13. Необмежена (абсолютна) та обмежена (конституційна) монархії: характерні риси.

Обмежена монархія — це форма державного правління, при якій влада монарха є обмеженою парламентом або конституцією. Сформувалась в результаті еволюції абсолютної монархії, коли влада монарха була обмежена і визначалась конституцією, де, крім того, закріплювався порядок престолонаслідування. Вперше виникла у Великобританії в кінці 17 ст. Наприклад, обмеженими монархіями є також Бельгія, Іспанія. Необмежені монархії – це монархії, за яких влада монарха ніколи і нічим не обмежена. Інакше кажучи, у країні не існує ні державних органів, ні законів, що могли б якоюсь мірою змінити або відмінити волю монарха. Напр..ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія.

14. Парламентська монархія: характерні риси.

Конституційно-правові ознаки:

-глава д-ви виконує виключно представницькі ф-ії

- парламентський спосіб формування уряду

- наявність інституту парламентської відповідальності уряду (резолюція недовіри)

- наявність інституту контрасигнації

Приклади: Беліз, Іспанія, Великобританія, Тайланд, Швеція, Норвегія, Нідерланди, Ліхтенштейн, Мальта та ін.

15. Дуалістична монархія: характерні риси (навести приклади).

Конституційно-правові ознаки:

-монарх має реальні повноваження у сфері виконвчої влади

-змішаний спосіб формування уряду

- наявність інституту парламентської відповідальності уряду (резолюція недовіри)

-наявність у глави д-ви права розпуску парламенту

Приклади: Кувейт, Марокко, Бутан, Йорданія, Бахрейн, Монако, Тонга

16. Республіка як форма правління та її різновиди.

Республіка – це форма правління, при якій всі вищі органи державної влади або обираються, або формуються загально національними представницькими установами а громадяни володіють значними правами та свободами. Глава держави обирається на певний строк, повинен відповідати певним вимогам (вік, країна народження, громадянство), його влада похідна від представницького органу чи виборців.

В рамках респ.форми правління розрізняють: 1) президентську, 2) парламентську і 3) змішану республіки.

1. Президентська: США, Азербайджан, Палау, Камерун, Бенін, Кот-д’Івуар

2. Парламентська: Вануату, Греція, Естонія, Ефіопія, Ірланддія, Італія, Молдова, Німеччина, Словенія.

3. Змішані: Франція, Білорусія,Україна, Туреччина, Монголія, Росія, Чехія

17. Конституційно-правові ознаки президентської республіки. Історично республіканська форма правління в зарубіжних країнах виникла насамперед у вигляді президентської республіки.Уперше ця форма правління була встановлена в США відповідно до Конституції 1787 р. У подальшому північноамериканська форма правління була зразком для багатьох країн, але найбільшого поширення вона дістала у державах Латинської Америки (Бразилії, Венесуелі, Гаїті, Гватемалі, Гондурасі, Домініканській Республіці, Колумбії, Мексиці, Парагваї, Еквадорі та ін.). У конституційно-правовій літературі президентську республіку визначають як республіканську форму правління, при якій на чолі держави знаходиться президент, обраний загальним прямим або непрямим голосуванням і який поєднує повноваження голови держави і глави уряду (США, Аргентина, Бразилія, Мексика). Ознаки:

• президент є одночасно главою держави і главою виконавчої влади;

• позапарламентський спосіб формування уряду;

• жорсткий поділ державної влади;

• відсутність інституту контрасигнатури;

• уряду як колегіального органу може й не бути, міністри призначають і звільняються президентом, несучи відповідальність перед ним.

Приклади: США, Азербайджан, Палау, Камерун, Бенін, Кот-д’Івуар

18. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.

За такої форми правління на чолі держави стоїть виборна посадова особа. Уряд формується і діє за умови, що він має підтримку, тобто довіру нижньої палати парламенту (або обох його палат). Уперше подібна форма правління з'явилася у Франції у 70-ті роки XIX ст.

Парламентську республіку визначають як таку форму правління, при якій на чолі держави знаходиться виборна посадова особа, але уряд формується і діє лише при тій умові, що він користується довірою (підтримкою) нижньої палати парламенту (або навіть обох палат) (Німеччина, Італія, Португалія). Ознаки:

• Проголошення принципу політичного верховенства парламенту;

• Наявність посади прем’єр-міністра та уряду як самостійного колегіального органу, наділеного широкими владними повноваженнями;

• Відсутність у глави держави значущої влади, як правило виконує представницькі функції та наділений формальними повноваженнями.

• Діє інститут контрасигнатури;

• Принцип політичної відповідальності уряду перед парламентом.

• Парламент формує уряд і сам обирає президента, або ж це відбувається за його активної участі.

Приклади: Вануату, Греція, Естонія, Ефіопія, Ірланддія, Італія, Молдова, Німеччина, Словенія.