- •1.Історіографія та джерела курсу.
- •2.Питання національних збройних сил у програмах найвпливовіших політичних партій Центральної Ради.
- •3.М. Міхновський та його погляди в галузі військового будівництва.
- •4.Українізація російської імперської армії весною-літом 1917 р. І ставлення до неї українських політичних партій та організацій.
- •5.Перший та Другий всеукраїнські військові зїзди.
- •6.С.Петлюра та його погляди на питання військового будівництва в Україні в період цр.
- •7.Проголошення унр та її взаємини з більшовицьким Раднаркомом.
- •8.Діяльність уряду унр по організації захисту суверенітету України в період першої українсько-більшовицької війни.
- •20 Грудня 1917 р. Уцр відхилила цей ультиматум. Більшовицьке керівництво відразу оголосило стан війни з Центральною Радою.
- •26 Січня 1918 р. Радянські війська ввійшли в Київ.
- •9.Брестський мирний договір унр з країнами Четвертного союзу, його військово-політичні наслідки.
- •10.Внутрішньо-політичне становище унр весною 1918р. Підготовка державного перевороту та його наслідки.
- •11.Причини падіння цр: історичне значення та уроки.
- •12.П. Скоропацький: політик, державний та військовий діяч.
- •13.Діяльність уряду п. Скоропацького по створенню національних збройних сил.
- •14.Українсько-російські взаємини в період гетьманства п. Скоропацького.
- •16. Анти-гетьманське повстання і повалення режиму п. Скоропацького.
- •17.Міжнародне становище унр на початку 1919 р. Проблема зовнішньополітичної орієнтації.
- •18.Друга укр.-більш. Війна: від спроб порозуміння до збройного конфлікту.
- •19.Оборонні бої Армії унр у першій половині 1919 р.
- •20. Підготовка і проведення Листопадового 1918 р. Повстання у Львові.
- •9 Листопада 1918 р. УнРада утворила свій тимчасовий виконавчий орган, який був 13 листопада 1918 р. Перетворений на уряд – Державний Секретаріат зунр-зоунр.
- •13 Листопада 1918 р. На сесії Української Національної Ради було прийнято Основний тимчасовий закон, у якому, зокрема, говорилось:
- •21.Боротьба уряду зунр проти агресії Польщі.
- •22.«Злука» унр і зунр і її вплив на обороноздатність України.
- •23.Поразка військ унр восени 1919., її причини та наслідки.
- •24.Варшавський договір 1920р. Та його роль у боротьбі за відновлення унр.
- •25.Українсько-польсько-радянська війна 1920р.
- •26.Діяльність уряду унр в еміграції 1919-1920 рр., Листопадовий Рейд ю. Тютюнника.
- •27.Причини поразки унр періоду Директорії: історичний досвід та уроки.
- •28.Український офіцерський корпус в період національної революції 1917-1921 рр.
- •29.С. Петлюра про проблеми збройного захисту суверенітету України(за статтею «Табор»)
5.Перший та Другий всеукраїнські військові зїзди.
Всеукраїнські військові з'їзди (Українські військові з'їзди 1917) - з'їзди представників українських фронтових частин російської армії, Чорноморського і Балтійського флотів, військових організацій і т-в.
Перший військовий з'їзд був скликаний з ініціативи Українського Військового Організаційного Комітету (голова - полк. Глинський) для координації дій українського військового руху. Відбувся 5-8 травня 1917 - у Києві. На з'їзд прибуло понад 700 делегатів, які представляли 1.580.702 українських вояків. Відкрив з'їзд голова Української Центральної Ради М. Грушевський. До складу президії було обрано С. Петлюру, М. Міхновського, В. Винниченка, Ю. Капкана, С. Письменного. В центрі уваги з'їзду були питання загальнополітичного характеру. Делегати з'їзду поставили вимогу, щоб Тимчасовий уряд і Петроградська Рада негайно оголосила окремим актом принцип національно-територіальної автономії України і призначила міністра у справах України. З'їзд визнав Українську Центральну Раду “єдиним компетентним органом, призваним рішати всі справи, що стосуються цілої України” З'їзд розглянув питання про ставлення до війни та про загальні принципи створення національної армії. Під впливом демагогічних заяв В.Винниченка було відхилено пропозицію М.Міхновського про встановлення збройним шляхом соборної самостійної Української держави. З'їзд прийняв нав'язану прихильниками соціалістичної орієнтації резолюцію, в якій закликав воюючі сторони до встановлення миру без анексій і контрибуцій і, фактично, заперечував необхідність створення регулярної української армії. В резолюції зазначалося, що “... постійне військо як знаряддя панування буржуазних класів не відповідає змаганням народу...”. З'їзд розглянув також питання про зміцнення дисципліни у військових частинах та боротьбу з дезертирством, про запровадження викладання на українській мові в усіх цивільних і військових навчальних закладах, та ін.
Другий В.в.з. проходив 5-11 червня 1917 у Києві. На з'їзді були присутні 1976 делегатів (пізніше -бл. 2,5 тис.делегатів), які представляли 1.732.444 українських військовослужбовців. Головою з'їзду було обрано В.Винниченка. З'їзд прийняв ряд резолюцій політичного і військового характеру. Делегати зажадали, що Тимчасовий уряд визнавав розпорядження Української Центральної Ради і запропонував УЦР негайно приступити до організації самостійних державних і військових структур. З'їзд вирішив якнайшвидше розробити план українізації війська і вжити всіх заходів для негайного втілення його в життя. На з'їзді було обрано Тимчасову Раду Військових Депутатів у складі 132 чол., яка увійшла до складу УЦР.
На чолі Тимчасової Ради Військових Депутатів стояла президія, до складу якої входили стрілець О.Гермайзе, хорунжий М.Зрублевський, вістун П.Войтенко, стр.С.Березняк, хорунжий О.Паливода, поручик П.Куцяк і пор. М.Панченко. З'їзд доручив УГВК розробити план створення Вільного Козацтва.
Третій В.в.з. відбувся 20-30 листопада 1917 у Києві. В роботі з'їзду взяло участь бл. З тис. делегатів. Головував на з'їзді Д. Лебединець. З доповіддю на з'їзді виступили М.Грушевський, М.Ковалевський та ін. В своїй резолюції з'їзд вимагав від УЦР негайного проголошення Української незалежної республіки, повної українізації армії і флоту, укладення миру. З делегатів з'їзду було сформовано перший Український полк охорони революції. Полк у ході боїв 29-31.10 (11-13.11.)1917 у Києві розбив військові частини штабу Київської Військової Округи, які підтримували повалений Тимчасовий уряд і придушив заколот більшовиків у місті. Постанови третього В.в.з. в значній мірі вплинули на рішення УЦР проголосити Українську Народну Республіку.
В.в.з. своїми рішеннями надавали важливу політичну підтримку діяльності УЦР, сприяли розгортанню військового руху і створенню Збройних Сил Української Народної Республіки.