24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).

Регіоналістична держава- це проста держава, уся територія якої складається з автономних утворень.

До регіоналі стичних держав належать Іспанія, Італія, Шрі-Ланка.Зазначені автономії можуть бути:

територіальними (більшість областей Італії), побутово-географічними (окремі області Італії, наприклад Сицилія), етнічними (країна Басків, Андалузія Іспанія), змішаними (Шрі-Ланка скл-я з етнічної провінції, що населена таміланами та дев’ятьма сингальськими провінціями).У регіоналістичних державах автономні утворення своїх конституцій не мають, але в конституціях зазначених держав за ними закріплюються певні повноваження, для реалізації яких автономії можуть приймати певні нормативно-правові акти. Самі автономії діють на підставі певних статутів, які затверджуються загальнодержавним парламентом.Поряд з місцевими органами представницької та виконавчої влади, на тер. автономій діють представники центру – комісари, губернатори тощо.

25. Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів). Види федерацій.

Федерація – це форма держ.устрою, яка являє собою складну (союзну) д-ву, що складається з держ.утворень, які володіють певною політ.самостійністю.

Ознаки:

— єдина територія складається з територій адміністративно-територіальних одиниць — суб'єктів, які мають назву провінцій (Канада), штатів (США), земель (Австрія), еміратів (ОАЕ), кантонів (Швейцарія) тощо, свій територіальний устрій у межах єдиного загальнодержавного кордону;

— наявність трьох рівнів повноважень органів влади і їх відповідної компетенції:

— існування загальнофедеративних органів державної влади, рішення яких є обов'язковими для суб'єктів федерації, відповідно до конституційно закріпленого обсягу владних повноважень;

— законодавчі, судові, виконавчі органи влади суб'єктів федерації мають власну спеціальну компетенцію, яка не збігається з компетенцією центральних (федеральних) органів;

— державні утворення об'єднані у федерацію на підставі союзного договору, зберігають при цьому право на самовизначення і вихід з федерації;

— наявність загальної конституції федерації та конституцій суб'єктів, наділення суб'єктів федерації правом видавати нормативно-правові акти, зміст яких повинен відповідати законодавству федерації, а дія поширюватися виключно на їх територію;

— наявність загальнофедеративного двопалатного парламенту (США, Аргентина), у якому в одній з палат (верхній) представлені суб'єкти федерації і парламенту суб'єктів федерації, федерального уряду та відповідних органів управління суб'єктів федерації, а інша (нижня) — є органом загальнофедеративного представництва, формується шляхом виборів по територіальних виборчих округах;

— наявність подвійного громадянства (якщо інше не передбачено конституцією): кожний громадянин вважається громадянином федерації і одночасно громадянином суб'єкта федерації;

— наявність загальнофедеративної податкової та фінансової систем;

— суб'єкти федерації не володіють повним суверенітетом і не можуть бути суб'єктами міжнародного права, хоча у випадках договірних міжнародних відносин у економічній, культурній сфері федерація може виступати як у цілому так і кожен із суб'єктів самостійно;

— загальні збройні сили;

— суб'єкти федерації можуть мати зовнішні ознаки суверенітету: гімн, герб, прапор.

Приклади: Австрія, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Венесуела, Ефіопія, Канада, Німеччина, Малайзія, ПАР, Мексика, Непал, ОАЕ та ін.

Федерації поділяються на договірні і недоговірні

Договірні федерації створ-ся на осн. союзу, об’єднання чи вступу в союз держ. утворень чи політ. одиниць, які мають фактичні, але не юридичні ознаки державності. Наприклад ФРН, Швейцарія, Австрія.

Недоговірні федерації мають місце у випадках, коли центральна влада надає значної самостійності адміністративно територіальним одиницям і вони перетворюються в суб’єктів федерації. Такі суб’єкти не мають власних конституцій, їх межі можуть змінюватися актами центральної влади, при цьому думка суб’єктів вислуховується, але має лише консультативний характер.

За окремими критеріями федерації можна поділити на декілька видів:

1. Відповідно до правової підстави та способу створення :— договірні - ФРН

— конституц. центр.влади, при цьому думка суб-тів вислуховується, але має лише консультатив.х-р. США

2. Згідно з принципом побудови:— національні (Бельгія)— територіальні (Бразилія,США)

— національно-територіальні (Канада)

3. Відповідно до характеру та обсягів повноважень суб'єктів федерації:

— симетричні — федерації, де всі суб'єкти мають рівний правовий статус; - США, Австрія (Абсолютно симетричних федерацій на сьогоднішній день не існує: всі вони володіють тими чи іншими ознаками асиметричності.)

— асиметричні — федерації, де правовий статус суб'єктів федерації неоднаковий. Наприклад, у Індії територія поділяється на штати і союзні території; штати управляються парламентом, а території — федеральною владою. , РФ, Бразилія

26. Форми прямої демократії в зарубіжних державах. Референдум як форма народовладдя: поняття, сутність, види.

Це вибори, референдум, відкликання, народна ініціатива, народне вето. Референдум - це голосування виборців з будь-якого важливого питання державного життя у країні.

Питання, пов'язані з призначенням і проведенням референдуму, у багатьох країнах регулюються їх конституціями, законами про вибори чи спеціальними законами про референдум.

Процедура референдуму дуже схожа на процедуру виборів: і у виборах, і у референдумі беруть участь виборці. Ці процедури мають також відмінності. По-перше, вони відрізняються за об'єктом волевиявлення виборців. Під час виборів таким об'єктом є людина (кандидат у депутати чи на виборну посаду). При референдумі об'єктом волевиявлення є не людина (кандидат), а певне питання, з якого проводиться референдум, - конституція, поправка до конституції, закон, законопроект, будь-яка проблема, що стосується міжнародного статусу відповідної держави, або внутрішньополітична проблема. По-друге, процедури виборів і референдуму відрізняються за способом визначення результатів голосування. При виборах вони можуть визначатися як за мажоритарною, так і за пропорційною системою, а при референдумі - тільки за мажоритарною.

Види референдуму:

а) обов'язковий референдум;

Обов'язковість референдуму означає, що відповідне питання життя країни може бути вирішено тільки шляхом проведення референдуму і ніяк інакше. Перелік таких питань установлює Конституція (наприклад, про зміну правового статусу особистості, форми правління, форми політико-правового устрою, принципів виборчої системи, в ряді країн з питання вступу держави в міжнародні співтовариства тощо).

б) плебісцит;

Плебісцит - це голосування виборців, але часто плебісцитом називають голосування з питання про політичну долю держави або території, на якій воно розташоване. Хоча в деяких країнах (Бразилія, Пакистан) плебісцитом називають будь-який обов'язковий референдум.