31. Критерії регіоналізації.

Регіоналізація – 1) розвиток, укруплення економічних, політичних та інших зв’язків між областями або державами, що входять до одного регіону; виникнення регіональних об’єднань держави. Формально регіоналізація є утворенням митних союзів, торговельних преференцій, здійснення спільної валютної політики і системи платіжного обліку з іншими країнами і таке ін.. На сучасному етапі регіоналізація виявляється у створенні економічно інтегрованих просторів. 2) специфічність, розмаїття напрямків регіональної політики, що проводиться в окремих регіонах, яке пов’язане з їхніми особливостями. 3) те ж саме що районування. 4) зовнішньоторгівельні привілеї двох країн.

У систематизованому вигляді критерії регіоналізації країни подають здебільшого в такому варіанті:

- загальні риси (площа, склад населення, історія розвитку);

- особливості географічного положення;

- природні умови та ресурси;

- населення (чисельність, розміщення, структура, демографічна ситуація, трудові ресурси);

- характеристика господарства (промисловість, сільське господарство, інфраструктура);

- внутрішні відмінності;

- місце в світі (міждержавні та внутрішні зв’язки, участь у міжнародній інтеграції та політиці, частка у світовому господарстві);

- перспективи та проблеми розвитку.

32. Місце України у функціонуванні євро регіонів.

Діяльність єврорегіонів України також ґрунтується на програмному методі. У межах міжрегіонального співробітництва України із прикордонними регіонами країн Центральної та Східної Європи він апробований на таких програмах:

– розвиток міжнародних транспортних коридорів (МТК), що проходять через вказані території;

– розвиток інфраструктури прикордонних територій;

– вирішення проблеми взаєморозрахунків між суб'єктами міжрегіонального співробітництва;

– природокористування і охорона довкілля;

– оптимізації використання трудових ресурсів;

– проведення науково-дослідних робіт.

До конкретних проектів відноситься будівництво транспортного моста на українсько-угорському кордоні; створення системи гідроспоруд у прикордонних регіонах України, Словаччини, Угорщини та Румунії; будівництво міжнародних пунктів автомобільного пропуску; залучення інвестицій для реалізації проекту будівництва євроколії від українсько-польського кордону до Львова та міжнародного залізничного вокзалу й комплексу обслуговуючої інфраструктури; реконструкції аеропортів тощо.

Варто зазначити, що в останні роки єврорегіональному співробітництву з боку України надається певне значення. Розширюється нормативно-правова база, проводяться конференції, форуми, узагальнюється практика діяльності єврорегіонів.

Зокрема, в законі України «Про транскордонне співробітництво» визначені правові, економічні та організаційні засади, мета та принципи, сфери, органи та організаційні механізми, форми державної підтримки та фінансове забезпечення транскордонного співробітництва.

За українським законодавством єврорегіональне співробітництво може здійснюватися:

– в межах створеного єврорегіону;

– шляхом укладення угод про співробітництво в окремих сферах;

– шляхом встановлення та розвитку взаємовигідних контрактів між окремими суб'єктами співробітництва.

Державна підтримка розвитку єврорегіонального співробітництва передбачає: визначення пріоритетних напрямів щодо підтримки розвитку співробітництва регіонів; відбір проектів (програм) співробітництва, які потребують державної підтримки; надання правової, організаційної, методичної, інформаційної допомоги та підтримки суб'єктам і учасникам співробітництва.

Видатки на реалізацію проектів (програм) транскордонного співробітництва здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 p. № 1819 затверджена Державна програма розвитку єврорегіонального транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки, в якій співробітництво регіонів визначено як комплекс дій, спрямованих на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади України та територіальними громадами, відповідними органами влади іноземних держав, яке здійснюється в рамках угод, укладених між суб’єктами співробітництва.

Реалізація програми передбачала фінансування з Державного бюджету у 2008 році 16 проектів, замовниками яких з української сторони були Волинська, Вінницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька, Чернігівська, Харківська обласні державні адміністрації.

На державному кордоні України створено сім єврорегіонів – «Буг», «Верхній Прут», «Нижній Дунай», «Карпатський», «Дніпро», «Слобожанщина», «Ярославна», які є організаційними формами співробітництва адміністративно-територіальних одиниць. До їх функціонування залучено вісім областей України — Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Одеську, Чернівецьку, Чернігівську та Харківську.

На кордонах України з новими країнами членами ЄС діють чотири єврорегіони: «Карпатський євро регіон»: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Україна; «Буг»: Польща, Білорусь, Україна; «Нижній Дунай»: Молдова, Румунія,