
- •5. Конституції зарубіжних держав: поняття, класифікація, структура.
- •10. Способи припинення громадянства у зарубіжних державах.
- •13. Необмежена (абсолютна) та обмежена (конституційна) монархії: характерні риси.
- •19. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).
- •25. Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів). Види федерацій.
- •В) всенародне опитування (консультативний референдум).
- •32. Особливості пропорційної виборчої системи (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •33. Змішані виборчі системи: преференційна, система єдиного неперехідного голосу, панашаж, інші.
- •38. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах абсолютної монархії (на прикладі сучасних держав).
- •Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •47. Юридична природа представницького мандата. Сутність вільного та імперативного депутатського мандату.
- •Сутність вільного депутатського мандату.
- •48. Поняття уряду, його характерні риси. Види урядів.
- •49. Способи формування урядів зарубіжних держав.
- •Парламентський спосіб формування уряду.
- •50. Особливості конституційно-правового статусу уряду за умов парламентської та президентської форм правління.
- •52. Конституційно-правовий статус Парламенту Великобританії (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •53. Конституційно-правовий статус Конгресу сша (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •Структура
- •55. Конституційно-правовий статус парламенту Республіки Польща(порядок формування, структура, функції, повноваження, акти). Законодавчу владу в Республіці Польща здійснюють Сейм і Сенат.
- •60. Конституційно-правовий статус президента сша (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •61. Конституційно-правовий статус президента фрн (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •62. Конституційно-правовий статус президента Польщі (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •63. Конституційно-правовий статус президента Росії (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •64. Конституційно-правовий статус монарха Великобританії (функції, повноваження, допоміжні органи).
- •65. Конституційно-правовий статус уряду Великобританії (порядок утворення, повноваження, функції, структура, акти, відповідальність).
- •66. Конституційно-правовий статус уряду Польської Республіки (порядок утворення, повноваження, функції, структура, акти, відповідальність).
- •67. Конституційно-правовий статус уряду Франції (порядок утворення, повноваження, функції, структура, акти, відповідальність).
- •68. Конституційно-правовий статус уряду фрн (порядок утворення, повноваження, функції, структура, акти, відповідальність).
- •69. Конституційно-правовий статус уряду Російської Федерації (порядок утворення, повноваження, функції, структура, акти, відповідальність).
- •70. Конституція Великобританії: поняття, структура, класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Великобританії.
- •71. Конституція Польщі: особливості структури, прийняття, зміни,класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Польщі.
- •72. Конституція Франції: особливості структури, прийняття, зміни,класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Франції.
- •73. Конституція фрн: особливості структури, прийняття, зміни, класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у фрн.
- •74. Конституція Російської Федерації: особливості структури, прийняття, зміни, класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Російській Федерації.
- •77. Конституційні основи організації публічної влади в територіальних одиницях Франції.
67. Конституційно-правовий статус уряду Франції (порядок утворення, повноваження, функції, структура, акти, відповідальність).
Уряд Франції має своєрідну структуру. Він виступає у формі Ради міністрів, що об'єднує усіх його членів під головуванням Президента. Засідання у разі відсутності Президента іменуються Радою кабінету. Як уже зазначалося, Прем'єр-міністр може головувати в Раді міністрів тільки за спеціальним повноваженням Президента і за визначеним порядком денним.
У Конституції вказуються питання, які підлягають обов'язковому розгляду в Раді міністрів. Усі найважливіші проекти регламентарних нормативних актів, проекти законів, рішення про постановку питання про довіру, про проведення референдуму, призначення на вищі державні посади та деякі інші підлягають обговоренню в Раді міністрів. Інші повноваження здійснюються на засіданнях Ради кабінету під головуванням Прем'єр-міністра.
Формування Уряду належить до компетенції Президента. Зокрема, Президент добирає кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра і призначає його. Останній добирає міністрів і представляє Президенту, який призначає їх. Хоча призначення Прем'єр-міністра є особистим правом Президента, проте при цьому він змушений враховувати розставляння політичних сил у Національних зборах, довіру яких повинен мати Уряд.
Новий Уряд за Конституцією не зобов'язаний подавати свою програму і склад на затвердження нижньої палати парламенту. Проте Уряд за власним розсудом просить Національні збори про схвалення урядової програми або заяви з питань загальної політики.
Уряд несе колективну відповідальність перед Національними зборами. Групою депутатів Національних зборів (не менше десятої частини загальної кількості) може бути поставлена на голосування резолюція осудження. Голосування за резолюцією осудження проводиться не раніш як через 48 годин після її надходження в Бюро Національних зборів. Для її прийняття необхідна абсолютна більшість голосів депутатів.
У випадку відмови в довірі або прийняття резолюції осудження Прем'єр-міністр повинен вручити Президентові Республіки заяву про відставку Уряду. Остаточне рішення приймає Президент, який може прийняти відставку Уряду і призначити нового Прем'єр-міністра або прийняти рішення про достроковий розпуск Національних зборів і призначення нових виборів.
Повноваження Уряду здійснюються або разом з Президентом Республіки, або кабінетом, або одноособово Прем'єр-міністром. Конституція підкреслює особливу роль Прем'єр-міністра. Згідно зі ст. 21 Конституції, він керує діяльністю Уряду, відповідає за національну оборону, забезпечує виконання законів, здійснює регламентарні повноваження і призначає на цивільні та військові посади. Окремі свої повноваження він може делегувати міністрам.
Прем'єр-міністру належить право законодавчої ініціативи. Для визначення відповідності прийнятого парламентом законопроекту Конституції він має право звертатися до Конституційної ради. За пропозицією Прем'єр-міністра скликаються надзвичайні сесії парламенту, проводяться закриті засідання палат у формі секретного комітету і можуть подовжуватися строки чергових сесій парламенту.