МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

МАУП

М. П. ЛУКАШЕВИЧ, М. В. ТУЛЕНКОВ

СПЕЦІАЛЬНІ ТА ГАЛУЗЕВІ СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ

2-ге видання, доповнене і виправлене

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник длястудентів вищих навчальних закладів

Київ 2004

ББК 60.5я7 Л84

Рецензенти: В. І. Патрушев, д-р соціол. наук, проф. А. О. Ручка, д-р філос. наук, проф.

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом (протокол № 6 від ЗО. 09.02)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист № 14/18-2-1740 від 28.10.03)

Лукашевич М. П., Туленков М. В.

Л84 Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: Навч. посіб. —

2-ге вид., допов. і випр. — К.: МАУП, 2004. — 464 с: іл. — Бібліогр. в кінці глав.

ISBN 966-608-320-5

У пропонованому навчальному посібнику розкриваються сутність і зміст ос­новних соціологічних теорій середнього рівня, їх місце та роль у подальшому роз­витку системи сучасного соціологічного знання. Подається характеристика ос­новних методів збирання, обробки, аналізу та використання соціологічної інфор­мації, а також основні вимоги і технології щодо розробки програми соціоло­гічних досліджень.

Для студентів усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів, які опановують професії соціолога, соціального працівника, соціального психолога, юриста та менедже­ра соціальної сфери, а також для викладачів, науковців, аспірантів, керівників організацій і для всіх, хто цікавиться актуальними проблемами сучасного со­ціологічного знання.

ББК 60.5я7

© М. П. Лукашевич, М. В. Туленков, 1999

© М. П. Лукашевич, М. В. Туленков, 2004, допов. і випр.

© Міжрегіональна Академія управління персоналом

ISBN 966-608-320-5 (мауп),2004

ЗМІСТ

Передмова 7

Частина І Методологічні засади соціологічних

теорій середнього рівня Ю

Глава 1. Соціологія як наука про суспільство 13

1. Сутність соціології 13

2. Визначення об'єкта соціології 15

3. Предмет соціологічної науки 20

4. Основні функції соціології 24

Резюме 26

Список використаної та рекомендованої літератури 27

Глава 2. Соціологічні теорії середнього рівня 29

1. Структура системи соціологічного знання 29

2. Зміст і типологія соціологічних теорій середнього рівня 32

Резюме 36

Список використаної та рекомендованої літератури 37

Частина II

Спеціальні соціологічні теорії 39

Глава 3. Соціологія особистості 40

1. Особистість: сутність і соціологічні концепції 40

2. Соціологічна структура особистості 47

3. Шляхи взаємодії особистості і суспільства 50

Резюме 53

Список використаної та рекомендованої літератури 55

Глава 4. Соціологія сім'ї 57

1. Сім'я як об'єкт соціологічного аналізу 57

2. Основні функції сім'ї 63

3. Стан і тенденції розвитку сучасної сім'ї в Україні 64

Резюме 69

Список використаної та рекомендованої літератури 70

Глава 5. Соціологія молоді 72

1. Молодь як соціально-демографічна група 72

2. Предмет і завдання соціології молоді 78

3. Молодь і сучасне суспільство 84

Резюме 87

Список використаної та рекомендованої літератури 88

Глава 6. Етносоціологія 89

1. Етносоціологія як наука: об'єкт, предмет і методи 89

2. Методологічні аспекти вивчення етнічних спільнот 95

3. Соціально-етнічні процеси в Україні: стан і проблеми 104

Резюме 106

Список використаної та рекомендованої літератури 107

Глава 7. Соціологія девіантної поведінки 109

7.1. Соціологія девіантної поведінки як наука:

об'єкт, предмет, сутність і зміст 109

2. Характеристика основних теорій і концепцій девіації 111

3. Соціальна діагностика девіантної поведінки 115

4. Шляхи подолання девіантної поведінки 117

Резюме 120

Список використаної та рекомендованої літератури 121

Глава 8. Соціологія конфлікту 122

1. Поняття конфлікту та його соціальні передумови 122

2. Функції соціального конфлікту та їх класифікація 129

3. Характерні риси суб'єктів конфліктних ситуацій 133

4. Механізм соціального конфлікту та його стадії 135

5. Причини й наслідки соціальних конфліктів

та методи управління ними 139

8.6. Соціальні конфлікти у сучасній Україні 144

Резюме 149

Список використаної та рекомендованої літератури 150

Глава 9. Соціологія кар'єри 152

9.1. Соціологія кар'єри як наука: об'єкт, предмет,

зміст і характеристика 152

9.2. Трудова кар'єра: сутність, види та мотиви 162

Резюме 166

Список використаної та рекомендованої літератури 167

Глава 10. Соціологія організацій 169

10.1. Соціологія організацій як наука: об'єкт,

предмет, еволюція та завдання 169

2. Виникнення та сутність соціальних організацій 171

3. Механізм побудови соціальних організацій 176

4. Основні чинники функціонування

соціальних організацій 182

10.5. Типологія соціальних організацій 190

Резюме 195

Список використаної та рекомендованої літератури 196

Глава 11. Соціологія громадської думки 198

11.1. Соціологія громадської думки як наука:

сутність, виникнення та розвиток 198

2. Об'єкт і суб'єкт громадської думки 203

3. Функціонування громадської думки 206

Резюме 211

Список використаної та рекомендованої літератури 211

Глава 12. Соціологія масової комунікації 213

12.1. Соціологія масової комунікації як наука: об'єкт

і предмет дослідження, місце у системі соціологічних знань 213

12.2. Виникнення та розвиток соціології масової комунікації 218

12.3. Масова комунікація як соціальна система 222

Резюме 226

Список використаної та рекомендованої літератури 227

Частина III

Галузеві соціологічні теорії 229

Глава 13. Соціологія політики 230

13.1. Соціологія політики як наука:

об'єкт, предмет і наукові категорії 230

13.2. Політика як соціальне явище та методи її дослідження 238

Резюме 244

Список використаної та рекомендованої літератури 244

Глава 14. Соціологія права 246

1. Соціологія права як наука: сутність, зміст і специфіка 246

2. Об'єкт і предмет соціології права 249

3. Виникнення і становлення соціології права 252

4. Розвиток соціології права 255

Резюме 258

Список використаної та рекомендованої літератури 259

Глава 15. Соціологія економіки 261

15.1. Соціологія економіки як наука, її предметна

сфера та функції 261

2. Закони і характеристика соціології економіки 263

3. Основні напрями розвитку соціології економіки 268

Резюме 277

Список використаної та рекомендованої літератури 278

Глава 16. Соціологія праці 280

1. Соціологія праці: об'єкт, предмет і функції 280

2. Особистість у соціально-трудових процесах 287

3. Мотивація трудової поведінки 289

Резюме 300

Список використаної та рекомендованої літератури 301

Глава 17. Соціологія споживання 302

1. Соціологія споживання як наукова дисципліна 302

2. Масове споживання як соціальний інститут 306

3. Моделі споживання 310

Резюме 315

Список використаної та рекомендованої літератури 316

Глава 18. Соціологія культури 318

18.1. Соціологія культури як наука: предмет, об'єкт

та основні напрями досліджень 318

2. Поняття і функції культури як соціального явища 321

3. Характеристика основних елементів, форм і видів культури 326

4. Сутність і зміст культурної динаміки. Концепція

соціокультурної динаміки П. Сорокіна 339

Резюме 343

Список використаної та рекомендованої літератури 344

Глава 19. Соціологія освіти 346

19.1. Соціологія освіти як наука: об'єкт, предмет

і характеристика її складових 346

19.2. Освіта як інститут соціалізації

та самореалізації людини 354

Резюме 362

Список використаної та рекомендованої літератури 363

Глава 20. Соціологія виховання 364

1. Соціологія виховання як наука: об'єкт і предметна сфера 364

2. Виникнення і розвиток соціології виховання 367

3. Виховання як соціальний феномен:

сутність, структура і функції 373

Резюме 386

Список використаної та рекомендованої літератури 387

Глава 21. Соціологія релігії 389

21.1. Соціологія релігії як наукова дисципліна:

об'єкт, предмет і методи дослідження 389

2. Виникнення і розвиток соціології релігії 394

3. Релігія як соціальний феномен:

структура, функції, класифікація 400

Резюме 407

Список використаної та рекомендованої літератури 407

Глава 22. Соціологія управління 410

22.1. Соціологія управління як наука:

предмет, об'єкт, сутність та зміст 410

2. Генезис та еволюція соціального управління 417

3. Технологія та механізми процесу соціального управління 420

Резюме 426

Список використаної та рекомендованої літератури 428

Частина IV

Методологія і технології

соціологічних досліджень 430

Глава 23. Методика, методи і техніка соціологічних вимірів 433

1. Сутність і структура програми соціологічного дослідження 433

2. Основні методи збирання соціологічної інформації 440

3. Інтеграція соціологічних методів 444

Резюме 447

Список використаної та рекомендованої літератури 449

Глава 24. Соціологічний аналіз та використання його результатів 451

1. Сутність і зміст аналізу соціологічної інформації 451

2. Шляхи та засоби використання соціологічних даних 455

3. Ефективність соціологічних досліджень 458

Резюме 461

Список використаної та рекомендованої літератури 462

Передмова

Соціологія як особливий погляд на суспільство і соціальні відноси­ни між людьми виникла приблизно два століття тому. Вже тоді люди перестали вірити в те, що соціальні закони визначені Богом і є не­змінними. Вони почали розуміти, що суспільство — це продукт людсь­кого розуму, який може змінити його. І якщо ми обернемо свій погляд до піонерів соціологічної думки, то побачимо, що ці вчені вивчали суспільство не через суто наукові інтереси. Майже всі вони неабияк переймалися розв'язанням практичних тогочасних проблем. Це були люди, яких хвилювало не тільки реальне буття, а й майбутнє людства.

Зазначимо, що класики соціологічної науки намагалися знайти пере­дусім методи неупередженого аналізу соціальних фактів, з яких скла­дається суспільне життя людей. Вони творили з пристрастю, бажанням зрозуміти ті практичні проблеми, що виникали в їхніх країнах. Це робило­ся заради істини як найвищої цінності. Однак щоразу, коли істина виявля­лася підпорядкованою тій чи іншій частковій цінності (наприклад, класо­вим інтересам), соціологічне мислення опинялося у вкрай скрутному ста­новищі, ставало досить суперечливим, а іноді й однобічним.

Аналіз показує, що донедавна соціологічна проблематика утриму­валась у певній рівновазі завдяки прихильності соціологів до всебіч­них цінностей та їх намаганню брати участь у розв'язанні практичних проблем суспільства. Однак останнє десятиліття XX ст. висунуло пе­ред соціологічною наукою надзвичайно складні вимоги.

Основною причиною цього є глобальні зміни у суспільному розвит­ку на початку нового тисячоліття: драматичні події у країнах колишньої соціалістичної співдружності і республіках колишнього СРСР, загострен­ня економічних, демографічних і деяких інших проблем, суперечності у становленні універсального способу життя та зростання впливу націо­нально-культурної, соціально-територіальної ідентичності, індивідуально-особистісного розвитку, наслідки інформаційної революції, досягнення генної інженерії і біотехнологій, а також поглиблення соціальної ди­ференціації регіонів світу, зміни його геополітичної картини тощо. В Україні ці проблеми посилюються невдалими економічними рефор­мами, докорінними змінами в усіх сферах суспільного життя і транс-

7

формацією його устрою, зміною соціальних ідеалів, їх ідеологічного забезпечення, наукового супроводження суспільного розвитку, а також наростанням депопуляційних процесів, фізичною, культурною та мораль­ною деградацією значних верств населення.

Суттєве значення має і сам розвиток системи соціологічного знан­ня, яке останнім часом набуло яскраво вираженого багаторівневого та поліпарадигматичного характеру. Взагалі цей розвиток, посилений претензіями до соціології з боку практики, позначений тенденціями ефективнішого використання наукових можливостей як загальносоці-ологічних теорій, так і соціологічних теорій середнього рівня не тільки у прогнозуванні, а й у поясненні різноманітних соціальних явищ і про­цесів сучасного суспільного розвитку.

Отже, подальший розвиток соціологічної науки відбувається за рахунок як фундаментальних досліджень, що ґрунтуються здебіль­шого на методології загальносоціологічних теорій (які вивчають сус­пільство загалом), так і прикладних досліджень, що спираються пере­важно на теоретичні засади соціологічних теорій середнього рівня (які вивчають окремі сфери суспільного життя, а також притаманні їм процеси і явища). Усе це зумовлює досить велику роль соціологічних теорій середнього рівня у розбудові системи сучасного соціологіч­ного знання. Саме завдяки можливостям соціологічних теорій серед­нього рівня, які більш предметно аналізують і узагальнюють соціальні факти на рівні окремих сфер суспільного життя, вдається нагромаджу­вати вивірену й обґрунтовану соціальну інформацію, що позитивно впливає на розвиток загальносоціологічних теорій та дає змогу про­гнозувати динаміку всього суспільного розвитку.

Пропонований навчальний посібник є однією з перших у нашій країні спроб подати у концентрованому вигляді сутність і зміст основних со­ціологічних теорій середнього рівня. Необхідність такого видання зу­мовлена, по-перше, інтенсивним розвитком соціологічних теорій серед­нього рівня, тобто спеціальних та галузевих соціологічних теорій, які відіграють особливу роль у подальшому розвитку системи сучасного соціологічного знання, а по-друге, потребами в якісній підготовці вітчиз­няних фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів із спеціальностей «Соціологія», «Соціальна робота», «Психологія» і «Правознавство».

Зазначимо, що орієнтація на процес підготовки професійних соціо­логів, соціальних психологів, юристів і соціальних працівників визначи­ла основну проблематику, форму та логіку подання навчального мате­ріалу в цьому посібнику.

У першій частині висвітлено зміст соціології як науки, її об'єкт, пред­мет і функції, а також сутність соціологічних теорій середнього рівня, їх місце і роль у системі соціологічного знання.

Друга частина присвячена спеціальним соціологічним теоріям, які складають відповідну підсистему соціологічного знання, одну з основ­них структурних ланок соціологічної науки.

У третій частині розглядаються галузеві соціологічні теорії, які фор­муються на стику соціології з іншими галузями науки та вивчають фор­ми й механізм дії соціологічних законів і закономірностей у різно­манітних сферах суспільного життя людей.

У четвертій частині подано методологію та технології соціологічних досліджень, які є головним інструментом отримання соціальної інфор­мації відповідно до специфіки соціальних об'єктів, що вивчаються соціологічними теоріями середнього рівня. Водночас тут розкривають­ся методи збирання соціологічної інформації, методики і процедури соціологічних вимірів; зміст, структура та вимоги до розробки програ­ми соціологічного дослідження, а також технології соціологічного ана­лізу даних, способи використання його результатів.

І хоча не всі питання соціологічних теорій середнього рівня висвіт­лено в посібнику в повному обсязі, автори сподіваються, що він пев­ною мірою допоможе студентам і слухачам в опануванні спеціальнос­тей соціолога, психолога, юриста та соціального працівника. Крім того, посібник буде корисний також викладачам, аспірантам, практичним со­ціологам, соціальним працівникам, управлінцям-практикам і всім, хто цікавиться сучасною соціологічною проблематикою.

При висвітленні конкретного матеріалу, що міститься у навчаль­ному посібнику, автори використали праці вітчизняних і зарубіж­них дослідників. Передмову, глави 1, 3—8, 10, 13, 14, 18, 22—24 написав М. В. Туленков, а глави 2, 9, 11, 12, 15-17, 19-21 — М. П. Лукашевич.

Частина І

Методологічні засади соціологічних теорій середнього рівня

З нання у найзагальнішому вигляді можна визначити як правильне відображення у свідомості людини явищ матеріального чи духовного світу; у царині соціологічного знання — різноманітних явищ суспіль­ного життя людей. Знання містяться не тільки у наукових відомостях, а й у моральних, правових, філософських уявленнях. Вони постають також і в поняттєвій формі: у вигляді філософського узагальнення наукового закону чи художнього образу, характерного, наприклад, для мистецтва.

Знання є не тільки результатом цілеспрямованого процесу, специфіч­ної діяльності, що її здійснюють спеціально підготовлені для цієї мети люди: вчені, митці, філософи тощо. Його здобувають усі люди в процесі повсякденного життя, безпосередньої практичної діяльності, свого жит­тєвого досвіду, фактично не ставлячи перед собою такої мети. Знання такого гатунку вважається «неспеціалізованим», або «повсякденним» знанням. І хоча науку часто-густо називають діяльністю з продукування спеціалізованого знання, насправді наукове знання є лише різновидом знання взагалі. Але тоді виникає запитання: у чому саме полягає спе­цифіка наукового знання взагалі і соціологічного знання зокрема?

Особливість наукового знання, у тому числі й соціологічного, полягає в тому, що воно, по-перше, досягається за допомогою специфічних ме­тодів, спрямованих на нейтралізацію суб'єктивності та упередженості. Тому досягнення вірогідного, «неупередженого» знання є ідеалом науки та наукової діяльності. По-друге, будь-яке знання людей про довко­лишній світ може вважатись науковим лише в тому випадку, коли воно має свою чітко визначену предметну сферу дослідження, певну систе­му знань, яка стосується певного предмета, а також свій понятійно-кате­горіальний апарат, що описує суттєві ознаки цього предмета.

Більшість сучасних наук, у тому числі й соціологія, формували свій предмет і систему знань протягом тривалого історичного періоду. Тому, говорячи про соціологію як науку про суспільство, слід пам'ятати, що вона являє собою цілісну систему внутрішньо організованого і пере­віреного знання про різноманітні соціальні факти, які становлять життя

10

людей в сучасному суспільстві. А це означає, що знання про будь-який соціологічний феномен має ґрунтуватися насамперед на перевірених і підтверджених відомостях та наукових доказах. Це положення особли­во актуальне для соціологічного знання загалом, яке має ще звільнити­ся від певної влади міфів, хибних уявлень і нашарувань повсякденного знання, що ґрунтується, як правило, на спостереженні фактів буденного життя людей. Ця проблема може бути вирішена шляхом удосконалення засобів і методів вивчення соціальних фактів, явищ, процесів тощо.

Крім того, соціологія як наука включає соціологічні знання різного рівня, тобто різного ступеня узагальнення та абстракції. Загалом ці знання утворюють певну систему, яка має досить складну структурну будову. Складовими елементами системи соціологічного знання є:

• по-перше, загальносоціологічна теорія, або фундаментальний рівень знань;

• по-друге, соціологічні теорії середнього рівня, тобто спеціальні та галузеві соціологічні теорії, що конкретизують положення за­ гальної теорії, здійснюючи перехід від загальних концептуальних понять до операціональних, за допомогою яких можна виміряти будь-який соціальний процес;

• по-третє, конкретно-соціологічні (емпіричні) дослідження, або прикладний рівень знань.

Слід зазначити, що обґрунтування необхідності розвитку саме со­ціологічних теорій середнього рівня, які займають проміжне положен­ня між фундаментальними теоріями та емпіричним узагальненням пер­винної соціологічної інформації, започаткував ще в 50-х роках відомий американський соціолог Роберт Мертон. Це зумовило цілу низку сут­тєвих переваг у подальшій розбудові та розвитку системи сучасного соціологічного знання. Серед них головними вважаються:

1. можливість створення надійної і зручної теоретичної основи для досліджень конкретних сфер людської діяльності та окремих со­ ціальних структур, уникаючи ускладненого і досить абстрактно­ го понятійного апарату фундаментальних теорій;

2. можливість тіснішої взаємодії соціологічної науки з реальним життям людей, яке завжди перебуває в полі зору теорій серед­ нього рівня, що відображають практичні проблеми життя сус­ пільства;

3. демонстрація можливостей і переконливість конкретно-соціоло­ гічних досліджень в очах керівників органів влади й управління, науковців та спеціалістів з несоціологічних галузей знання.

11

Оскільки соціологічні теорії середнього рівня уточнюють положен­ня загальної соціологічної теорії відносно окремих сфер суспільного життя людей, а також видів і механізмів соціальної взаємодії, то у цій частині спочатку розглядаються основні характеристики соціології як науки про суспільство, а вже потім сутність, місце і роль соціологічних теорій середнього рівня в системі соціологічного знання.