1 Сут-ть б-ту як ек-ї катег-ї. Фін сис-ма вкл-є 4 сфери: 1- фін-си суб-ів господ-я; 2- держ фін-си; 3- міжнар фін-си; 4- фін ринок. Б Д-ви – склад ланка держ-х фін-ів, суть якого розкривається у призн-ні – фін забезп-я викон-я Д-ю її функцій: *ек-ї *соц-ї *управл-ї *оборон-ї. Б Д-ви як ек категорія х-є рух грош-х коштів між Д-ю та юр і фіз особами. Б за своєю природою є планом форм-я і викор-я коштів для фін забезп-я викон-я визн-х функ-ій та завд-ь покл-х на Д-ву, п-во чи громадянина. Як ек-а котег-я б Д-и відображає відн-ни щодо форм-я та викор-я на заг-держ і регіон р-нях, центр-х фондів призн-х для реаліз-ї функ-й покл-х на Д-у.

2 Х-ні ознаки б-х відносин. Ознаками б-х відносин є: *переррозполільний х-р – б-т вик-є функ-ю перерозп-у ВВП між галузями, регіонами, соц верствами нас-я, перерозп-л у часі при викор-і Д-х позик; *всеохопл-ий х-р – цими віднос-ми охопл-і всі юр і фіз особи; *законодавче регул-я – здійсн-я за 3 напрям-и: 1б-ий кодекс У.; 2законами що регламент-ь надх-я дох-ів і фін видатків; 3прийн-я щоріч-го закону (ріш-я) про б-т на наст-й б-ий рік.

3 Роль і місце б-ту у перерозп-х відн-х у сус-ві. Б-т Д-и є гол ел-ом перерозп-у ВВП. Він викор-ся для міжгалуз-о і тер-го перерозп-у фін рес-ів з урах-ям вимог раціон-о розміщ-я вироб сил, піднес-я нац ек-ки, прискор-я соц розв-у і поліпш-я соц захищен-ті найменш забезп-х верств нас-я.  Через видатки та податки б-т виступає важл-м інстр-м регул-я і стимул-я нац ек-ки. Б-т викор-я для впливу на підвищ-я норми нагромадж-я, прискор-я темпів ек росту, стимул-я НТП, регул-я темпів оновл-я і розшир-я осн кап-лу, вирівн-я галузевих пропорцій, розв-к соц інфрастр-ри.  Фін забезп-я соц пол-ки – підтримка найменш захищ-х верств нас-я, а також функціон-я закладів ох здоровя, освіти, культ-ри, науки і соц захисту.

4 Правове регламент-я б-х відносин. Оскільки б-і віднос-и є перерозп-ми і всеохопл-ми, вони можуть здійсн-ь лише на законодавч-й основі. Тобто б-ту притам-ий імперативний х-р. Правове рег-я б-х відн-н здійсн-я на 3 р-нях: *ЗУ “Про б-ну сис-у У”, де визн-я стр-ра б-ту даної кр-ни, дох-и і вид-и, розп-л дох-ів і вид-ів за р-нями адмін поділу, організ-я складання і викон-я б-ту; *З-и, що регламент-ь форм-я дох-ів і фін-я вид-ів: “Про сис-у оподатк-я”, “Про окр податки”; *щорічний ЗУ “Про б-т на .... рік”.

5 Стр-ра б-ту як осн-го фін-го плану. Б-т Д-и як фін план являє собою розпис дох-ів і видатків Д-и, який затв-й органами законод-ої і представн-ї влади у вигляді законодавч-о акту.  Стр-ра б-ту як фін плану х-ся складом і питом-ю вагою доходів і видатків. Уцілому вона є досить стабільною, хоча щороку можуть вноситись корективи. Склад і стр-ра видатків б-ту х-є фін, ек та соц пол-ку Д-и.  Видатки на ек д-ть Д-и визн-ся 2 чинник-ми: *масштабами держ сектора ек-ки; *ек пол-ка Д-и в якій можуть віддаватись переваги б-му фінанс-ю чи податк-му регулюв-ю. В У. Б-т як фін план має певні відм-ті від б-ту як ек категорії, оскільки до нього включ-я фонди цільов-о призн-я, тому для оцінки реаліз-ї б-ї пол-ки необх-о проанал-и статті дох-ів і видатків чистого б-ту, без цільових фондів. Включ-я цільових фондів до б-ту зумовлено 2 Прич-и: 1надання їм законод-ї сили; 2необх-ть здійсн-я держ контролю за коштами цих фондів.

6 Пок-ки, що х-nь стан б-ту. Стан б-ту як фін плану х-ся 3 пок-ми: *рівновага дох-ів і видатків; *перевищ-я дох-ів над вид-ми; *держ деф-т – перевищ-я вид-ів над пост-ми дох-ми (до пост-х дох-ів належ-ть податки та податк-і дох-ди б-ту.  При визн-і роміру б-го деф-ту Д-і позики до джерел дох-ів не врах-ся. За наявн-ті б-го деф-ту встан-я дж-ла його покриття. Найбільш доцільним і обгрунт-м станом б-ту є рівновага дох-ів і вид-ів.

7 Б-й деф-т: визнач-я, прич вин-ня і наслідки. Б-й деф-т є складним явищем яке не може мати однознач-ї оцінки. Б-й деф-т – перевищ-я вид-ів над пост-ми дох-ми. Прич-ми б-го деф-ту є потреба Д-и витрачати коштів більше, ніж це дозволяють фін можливості. Уникнути деф-ту теор-но досить просто – скоротити видатки або збільш-ти податки. Однак на практиці як правило це зробити важко а іноді і неможливо.  Визн-ть різні види б-го деф-ту: 1за формою прояву – відкритий, прих-ий; 2за прич-ми виникн-я – вимуш-й, свідомий; 3за х-ом викор-я коштів – активний, пасивний.

8 Види б-го дефіциту за формою прояву. Б-й деф-т є складним явищем яке не може мати однознач-ї оцінки. Б-й деф-т – перевищ-я вид-ів над пост-ми дох-ми. За формою прояву б-й деф-т поділ-я на: 1відкритий – офіційно визнаний у З “Про Б-т”; 2прихований – офіційно не визнач-ся. Його формами є: *завищ-я планових обсягів дох-ів; *включ-я в склад дох-ів б-ту дж-л покриття б-го деф-ту.

10 Види б-го дефіциту за х-м викор-я коштів.

Б-й деф-т є складним явищем яке не може мати однознач-ї оцінки. Б-й деф-т – перевищ-я вид-ів над пост-ми дох-ми. Види б-го деф-ту за х-м використ-я коштів, тобто за напрямком деф-го фін-я розрізн-ть як активний і пасивний б-ні деф-ти. Активний – спрям-я коштів на інвест-ї в ек-ку, що сприятиме зрост-ю ВВП. Пасивний – покриття поточ-х витрат.

11 Дж-ла фін-я б-го дефіциту. Б-й деф-т є складним явищем яке не може мати однознач-ї оцінки. Б-й деф-т – перевищ-я вид-ів над пост-ми дох-ми. Дж-ми фін-ня (покриття) б-го деф-ту вис-ть: 1держ позики; 2грош-а емісія.  Використ-я держ позик вимагає: *наявності тимчас-во вільних коштів у кредиторів Д-и; *довіри з боку кредиторів до Д-ви; *зацікавл-і кредиторів, яка дояг-я за рах-к вис-х гарантій поверн-я боргу і %-ї пол-ки; *наявн-ть реальних дох-ів від викор-я позич-х грош-х коштів які дають можливість повернути борги і сплатити %-ти.  Держ позики вимаг-ть чіткої сис-ми погаш-я держ боргу. Дж-ми цього погаш-я є: 1додатк-і податк-і надх-я які отр-є Д-а завдяки зрост-ю ВВП на основі інвест-я позич-х коштів; 2підвищ-я р-ня оподатк-я; 3зменш-я видатків; 4випуск нових позик.  Грош-а емісія може викор-сь тільки в умовах жорст-го контролю за викор-ям цих грошей. Вона вих-ть з обмеж-я віднош-я б-го деф-ту до ВВП на р-ні 2-3%. Якщо кошти грош-ї емісії спрям-я в інвес-ї, то це дає можл-ть отр-и певний дох-д, що в свою чергу аморт-є сплеск інф-ї. В разі викор-я коштів на поточ-і витрати інфл-я стає невідвор-ю.

12 Передумови викор-я держ-х позик Одним із видів покриття б-го деф-ту є держ позики. Використ-я держ позик вимагає: *наявності тимчас-во вільних коштів у кредиторів Д-и; *довіри з боку кредиторів до Д-ви; *зацікавл-і кредиторів, яка дояг-я за рах-к вис-х гарантій поверн-я боргу і %-ї пол-ки; *наявн-ть реальних дох-ів від викор-я позич-х грош-х коштів які дають можливість повернути борги і сплатити %-ти.  Держ позики вимаг-ть чіткої сис-ми погаш-я держ боргу. Дж-ми цього погаш-я є: 1додатк-і податк-і надх-я які отр-є Д-а завдяки зрост-ю ВВП на основі інвест-я позич-х коштів; 2підвищ-я р-ня оподатк-я; 3зменш-я видатків; 4випуск нових позик; 5грош-а емісія.

13 Роль і місце б-ту у фін-кред-му мех-мі. Фін-кред мех-м є сук-тю фін-х методів впливу на соц-ек розв-к сусп-а. Дія фін-кред мех-му має кільк-ну і якісну визнач-ть. Кільк-на – проявл-я в сумі фін рес-ів, що виділ-я на ті чи ін цілі. Без відпов-х асигнув-ь і кред-в неможливе розвяз-я жодного завд-я сусп-о розв-у, але саме по собі виділ-я рес-ів ще не гаран-є розвяз-я задач. Надзвич-о важливо яким чином здійсн-я форм-я рес-ів, якими каналами і в яких формах вони рух-я, на яких умовах вони виділ-я і викор-ся. Ця сторона х-є якісну визнач-ть дії фін-кред мех-му. Б-й мех-м є сук-тю конкретних форм б-х відносин, специф-х методів форм-я і викор-я б-х коштів.

14 Б-ні асигнування в сис-і фін забезп-ня. Функц-я фн-о кри-о меха-му хара-ть 2 мето-и фін впливу на соц-екон розвиток: 1- фін забез-я; 2– фін регулюв-я. Фін-е забесп-я здій-я у таких 4-х формах: 1–самофіна-я – покрит-я витрат за рахунок власних коштів. Це – вихідна форма. 2–криди-я – покриття витр-т за рахун-к пози-х коштів. Це регу-ча форма. 3– акціо-й капітал – форма колек-о капіталу яка дає змогу концент-и вел-і ресур-и. 4– бюдж-і асиг-я – форма держ-о фін-о забез-я. З одного боку вона є підпор-ю, тобто викор-я коли не виста-е ін джерел або їх важко сфор-ти. Наприк-д не приваб-ві сфери дія-ті для привао бізнесу. З ін боку ці асиг-я можуть викон-ти регу-чу роль при поруш-і рівно-и цін, нпри-д субси-ї вироб-м с/г прод-я.  За певн-х істор-х умов бюд-і асег-я, відіг-ть дуже важли-у роль у формув-і нац екон-и на основі кейнсіа-їтеорії будж-о мультипліка-а.

15. Б-ні інструменти фін регул-я. Фіна-ве регу-я пов-не з подат-ю систем-ю і регулю-ю функцією подат-в та з бюдж-м субсидію-м. Вида-и інстру-в фін регу-я є подат-и, внес-и і відра-я. Конкре-й склад фін інстр-в постій-о змін-я залежно від завдань фін політ Д. Т. ч. врах-и багатог-е значення БД його необ-о розг-и в насту-й сук-ті: 1як обєктивну ек катег-ю, він є формою існ-я реал-х обєктивно обумов-х перерозп-х відн-н, вик-є спец-не сусп призн-я, має відпов-е мат-е втіл-я; 2як сис-а грош-х відн-н які вираж-ть сис-у розп-лу і перерозп-у різних частин централ-го фонду коштів з метою забезп-я потреб сусп-а; 3як осн фін план Д-и; 4як важливий фін регулятор, інстр-т фін пол-ки.

16 Б-й устрій і б-на система. Б-й устрій – орг-ія і принципи побуд-и б-ї сис-и, встан-я її складу і стр-ри, та взаємозв-ку між окр-и ланками б-ї сис-и.  Б-а сис-а – врег-на правовими нормами сук-ть усіх видів б-ів, які створ-я у Д-і відпов-о до її б-го устрою. Б-й устрій визн-я з урах-ям Д-го устрою, адм-тер поділу.  В унітарній Д-і б-на сис-а склад-я з 2-х р-ів: держ б-т і місцеві б-ти.  У Д-і з федерат-м устроєм існ 3-х р-ева б-на сис-а: 1федер-й б-т; 2б-ти членів федер-ії; 3місцеві б-ти.

17 Основи б-го устрою. Б-й устрій – орг-ія і принципи побуд-и б-ї сис-и, встан-я її складу і стр-ри, та взаємозв-ку між окр-и ланками б-ї сис-и.  Б-й устрій грунт-я на таких зас-х: 1виокрем-я видів б-ів, які ство-я в даній Д-і; 2встан-я принц-ів побудови б-ї сис-и; 3розмеж-я дох-ів і вид-ів між ланками б-ї сис-и; 4визн-я х-ру і форм взаємовідн-н між б-ми.  Теор-о можливі 3 вар-ти виокр-я видів б-ів: 1створ-я єдиного б-ту для всієї кр-ни; 2ств-я окр-х регіон-х б-ів; 3ств-я на кожн р-ні адміністр-о поділу центр-х і децентр-х видів б-ту.  Як 1-й так і 2-й вар-ти мають сутт-ві недоліки і не знайшли застос-я. Нині в усьому світі викор-ь 3-й вар-т, який дає змогу врах-ти як загально-держ так і регіон-і потреби.

18 Види б-ів, їх призн-я і х-ка. Теор-о можливі 3 вар-ти виокр-я видів б-ів: 1створ-я єдиного б-ту для всієї кр-ни; 2ств-я окр-х регіон-х б-ів; 3ств-я на кожн р-ні адміністр-о поділу центр-х і децентр-х видів б-ту.  Як 1-й так і 2-й вар-ти мають сутт-ві недоліки і не знайшли застос-я. Нині в усьому світі викор-ь 3-й вар-т, який дає змогу врах-ти як загально-держ так і регіон-і потреби.  Відп-о до 3-го підх-у у б-й сис-і виділ-ь 2 осн види б-ів: центр-і і місцеві.  Центр-і б-ти є осн фондом центр-х грош коштів Д-и вцілому та федерат-х утв-нь признач-х для реал-ї функ-й покладених на заг-Д-і та федерал-і органи влади і упр-я. До центр-х б-ів належ-ь централіз-й заг-Д-й б-т і центр-і б-ти федерат-х утв-ь. В У центр-ми б-ми є держ б-т У, як загальнодерж-й, та респ-й б-т АРК, як центр-й б-т цієї респ-и. Місц-і б-ти є б-ами адмін-тер одиниць призн-і для фін забезп-я, закріп-х і делег-х функ-й відпов-м місц-м орг-ям держ влади і самовряд-я. Місцеві б-ти розрізн-я за р-нями адмін поділу і поділ-я на: *централ-і відпов-о до певної адмін одиниці (обл, рай-ні, міські); *децентр-ні (міс, сіл, селищ і рай-ів у містах).

19 Принципи побудови б-ї системи. Ключовим ел-ом б-го устрою є всан-я принципів побуд-и б-ї сис-и. Вони мають встан-и взаємопідпор-ть окр-х склад-х б-ї сис-и. Принципи б-ї сис-и: *прин-п єдності; *прин-п автономності. Прин-п єдності озн , що усі б-ти, які форм-я в даній кр-і є єдиним цілим. Єдність б-ї сис-и забезп-я склад-ям і затв-ям на кожн р-ні звед-го б-ту. Напр: вУ за такого підходу має склад-ь і затв-сь звед-й б-т У з виділенням. Держ, звед-го б-ту АРК, 24 областей, 2 міст держ підпор-я (Київ, Севас).  Єдність баз-я на єдиній базі дох-ів, єдиній сис-мі вид-ів ікер-ві б-ним процесом з єдиного центру.  Прин-п автоном-і озн-є що всі б-ти які форм-я в даній країні є обособл-ми. На кожн р-ні склад-я і затв-я тільки належн-й до цього р-ня б-т. Прикл: обл рада затв-є обл б-т. Автоном-ть забезп-я чітким розмеж-ям дох-ів і вид-ів між б-ми і невтруч-ям орг-ів влади вищ р-ня в б-й процес нижч р-ня. За таких умов не має знач-я технологія б-го процесу, бо кожен б-т форм-я окремо.

20 Сут-ь та ознаки єдності б-ї системи. Ключовим ел-м б-го устрою є встан-я приц0ів побуд-и б-ї сис-и. Вони мають встан-и взаємопідпор-ть окр склад-х б-ї сис-и. Прин-пи б-ї сис-и: *прин-п єдності; *прин-п автономності. Прин-п єдності озн , що усі б-ти, які форм-я в даній кр-і є єдиним цілим. Єдність б-ї сис-и забезп-я склад-ям і затв-ям на кожн р-ні звед-го б-ту. Напр: вУ за такого підходу має склад-ь і затв-сь звед-й б-т У з виділенням. Держ, звед-го б-ту АРК, 24 областей, 2 міст держ підпор-я (Київ, Севас).  Прин-п єдності забезп-я: *затв-я на кожн р-ні сукупного (звед-о) б-ту; *єдиною сис-ю дох-ів і вид-ів; *упр-я б-ом з єдиного центру – Мінфіну.

21 Сут-ь та ознаки автономності б-ів. Ключовим ел-м б-го устрою є встан-я приц0ів побуд-и б-ї сис-и. Вони мають встан-и взаємопідпор-ть окр склад-х б-ї сис-и. Прин-пи б-ї сис-и: *прин-п єдності; *прин-п автономності. Прин-п автономності озн-є що всі б-ти які форм-я в даній кр-і, є обособленими. На кожн-у р-ні склад-я і затв-я тільки належний до цього р-ня б-т. Прикл: обл рада затв-є обл б-т. Автоном-ть забезп-я чітким розмеж-ям дох-ів і вид-ів між б-ми і невтруч-ям орг0ів влади вищ р-ня в б-й процес нижч р-ня. За таких умов не має знач-я технологія б-го процесу, бо кожен б-т форм-я окр-о. Автономн-ть досяг-я за рах-к: *затв-я і вик-я кожн б-ту окремо; *чіткого розмеж-я дох-ів і вид-ів між б-ми; *необмеж-х прав місц-х орг-ів влади і упр-я у затв-ні і виконанні власних б-ів.  За умов додерж-я прин-пу автономності втруч-я згори неможливе.