52. Конституційно-правовий статус Парламенту Великобританії (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).

Згідно з конституцією Великобританії Британський парламент складається з трьох структурних компонентів: Корони, Палати лордів (верхня палата), Палати громад (нижня палата).

Особливістю британського парламенту є те, що він функціонує в унікальних умовах відсутності в країні писаної конституції.

Палата громад – єдиний виборний центральний орган державної влади в країні, у складі 650 членів обирається терміном на 5 р. Крім загальних виборів у палату громад, що проводяться одночасно на території всієї країни, можливі так називані “проміжні” вибори, що проводяться в окремих виборчих округах у зв'язку з вакансією, що відкрилася в результаті чи смерті відставки депутата від даного округу.

Верховна влада в області законодавства довіряється парламенту в цілому. Парламент має право приймати, скасовувати і змінювати будь-який закон у порядку звичайної законодавчої процедури. Усякий публічний законопроект повинний пройти в палаті громад п'ять стадій: первою читання, друге читання, стадія комітету, стадія доповіді, третє читання.

Законодавча ініціатива у Великобританії належить тільки членам парламенту. Відповідно до діючої процедури, законопроект вноситься в загальному порядку, незалежно від того, чи є вносить членом уряду. Нижня палата Парламенту Великобританії — Палата громад формується на основі загальних, рівних виборів шляхом таємного голосування на базі мажоритарної системи відносної більшості.

Депутати Палати громад наділені індемнітетом, але у разі порушення етико-моральних норм їх можуть позбавити мандатів.

Двопартійна система впливає на створення парламентських фракцій у Палаті громад. Парламентська фракція, яка має більшість,, формує Уряд. До складу Палати громад входить опозиція її Королівської Величності, яка має офіційний статус і утворюється на основі партії, що здобула на виборах друге місце. Офіційна опозиція створює "тіньовий кабінет", який у разі приходу опозиції до влади може запропонувати альтернативну програму дій.

Важливим структурним елементом Палати громад є парламентські комітети, які утворюються для попереднього об­говорення законопроектів.

Для того щоб організувати роботу Палати громад, з числа депутатів обирають голову Палати громад — спікера. Як правило, спікером стає найавторитетніший і старіший за кар'єрою депутат.

Відповідно до статутного права, основна законотворча робота проходить у Палаті громад. Офіційно всі британські законопроекти (біллі) розподіляються за сферою регулювання.

Контроль за діяльністю Уряду є ще одним з найважливіших напрямів діяльності Палати громад і здійснюється відпо­відно до конституційного принципу відповідального правління. Парламентський контроль має публічний характер, поєднується з громадським контролем.

Найстарішою прерогативою Парламенту є фінансова компетенція — прийняття бюджету та інших фінансових біллів.

Палата лордів формується на невиборній основі. Членство в ній зв'язується з одержанням дворянського титулу, що дає право бути членом палати лордів. Голова палати — лорд-канцлер. Лорд-канцлер — член кабінету і призначається особисто прем'єр-міністром. У палаті лордів він бере участь у дебатах і голосуванні. Члени палати лордів мають право законодавчої ініціативи, і законопроекти можуть вноситися в палату лордів. Всі чле­ни Палати лордів, за виключенням ординарних лордів з апе­ляцій та лорда-канцлера, виконують свої обов'язки безоплатно.

Компетенцію Палати лордів можна розподіли­ти на а) законодавчу, б) контрольну та в) судову. У зв'язку з тим, що Білль про права 1689 р. встановив верховенство Нижньої палати в галузі законодавства, законодавча компе­тенція Палати лордів дуже обмежена. У руках Верхньої па­лати є тільки право затримати прийняття закону на один рік (Палата громад долає вето Палати лордів простою більшістю голосів на наступній сесії), а фінансових законопроектів — лише на місяць. Водночас, як свідчить практика, конфлікти на законотворчій ниві між палатами виникають досить рідко. Контрольна компетенція виявляється у практиці проведення "днів Уряду" та утворення комітетів ad hoc, які досліджують окремі питання діяльності Уряду. Що стосується судової компетенції, то, як було вище зазначено, Палата лордів є ви­щою судовою інстанцією Об'єднаного Королівства.