
- •28 Жовтня 1944 р. Територія України була остаточно визволена від загарбників.
- •1 Жовтня 1653 року Земський собор у Москві вирішив прийняти Україну "під високу руку царя" і розпочати війну з Польщею.
- •Денікінський режим в Україні. Білий терор
- •Економічна політика Денікіна
- •Боротьба в денікінському тилу
- •Галицько-Волинське князівство
- •Джерела та історіографія
- •Історіографія
- •Територія і демографія
- •Внутрішній поділ
- •Населення
- •Політична історія Західні землі Русі
- •Князівства Галичини і Волині
- •Заснування єдиного князівства
- •Міжусобиці
- •Княжіння Данила Романовича
- •Княжіння нащадків Данила
- •Соціально-економічна історія
- •Економіка
- •Управління
- •Військо
- •Культура
- •Значення галицько-волинської державності. Значення галицько-волинської державності в українській історії важко переоцінити.
- •Роман Мстиславич
- •Короткі відомості
- •15. Військово-політична обстановка в Західній Україні у другій половині 40-х років хх ст. Завершення радянізації західноукраїнських земель Захоплення Радянською владою Західної України
- •1.1 Історіографічні дослідження проблематики
- •1.2 Початок утвердження радянського тоталітарного режиму на Західноукраїнських землях
- •1.3 Засоби ідеологічної боротьби органів комуністичної партії та їх діяльність у процесі утвердження режиму
- •1.4 Етнонаціональні зміни в західних областях України в перші повоєнні роки (1945-1953 рр.)
- •Розділ 2. Боротьба з національно-визвольним рухом в Західній Україні: тактика, стратегія, форми і методи радянських репресивних органів
- •2.1 Становище загонів упа і підпілля оун в західному регіоні України після відновлення радянської влади
- •2.2 Етапи боротьби радянської влади з національним визвольним рухов в Західній Україні
- •2.3 Військово-політичний та пропагандистський спротив оун–упа тоталітаризму
- •Висновки
- •Радянізація західноукраїнських земель. Боротьба українських націоналістів з срср
- •16. Гетьман Пилип Орлик та його Конституція Пилип Орлик
- •Біографія
- •Мазепинець та гетьман-спадкоємець
- •«Перша українська Конституція»
- •Визвольні змагання
- •Спадщина
- •Вшанування пам'яті
- •Конституція Пилипа Орлика
- •Історія створення
- •Україномовний оригінал
- •Положення конституції
- •17. Характеристика становища українських земель у складі Речі Посполитої Становище українських земель у складі Польщі у другій половині XIV — першій половині XVII ст. Загальна характеристика періоду
- •Суспільний лад
- •Державний лад
- •18. Західноукраїнські землі у хviii ст. Перший поділ Польщі Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII — XVIII ст. Гайдамацький та опришківський рух
- •Правобережні і західноукраїнські землі наприкінці XVII — у XVIII ст.
- •І поділ Речі Посполитої
- •Перший поділ
- •19. Культура Київської Русі. Історичне значення держави Київська Русь Загальна характеристика періоду Київської Русі
- •4.2. Особливості розвитку культури Київської Русі
- •Культура та історичне значення Київської Русі у другій половині хі – першій половині хііі ст.
- •Міжнародне значення Київської Русі
- •20. Лютнева революція 1917 р. В Росії. Утворення та діяльність Української Центральної Ради Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну. Утворення і діяльність Української Центральної Ради
- •Лютнева революція
- •Передумови
- •Початок революції
- •Перехід влади до Тимчасового уряду
- •Інтереси різних країн і груп людей в перевороті
- •Українська Центральна Рада
- •Заснування
- •I Універсал
- •Іі Універсал
- •Ііі Універсал
- •IV Універсал
- •Переворот
- •21. Напад фашистської Німеччини на срср. Військові дії на території України у 1941-1942 рр.
- •Оборонні бої на території України
- •Причини поразок Червоної армії на початку війни
- •Мобілізація сил для відсічі німецькій армії
- •Виникнення і характер національного руху
- •Утвердження українців як окремого самобутнього народу
- •Громади в 60—70 роках
- •Молоді громади
- •Емський акт 1876 р.
- •Політизація національного руху в 90-х роках. Братство тарасівців
- •Український національний рух в історіографії
- •Валуєвський циркуляр
- •Наслідки та висновки
- •Емський указ
- •Історія
- •Національне відродження в західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.
- •Москвофіли і народовці в Галичині
- •24. Обмеження Росією політичної автономії Гетьманщини. Правління Катерини іі і ліквідація української незалежності Обмеження автономії Гетьманщини у складі Росії
- •Катерина II (імператриця Росії)
- •Походження, дитинство, юність
- •Правління
- •Політика щодо України
- •Фаворити Катерини
- •Остаточне скасування гетьманського управління на Україні та ліквідація Запорізької Січі
- •25. Основні битви національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 рр
- •Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування 1648-1657 pp.
- •Основні події Національно-визвольної війни в 1648-1657 pp.
- •Битва під Жовтими Водами
- •Персоналії
- •Битва під Корсунем
- •Наростання всенародного руху
- •Персоналії
- •Персоналії
- •Битва під Пилявцями
- •Похід на Галичину. Взяття Високого замку
- •Вступ б. Хмельницького до Києва
- •Військові дії під Збаражем і Зборовом. Зборівський мирний договір
- •Зборівський мирний договір
- •Персоналії
- •Відновлення воєнних дій
- •Білоцерківський мирний договір
- •Битва під Батогом
- •Жванецька облога
- •Молдовські походи
- •26. Опишіть хід і наслідок запровадження колгоспної системи в Україні в кін. 1920х – поч. 1930х рр.
- •27. Особливості відбудови народного господарства в повоєнний період. Голод у 1946-1947 рр. Особливості процесу відбудови народного господарства України
- •Голодомор в Україні 1946—1947
- •Причини голодомору
- •Жертви голодної смерті
- •Голодомор в Україні 1946-1947 років
- •28. Особливості перебудовних процесів в Україні. Створення політичних партій і громадських організацій (80-ті р. Хх ст.) Україна в період перебудови (1985—1991 pp.). Перебудова
- •Формування багатопартійності в Україні
- •Процес перебудови пройшов декілька етапів з квітня 1985 по серпень 1991 року:
- •29. Внутрішня і зовнішня політика зунр. Історичне значення Акту Злуки унр і зунр Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр). Злука унр і зунр
- •5. Проголошення об'єднання унр і зунр.
- •6. Причини поразки зунр. Причинами поразки зунр були:
- •Акт злуки унр і зунр від 22 січня 1919 р., його історичне значення
- •30. Здобутки і проблеми в сучасній зовнішній політиці України здобутки і проблемизовнішньої політики україни на сучасному етапі
- •1. Україна і єс
- •2. Нато й Україна
- •3. Україна і сша
- •4. Україна і Російська Федерація
- •Висновок
- •31. Культура Другої Половини XIX ст.
- •32. Культура України в XVIII ст.
- •33. Люблінська унія та її історичне значення.
- •34. Національна політика усрр в 20-х роках хх ст. Українізація: її суть та наслідки.
- •35. Період правління Великого київського князя Володимира Мономаха.
- •36. Політика «індустріалізації» в срср. Наслідки для України.
- •37. Політичне, соціальне та економічне становище України після завершення революції.
- •38. Політичний розвиток Русі у х – серед. Хii ст.
- •39. Реформи 60-70-х рр. XIX ст. В Росії та їх вплив на соціально-економічне становище в Україні.
- •40. Розвиток подій в Україні у 1654-1657 рр. Політичні та соціальні наслідки Визвольної війни.
- •41. Селянські рухи 20-30-х рр. XIX ст. В Україні. У. Кармелюк.
- •42. Соціально-економічне і політичне становище України в 20-х р. Хх ст. Характерні риси неПу.
- •43. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у хiх ст. Реформи 40-60 рр. XIX ст. В Австрії.
- •44. Становище України в період «Руїни»
- •45. Суспільний устрій і державний лад Київської Русі.
- •46. Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського і Польської держави.
- •47. Піднесення Галицько-Волинської держави у першій половини XIII ст. Данило Галицький.
- •48. Політичні репресії в Україні у 30-х роках хх ст. «Розстріляне відродження».
- •49. Помаранчева революція 2004-2005рр. Та її вплив на суспільно-політичне становище України.
- •Демонстрації у Львові під час революції
- •50. Правобережна Україна у XVIII ст. Коліївщина. Другий і третій поділ Польщі.
- •Підсумки.
- •51. Причини та початок 2 Світової війни. Пакт Молотов-Ріббентропа.
- •52. Політика геньмана Конашевича-Сагайдачного і роль козаків у Хотиньській війні.
- •53. Проаналізуйте козацько-селянські повстання 20-30рр. 17 ст.
- •54 55 Проаналізуйте теорії виникнення Київської русі: норманську і антинорманську
- •56 Проголошення Незалежності України. Державотворчі процеси в Україні в 1992-1994 рр.
- •57. Революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях (листопад 1918 р.)
- •58. Виникнення козацтва і устрій Запорізької Січі.
- •59. Галицько-Волинська держава у 18- першій половині 19 ст.
- •60. Гетьманська держава після смерті б. Хмельницького в роки гетьманування і. Виговського і ю. Хмельницького
- •61. Запорізька Січ у 18 ст. Історичне значення.
- •62. Запровадження християнства у Київській Русі. Володимир Великий
- •63. Монголо-татарська навала та її наслідки для Русі
- •64 65. Перехід Українських земель під владу Молдавії, Угорщини, Польщі і Литви (14-15 ст.)
- •Закарпаття у складі Угорщини
- •Буковина у складі Молдавського князівства
- •66. Походження, розселення, заняття, устрій і вірування слов’ян
- •Звичаї слов’ян
- •67. Приєднання західноукраїнських до срср у 30-х р. 20 ст. Політика радянізації західних областей України
- •68. Селянсько-козацьке повстання 90-х р. 16 ст.
- •69. Стан культури України у 16-17 ст.
- •70. Формування козацької держави у ході визвольної війни українського народу. Полково-сотенний устрій.
Демонстрації у Львові під час революції
29 листопада Сергій Тігіпко йде з посади начальника виборчого штабу провладного кандидата і голови Національного банку.
30 листопада дружина Віктора Януковича виступає з промовою про «наколоті апельсини» і «американські валянки». Ці фрази стали одними з найпопулярніших і найзгадуваніших у ЗМІ.
3 грудня Верховний Суд України після багатоденного обговорення визнав численні факти порушення законів і Конституції України в ході виборів, у результаті чого вимоги Ющенка були частково задоволені — зокрема, результати другого туру голосування були оголошені недійсними і було призначено повторне голосування.
8 грудня Верховна Рада перемінила склад Центральної виборчої комісії й прийняла виправлення до закону про вибори президента з метою перекрити основні канали фальсифікації виборів.
У ході повторного голосування, проведеного 26 грудня 2004 року, переміг Віктор Ющенко. Спроба прихильників Віктора Януковича опротестувати результати повторно проведеного другого туру виборів не принесла результатів, і ще до закінчення судового засідання Віктор Ющенко був офіційно визнаний обраним Президентом України в публікації «Урядового Кур'єра» (що означає офіційне закінчення виборів).
23 січня 2005 року Віктор Ющенко офіційно склав присягу і заступив на посаду Президента України.
50. Правобережна Україна у XVIII ст. Коліївщина. Другий і третій поділ Польщі.
З кінця XVII–початку XVIII ст. Правобережна Україна (Київщина, Волинь, Поділля), Галичина, Холмщина нероздільно знаходилися у складі Польської держави. Тут встановилося жорстоке колоніальне панування, до 4-6 днів на тиждень зросла панщина, збільшилися різноманітні повинності та податки, посилилося національно-релігійне гноблення. Православні зазнавали різноманітних утисків і переслідувань. В судах і діловодстві використовувалися лише польська й латинська мови. Уніатська церква визнавалася як єдина законна церква східного обряду. Слабкість королівської влади, шляхетська анархія і згубна економічна політика гальмували розвиток господарства, ремесел і торгівлі.
Повстання 1702-1704 рр. Український народ, що його поляки презирливо називали “хлопами” і “бидлом”, завжди усвідомлював несправедливість захоплення своїх земель іноземними поневолювачами. З кінця XVII- початку XVIII ст. прапор національно-визвольної боротьби високо піднесли козацькі полковники С.Палій, С.Самусь, З.Іскра, А.Абазин та ін. Під їх керівництвом на Правобережжі відродилися козацькі вольності, але у 1699 р. поляки вирішили остаточно скасувати козаччину. Восени 1700 р. польські загони розпочали наступ на Поділля й Київщину, захопили Немирів, Вар, Вінницю, Брацлав, однак не могли здобути Фастова.
Пізніше саме у Фастові було прийнято рішення про всенародне повстання проти польської влади.
Весною і влітку 1702 р. повстання охопило Київщину, значну частину Брацлавщини й Поділля, розпочалися виступи на Волині й Галичині. На Закарпатті у 1703р. теж розпочався визвольний рух проти угорських феодалів.
Протягом 1703-1704 рр. повстання було придушене. У ході каральних акцій поляки стратили бл. 10 тис. чоловік. Зокрема, у Луцьку у 1702 р. був закатований Данило Братковський, громадський діяч і поет, що сатирично висміяв суспільній лад і порядки тогочасної Польщі у збірці віршів “Світ, переглянутий частинами” (1697 р.).
Гайдамацький і опришківський рух. Гайдамаками (від тур. “гайда” – гнати, переслідувати) називалися повстанці на Правобережній Україні, а опришками – на Прикарпатті, Буковині і частково у Закарпатті.
Протягом 1730-50-х рр. на Київщині, Волині й Поділлі діяли гайдамацькі загони Верлана, Гриви, Голого, Жили, Медведя, Писаренка, Моторного, Сухого, Тарана, Письменного, Теслі та інших ватажків. Повстанці неодноразово займали Умань, Вінницю, Летичів, Радомишль, Чигирин, Фастів, Корсунь та інші міста й містечка.
На Прикарпатті та у Північній Буковині опришків очолював О.Довбуш (1738-1745 рр.), пізніше В. Баюрак та І. Бойчук.
Коліївщина. Найбільшого розмаху гайдамацький рух набув на Правобережній Україні у 1768 р. У лютому того року польський король С.Понятовський під тиском Росії підписав документ про формальне зрівняння у правах православних і протестантів з католиками.
У відповідь значна частина польської шляхти об’єдналася у т.зв. Барську конфедерацію, спрямовану проти короля й Росії. Під гаслом захисту католицької віри і шляхетських вольностей, конфедерати почали здійснювати жорстокі каральні експедиції. Для боротьби з ними Росія направила на Правобережну Україну значні військові сили. Одночасно серед православних почали поширюватися заклики до знищення шляхти, підтримані, за чутками, нібито самою імператрицею Катериною II.
Весною 1768 р. в урочищі Холодний Яр під Чигирином гайдамацькі ножі освятив, за переказом, ігумен Мотронинського православного монастиря Мелхиседек Значко-Яворський. Керівником повстання став запорозький козак Максим Залізняк. Повстанці захопили Жаботин, Смілу, Черкаси, Богуслав, Канів, Лисянку, а також найбільше укріплене місто Умань, переповнене шляхтою, католиками і євреями. Уманський сотник І.Гонта перейшов на бік повстанців. 10 червня у місті стався страшний погром, загинуло бл. 2 тис. людей.
Захоплення Умані було кульмінаційним пунктом Коліївщини і гайдамацького руху взагалі. Охопивши Київщину й Брацлавщину, повстання стало поширюватися на Поділля, Волинь, Східну Галичину, загрожувало перекинутися на власне польські землі, Лівобережжя й Запорожжя. Повстанські загони (їх було бл. 30) очолювали С.Неживий, П.Таран, М.Москаль та ін. Залізняка було обрано гетьманом, а Гонту – уманським полковником.
26 червня 1768 р. повстанців оточили російські війська генерала Кречетнікова. Вони отримали наказ придушити Коліївщину після того, як було приборкано польську шляхту. Керівників повстання було підступно заарештовано, а їх загони роззброєні або розбиті у боях. Тисячі підданих Речі Посполитої у жорстоких муках були страчені поляками у містечку Кодні на Житомирщині й у селі Серби на Поділлі. Тут, зокрема, у страшних тортурах загинув І.Гонта, який тримався надзвичайно мужньо.
Суд над російськими підданими відбувся у Києві. М.Залізняка і багатьох інших повстанців після катувань відправили у Сибір на каторгу. В цілому різних форм покарання зазнали бл. 70 тис. чоловік. Остаточно повстання було придушене тільки у квітні-травні 1769 р.
Розподіл українських земель між Росією та Австрією. У 70-90-х роках XVIII ст. Росія та Прусія розділили між собою територію ослабленої Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.).
До Російської імперії відійшли землі Правобережної України – Київщина, Волинь, Холмщина, Поділля. Разом із раніше приєднаними Лівобережною й Південною Україною, у складі Росії об'єдналися близько 4/5 усіх українських етнічних земель.
Західноукраїнські землі (Галичина, Буковина й Закарпаття) потрапили до складу Австрійської (пізніше Австро-Угорської) імперії. Такий розподіл залишився незмінним аж до подій І Світової війни.
Усунення з політичної арени Речі Посполитої було, з одного боку, логічним наслідком її згубної внутрішньої і зовнішньої політики, у тому числі на українських землях, а з іншого – зростанням імперських апетитів сусідніх держав. Найповчальнішим, однак, є той факт, що наприкінці XVIII ст. свою державність втратив не лише український, але й кримськотатарський і польський народи. У їх житті наступив новий історичний період.