Школі, прац. В редакції газети «Літературна Україна», згодом у сценарній кіностудії ім..О.Довженка, у видавництвах: «Радянський письменник», «Молодь», «Дніпро», «Веселка». 1966 – вийшла 1 збірка оповідань – «Зав*язь». За оповідання «Деревій» йому присуджено премію. У 70-ті рр. з*являється збірка новел: «Батьківські пороги», «Крайнебо», «Коріння»; збірки для дітей: зб.оповідань «Ласочка», «Лісова сторожка», зб. Казок «Степова казка». За повісті: «Климко» і «Вогник далеко в степу» присуджено літер.премію ім. Л. Українки. Також для дітей він написав книгу-календар «12 місяців». Великий вплив на його творчість справив брат - Григорій Тютюнник( автор роману «Вир»). Також Григір Тютюнник перекладав на укр..мову твори В.Шукшина, І.Горького. Життя закінчилося 1980 р., письменник вчинив самогубство. Цикл оповідань «Лісова сторожка» розповідає про життя і турботи лісового сторожа – Данила Коряка. Він живе і працює для добра. Ліс зустрічає його як батька, подібно як у народних казках природа радо вітає своїх добрих героїв. Він – вірний друг природи, її охоронець. В оповід. «Однокрил» Однокрил(гайворон) і Кузька( Вірний і надійний собака-сторож Данила)наділені здатністю відчувати і виявляти своє ставлення до всіх подій. В оповід. «Нічний злодій» за дружну відсіч вепрові Данило похвалив їх за співпрацю. Ці оповідання несуть думку про те, що в праці-життя. Данило невтомно весь час працює. Він відчуває себе частиною природи, слухає її, розуміє, допомагає. На його прикладі діти можуть навчитися любити прирду, творити добро, невтомно і старанно працювати. У казках Тютюнник звертає увагу на вміння думати про інших, знаходити спільну мову з оточуючими, на важливість бути людяними і доброзичливими. Наприклад Їжак з Кротом зуміли подружитися, коли перебороли свою гордість і вдачу. «Степова казка» вчить, що завжди можна знайти компроміс, якщо бути лагідними і доброзичливими завжди.

3. О.Вайльд – автор притчових казок. Жанрово-тематичний і композиційний аналіз казкової повісті «Хлопчик-зірка» та інших казок.

Оскар Вайльд — поет, драматург і прозаїк, який найповніше втілив у своїй творчості художні принципи англійського естетизму. Народився О. Вайльд у Дубліні в 1854 році. Вайльд здобув класичну гуманітарну освіту — він навчався у Трініті-коледжі (Дублін) і в Оксфорді. Після закінчення університету майбутній письменник оселився в Лондоні. Він приєднався до щойно утвореного естетського руху і став якщо не його головою, то найпалкішим проповідником ідей естетизму. Основна вимога, яку О. Вайльд та його послідовники висували до мистецтва,— не копіювати природу, а відтворювати її за законами краси, недоступної для повсякденного життя. Не мистецтво відображає дійсність, а життя наслідує мистецтво,— вважав письменник. На початку 80-х років він видав свою першу книгу віршів (1881). 1878 рік Уайльд блискуче закінчив Оксфорд , здобувши почесну премію Ньюдігейта за поему «Равенна», читав лекції в США, а в 1883 прожив кілька місяців у Парижі , де зустрівся з багатьма провідними французьськими літераторами: Е. Золя, А. Доде , С. Мелларме та ін. 1884 року Оскар Уайльд одружився з Констанцією Ллольд і мав двох синів.  У 1887 р. побачила світ його пародія на готичні романи «Кентервільський привид» , того самого року він став редактором журналу «Світ жінки». Незабаром були опубліковані перша збірка казок Уайльда «Щасливий принц та інші історії» , есе «Перо , олівець і отрута» й «Занепад брехні» , а також оповідання «Портрет містера У. Х.».  Широковідомий роман Уайльда «Портрет Доріана Грея» зявився 1890 рік , в одночас з ще одною його працею з естетики – «Критик як митець».  Лише за один 1891 рік він створив пєсу «Герцогиня Падуанська» , есе «Душа людини за соціалізму» , а також випустив збірники своїх критичних праць («Задуми») , оповідань («Злочин лорда Артура Севіла») , казок («Гранатовий будиночок»). Протягом 1892 – 1895 років Уайльд досягає найбільшого успіху як драматург: з-під його пера виходять трагедія «Соломія» , комедії «Віяло леді Уїндемір» , «Ідеальний чоловік» і «Як важливо бути поважним». Уайльд був одним з тих , хто сприяв відродженню англійської драматургії після відносного занепаду в 19 ст. 1891 р. Він створив пєсу «Герцогиня Падуанська» , есе «Душа людини за соціалізму». 1892-1895рр. Виходить трагедія «Соломія» , комедії «Віяло леді Уїнде- мір» , «Ідеальний чоловік» і «Як важливо бути поважним». Десь з 1891 року його постійним супутником стов лорд Альфред Дуглас. Батько Альфреда, маркіз Квінсберрі , переслідував писменника , звинувачуючи його в розбещенні сина . Уайльд порушив проти маркіза кримінальну справу , але невдовзі сам постав перед судом і програв процес. Його було засуджено на два роки , оголошено банкрутом , позбавлено батьківських прав і віддано на глум натовпу.1897 рік , Уайльд вийшов із в’язниці. Уайльд написав чудову останній твір-поему «Балада Редінгської вязниці» (1898 рік). 30 листопада 1900 р. помер в Парижі.

До казок, об'єднаних у збірку "Щасливий принц та інші казки" (1888 рік) відносяться такі казки, як: "Щасливий принц", "Соловей і троянда", "Егоїстичний велетень", "Відданий друг". Казки "Юний король", "День народження інфанти", "Рибак і його душа" і " Зоряний Хлопчик" об'єднані під загальною назвою "Гранатовий будиночок" (1891).

Казки Уайльда піднімають чимало проблем, як-от:

- проблема співвідношення героїв і навколишнього світу («Молодий король», «Відданий друг», «День народження Інфанти»);

-проблема співвідношення краси зовнішньї і внутрішньї («Хлопчик-зірка», «День народження Інфанти», «Щасливий Принц»);

-проблема самопожертви («Соловей і Троянда», «Щасливий Принц», «Відданий друг»).

Письменник любив все вишукане й прекрасне. Краса стала основою не тільки його творчості, а й життя. У казці «Хлопчик-зірка» письменник дуже послідовно відстоює принцип нерозривності зовнішньї і внутрішньої краси людини, показує що основою моральності є естетичне почуття . «Хлопчик-зірка» на початку казки постає дивовижно гарним: «Рік у рік він ставав дедалі краще й гарніше, та корінні мешканці селища дивувалися його красі… Обличчя в нього було біле й лагідне, як виточене зі слонової кістки, і золоті кучері його були як пелюстки нарциса, а губи – як пелюстки червоної троянди, й очі – як фіалки, відбиті у прозорій воді струмка». Ця краса підкоряла всіх навколо, змушувала коритися хлопчику: «… І його однолітки слухалися його, оскільки він був гарний». Але краса і безмежна влада принесла йому лише зло, «оскільки він виріс себелюбним, гордим і жорстоким». Через свою жорстокість герой цієї казки стає потворою: душевна злобність, непомірна гординя, нездатність любити, знаходить відбиток в його особі: «Він підійшов до водойми і що, ж він побачив! Обличчям він став схожим на жабу, а тіло його покрилося лускою, як в гадюки». Поштовхом до поліпшення ідушевного очищення стає відраза до власної потворної зовнішності. Краса повертається щодо нього лише після того, як він спокутує свої гріхи. Хлопчик-зірка прекрасний, та його внутрішній світ – потворний, і як кару в нього забирають найцінніше – красу. Та варто герою покаятися –і тіло стає чудовим, як і душа. Казка “Хлопчик-зірка” схожа на народну: (трикратні повтори: три роки тривали пошуки матері, три завдання отримав герой від Чаклуна, правив країною три роки). Вона вчить свідомо не чинити зла ніколи нікому; шанувати матір і батька; співчувати чужому горю.

Оскар Уайльд викриває жадібність і корисливість представників капіталістичної  моралі, протиставляючи їм щирі почуття і прихильність простих людей, не «забруднені» холодним розрахунком і становлять справжню красу людських стосунків.      В одній з кращих, найбільш зворушливих і сумних казок  "Вірний друг» - письменник досягає вершини  сатиричного викриття жадібної і лицемірної моралі власника. Історію маленького трудівника Ганса, пограбованого і знищеного багатим і жорстоким Мельником, який лицемірно  називає себе «його вірним другом» Уайльд зводить до  символічного узагальнення. Дійсно,  доволі важко незворушно читати сумну історію Маленького Ганса,  який безтурботно живе у скромній хатинці,порається цілісінький день серед троянд, крокусів і фіалок і посміхається сонцю. З точки зору автора, ця красива, але сумна казка ідеальна для допомоги в становленні  певної системи цінностей дитини. Її мораль надто очевидна. У дитячій свідомості моментально фіксується працьовитість, чуйність та добре серце Маленького Ганса, брехливий і лінивий Мельник, який  знищив нещасного малюка. Оскар Уайльд настільки явно вимальовує позитивного і негативного героя, що дитині лише залишається запам'ятати вчинки одного та  іншого і зробити висновок, що не є важко.