2. Сукупна пропозиція та її фактори

Сукупна пропозиція означає той сукупний обсяг продукції, що його готові і спроможні виробляти та продавати протягом року фірми за кожного рівня цій (за інших однакових умов). Крива сукупної пропозиції показана ЕІа рис. 10.2.

Залежність обсягів виробництва від загального (середнього) рівня цін називають кривою сукупної пропозиції.

Крива сукупної пропозиції (АS), як видно з графіка, складається з трьох сегментів або відтинків. Горизонтальний (кєйнсіанський) відтинок (0Q) означає економіку неповної зайнятості. Коли існує безробіття і неповне вико­ристання виробничих потужностей, можна збільшувати обсяги виробництва без збільшення витрат і підвищення цін.

Проміжний відтинок ( ) означає, що обсяги виробництва можуть бути збільшені до точки але це супроводжується деяким зростанням цін. Пояснюється це тим, що розширення виробництва здійснюється у різних галузях нерівномірно і що підприємствам доводиться здійснювати додаткові витрати.

Рис. 10.2. Крива сукупної пропозиції в короткостроковому періоді

Класичний відтинок (0 ) означає потенційний рівень реального обсягу національного виробництва за повної зайнятості. Якщо ж сукупний попит зростатиме далі, то наслідком буде лише зростання рівня цін. Реальний обсяг виробництва при тому не зростатиме, оскільки всі наявні ресурси вже використовуються.

Крім рівня цін, на величину сукупної пропозиції впливає багато інших

чинників, які називають неціновими:

1) зміна цін на внутрішні й імпортні ресурси (земля, капітал, трудові ресурси тощо);

2) зміна у продуктивності (відношення реального обсягу виробництва до витрат);

3) зміна правових норм (податки на підприємства і субсидії, державне регулювання економіки).

Нецінові чинники сукупної пропозиції переміщують криву ліворуч і вгору або праворуч і донизу, залежно від вектора їх дії.

Переміщення кривої сукупної пропозиції ліворуч відображає зростання витрат виробництва на одиницю продукції і спричиняє інфляцію витрат. Переміщення кривої сукупної пропозиції праворуч відбувається у зв'язку зі зменшенням витрат виробництва на одиницю продукції і означає збільшення реального обсягу ВВП та зростання зайнятості.

3. Взаємодія сукупного попиту і сукупної пропозиції. Модель аd-аs

Перетин кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції визначає рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного виробництва. Рівноважний обсяг національного виробництва означає, що плани всіх споживачів ВВП щодо величини закупівель збігаються з планами виробників щодо випуску товарів та послуг. Тільки за цих умов відбувається реалізація ВВП за стабільними цінами. Макроекономічну короткострокову рівновагу ілюструє рис. 10.3.

Рис. 10,3. Макроекономічна короткострокова рівновага в моделі АО-А5

Як видно з рисунка, макроекономічна короткострокова встановлюється у точці перетину кривих АВ і АЗ.

рівновага

Переміщення кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції впливає як на рівень цін, так і на величину реального обсягу виробництва. Наприклад, на кейнсіанському відтинку, який характеризується високим рівнем безробіття і великим недовикористанням виробничих потужностей, розширення сукуп­ного попиту призводить до зростання обсягу реального національного продукту без підвищення рівня цін. На проміжному відтинку розширення сукупного попиту призводить як до зростання обсягу виробництва, так і до підвищення цін. Збільшення сукупного попиту на класичному відтинку призводить лише до підвищення рівня цін, тобто до інфляції попиту.

Зниження ціп у разі зменшення сукупного попиту на класичному і проміжному відтинках відбувається повільно. Життя показує, що ціни легко підвищуються і важко знижуються. Це явище отримало назву "ефект храповика". Причина цього ефекту - негнучкість цін і заробітної плати в короткі проміжки часу.

Рівень виробництва у довгостроковому періоді називають рівнем вироб­ництва за повної зайнятості, або природним рівнем виробництва.