- •28 Жовтня 1944 р. Територія України була остаточно визволена від загарбників.
- •1 Жовтня 1653 року Земський собор у Москві вирішив прийняти Україну "під високу руку царя" і розпочати війну з Польщею.
- •Денікінський режим в Україні. Білий терор
- •Економічна політика Денікіна
- •Боротьба в денікінському тилу
- •Галицько-Волинське князівство
- •Джерела та історіографія
- •Історіографія
- •Територія і демографія
- •Внутрішній поділ
- •Населення
- •Політична історія Західні землі Русі
- •Князівства Галичини і Волині
- •Заснування єдиного князівства
- •Міжусобиці
- •Княжіння Данила Романовича
- •Княжіння нащадків Данила
- •Соціально-економічна історія
- •Економіка
- •Управління
- •Військо
- •Культура
- •Значення галицько-волинської державності. Значення галицько-волинської державності в українській історії важко переоцінити.
- •Роман Мстиславич
- •Короткі відомості
- •15. Військово-політична обстановка в Західній Україні у другій половині 40-х років хх ст. Завершення радянізації західноукраїнських земель Захоплення Радянською владою Західної України
- •1.1 Історіографічні дослідження проблематики
- •1.2 Початок утвердження радянського тоталітарного режиму на Західноукраїнських землях
- •1.3 Засоби ідеологічної боротьби органів комуністичної партії та їх діяльність у процесі утвердження режиму
- •1.4 Етнонаціональні зміни в західних областях України в перші повоєнні роки (1945-1953 рр.)
- •Розділ 2. Боротьба з національно-визвольним рухом в Західній Україні: тактика, стратегія, форми і методи радянських репресивних органів
- •2.1 Становище загонів упа і підпілля оун в західному регіоні України після відновлення радянської влади
- •2.2 Етапи боротьби радянської влади з національним визвольним рухов в Західній Україні
- •2.3 Військово-політичний та пропагандистський спротив оун–упа тоталітаризму
- •Висновки
- •Радянізація західноукраїнських земель. Боротьба українських націоналістів з срср
- •16. Гетьман Пилип Орлик та його Конституція Пилип Орлик
- •Біографія
- •Мазепинець та гетьман-спадкоємець
- •«Перша українська Конституція»
- •Визвольні змагання
- •Спадщина
- •Вшанування пам'яті
- •Конституція Пилипа Орлика
- •Історія створення
- •Україномовний оригінал
- •Положення конституції
- •17. Характеристика становища українських земель у складі Речі Посполитої Становище українських земель у складі Польщі у другій половині XIV — першій половині XVII ст. Загальна характеристика періоду
- •Суспільний лад
- •Державний лад
- •18. Західноукраїнські землі у хviii ст. Перший поділ Польщі Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII — XVIII ст. Гайдамацький та опришківський рух
- •Правобережні і західноукраїнські землі наприкінці XVII — у XVIII ст.
- •І поділ Речі Посполитої
- •Перший поділ
- •19. Культура Київської Русі. Історичне значення держави Київська Русь Загальна характеристика періоду Київської Русі
- •4.2. Особливості розвитку культури Київської Русі
- •Культура та історичне значення Київської Русі у другій половині хі – першій половині хііі ст.
- •Міжнародне значення Київської Русі
- •20. Лютнева революція 1917 р. В Росії. Утворення та діяльність Української Центральної Ради Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну. Утворення і діяльність Української Центральної Ради
- •Лютнева революція
- •Передумови
- •Початок революції
- •Перехід влади до Тимчасового уряду
- •Інтереси різних країн і груп людей в перевороті
- •Українська Центральна Рада
- •Заснування
- •I Універсал
- •Іі Універсал
- •Ііі Універсал
- •IV Універсал
- •Переворот
- •21. Напад фашистської Німеччини на срср. Військові дії на території України у 1941-1942 рр.
- •Оборонні бої на території України
- •Причини поразок Червоної армії на початку війни
- •Мобілізація сил для відсічі німецькій армії
- •Виникнення і характер національного руху
- •Утвердження українців як окремого самобутнього народу
- •Громади в 60—70 роках
- •Молоді громади
- •Емський акт 1876 р.
- •Політизація національного руху в 90-х роках. Братство тарасівців
- •Український національний рух в історіографії
- •Валуєвський циркуляр
- •Наслідки та висновки
- •Емський указ
- •Історія
- •Національне відродження в західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.
- •Москвофіли і народовці в Галичині
- •24. Обмеження Росією політичної автономії Гетьманщини. Правління Катерини іі і ліквідація української незалежності Обмеження автономії Гетьманщини у складі Росії
- •Катерина II (імператриця Росії)
- •Походження, дитинство, юність
- •Правління
- •Політика щодо України
- •Фаворити Катерини
- •Остаточне скасування гетьманського управління на Україні та ліквідація Запорізької Січі
- •25. Основні битви національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 рр
- •Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування 1648-1657 pp.
- •Основні події Національно-визвольної війни в 1648-1657 pp.
- •Битва під Жовтими Водами
- •Персоналії
- •Битва під Корсунем
- •Наростання всенародного руху
- •Персоналії
- •Персоналії
- •Битва під Пилявцями
- •Похід на Галичину. Взяття Високого замку
- •Вступ б. Хмельницького до Києва
- •Військові дії під Збаражем і Зборовом. Зборівський мирний договір
- •Зборівський мирний договір
- •Персоналії
- •Відновлення воєнних дій
- •Білоцерківський мирний договір
- •Битва під Батогом
- •Жванецька облога
- •Молдовські походи
- •26. Опишіть хід і наслідок запровадження колгоспної системи в Україні в кін. 1920х – поч. 1930х рр.
- •27. Особливості відбудови народного господарства в повоєнний період. Голод у 1946-1947 рр. Особливості процесу відбудови народного господарства України
- •Голодомор в Україні 1946—1947
- •Причини голодомору
- •Жертви голодної смерті
- •Голодомор в Україні 1946-1947 років
- •28. Особливості перебудовних процесів в Україні. Створення політичних партій і громадських організацій (80-ті р. Хх ст.) Україна в період перебудови (1985—1991 pp.). Перебудова
- •Формування багатопартійності в Україні
- •Процес перебудови пройшов декілька етапів з квітня 1985 по серпень 1991 року:
- •29. Внутрішня і зовнішня політика зунр. Історичне значення Акту Злуки унр і зунр Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр). Злука унр і зунр
- •5. Проголошення об'єднання унр і зунр.
- •6. Причини поразки зунр. Причинами поразки зунр були:
- •Акт злуки унр і зунр від 22 січня 1919 р., його історичне значення
- •30. Здобутки і проблеми в сучасній зовнішній політиці України здобутки і проблемизовнішньої політики україни на сучасному етапі
- •1. Україна і єс
- •2. Нато й Україна
- •3. Україна і сша
- •4. Україна і Російська Федерація
- •Висновок
- •31. Культура Другої Половини XIX ст.
- •32. Культура України в XVIII ст.
- •33. Люблінська унія та її історичне значення.
- •34. Національна політика усрр в 20-х роках хх ст. Українізація: її суть та наслідки.
- •35. Період правління Великого київського князя Володимира Мономаха.
- •36. Політика «індустріалізації» в срср. Наслідки для України.
- •37. Політичне, соціальне та економічне становище України після завершення революції.
- •38. Політичний розвиток Русі у х – серед. Хii ст.
- •39. Реформи 60-70-х рр. XIX ст. В Росії та їх вплив на соціально-економічне становище в Україні.
- •40. Розвиток подій в Україні у 1654-1657 рр. Політичні та соціальні наслідки Визвольної війни.
- •41. Селянські рухи 20-30-х рр. XIX ст. В Україні. У. Кармелюк.
- •42. Соціально-економічне і політичне становище України в 20-х р. Хх ст. Характерні риси неПу.
- •43. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у хiх ст. Реформи 40-60 рр. XIX ст. В Австрії.
- •44. Становище України в період «Руїни»
- •45. Суспільний устрій і державний лад Київської Русі.
- •46. Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського і Польської держави.
- •47. Піднесення Галицько-Волинської держави у першій половини XIII ст. Данило Галицький.
- •48. Політичні репресії в Україні у 30-х роках хх ст. «Розстріляне відродження».
- •49. Помаранчева революція 2004-2005рр. Та її вплив на суспільно-політичне становище України.
- •Демонстрації у Львові під час революції
- •50. Правобережна Україна у XVIII ст. Коліївщина. Другий і третій поділ Польщі.
- •Підсумки.
- •51. Причини та початок 2 Світової війни. Пакт Молотов-Ріббентропа.
- •52. Політика геньмана Конашевича-Сагайдачного і роль козаків у Хотиньській війні.
- •53. Проаналізуйте козацько-селянські повстання 20-30рр. 17 ст.
- •54 55 Проаналізуйте теорії виникнення Київської русі: норманську і антинорманську
- •56 Проголошення Незалежності України. Державотворчі процеси в Україні в 1992-1994 рр.
- •57. Революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях (листопад 1918 р.)
- •58. Виникнення козацтва і устрій Запорізької Січі.
- •59. Галицько-Волинська держава у 18- першій половині 19 ст.
- •60. Гетьманська держава після смерті б. Хмельницького в роки гетьманування і. Виговського і ю. Хмельницького
- •61. Запорізька Січ у 18 ст. Історичне значення.
- •62. Запровадження християнства у Київській Русі. Володимир Великий
- •63. Монголо-татарська навала та її наслідки для Русі
- •64 65. Перехід Українських земель під владу Молдавії, Угорщини, Польщі і Литви (14-15 ст.)
- •Закарпаття у складі Угорщини
- •Буковина у складі Молдавського князівства
- •66. Походження, розселення, заняття, устрій і вірування слов’ян
- •Звичаї слов’ян
- •67. Приєднання західноукраїнських до срср у 30-х р. 20 ст. Політика радянізації західних областей України
- •68. Селянсько-козацьке повстання 90-х р. 16 ст.
- •69. Стан культури України у 16-17 ст.
- •70. Формування козацької держави у ході визвольної війни українського народу. Полково-сотенний устрій.
1. Україна і єс
Актуальність теми даного питання полягає в тому, що об`єктивна необхідність вимагає поступового, але неухильного включення економіки України до системи міжнародного поділу праці (МПП), світових інтеграційних процесів. Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації третього тисячоліття
В майбутньому велике значення буде матиінтеграція України в Європу. Україна широким фронтом виходить на західноєвропейський соціально-економічний простір.
Таким чином самостійність України зовсім не означає її самоізоляції на міжнародній арені.
Сучасні тенденції світового розвитку ставлять перед Україною нові проблеми та потребують від неї активної участі в їх рішенні.
Характерною рисою сучасного світового соціально-економічного розвитку є бурхлива динаміка інтеграційних процесів у світі та Європі зокрема. При цьому навіть ті країни, які не входять до складу інтеграційних об’єднань, неминуче відчувають на собі їх відчутний вплив. На європейському континенті таким інтеграційним угрупованням є Європейський Союз, розширення якого приведе до того, що за 3-5 роківУкраїна матиме з Євросоюзом спільний кордон. Це відкриє нові можливості для поглиблення співпраці, та водночас і змусить відповідати на нові виклики.
Розходження в рівнях економічного розвитку країн ЄС і в ступені їхнього бажання брати участь в інтегрованих областях привели ще в 80-і роки до появи ідеї Європи "концентричних кіл" і Європи з “змінюваною геометрією", і надалі обговорювалися і розвивалися. Однак найбільшу актуальність вони придбали тоді, коли встало питання про приєднання до ЄС Центральної і Східної Європи (ЦCЄ).
На сесії Європейської ради в Копенгагені в червні 1993 р. було прийняте рішення про те, що держави, які мають статус асоційованих членів ЦСЄ, що побажають ввійти в ЄС, зможуть зробити це, як тільки будуть мати змогу виконати відповідні вимоги.
Багато європейських політиків очікують, що сам Європейський Союз одержить від розширення своїх границь у східному напрямку гарантію від економічного колапсу і встановлення в цій зоні авторитарних режимів, що з'явилися би погрозою не тільки безпосередньо ряду європейських політиків, а й більшій рівновазі усередині самого союзу.
До числа активних прихильників розширення ЄС на схід відноситься і колишній президент Європейського банку реконструкції і розвитку Жак Атталі, у свій час він неодноразово заявляв, що Європа складається не з дванадцяти, а із сорока держав. Він вважав, що навіть у 2001 р. буде вже занадто пізно включати їх у ЄС. І оскільки це не відбудеться в потрібний момент, то "Захід стане головним винуватцем катастрофи демократії на Сході". У своїй книзі "Європи", що вийшла в 1994 р., Ж.Атталі висловлюється за те, щоб Європейський Союз став федерацією і поширився на весь континент.
Що стосується європейських держав, що входили раніше до складу Радянського Союзу, як, наприклад, Україна, Білорусія і Молдавія, то члени ЄС не виключають і їхнього прийняття, правдатільки за умови створення в них справді демократичної системи й успішного реформування економіки.
Однак практично всі члени Європейського Союзу солідарні в тому, що Росія ні при яких умовах не зможе ввійти в їхнє число. Це, утім, не виключає, на їхню думку, створення системи угод про співробітництво в самих різних областях між ЄС і РФ.
Європейська інтеграція - це магістральний напрям розвитку континенту, який визначить як ситуацію в самій Європі в третьому тисячолітті, так і її місце у світі. Від часу свого заснування 1957 року Європейський Союз поступово перетворився на один з найпотужніших фінансово-економічних і політичних центрів світу, ключовий компонент новостворюваної архітектури європейської безпеки, ядро системи європейських цінностей і стандартів.
Європейська інтеграція і членство в Європейському Союзі є стратегічною метою України тому, що це є найкращим способом реалізації національних інтересів,побудови економічно розвинутої і демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин.
Для України європейська інтеграція - це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентної спроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки,насамперед на ринок ЄС.
Сьогодні Європейський Союз займає провідні позиції у світовому господарстві. На його частку припадає 41,4 % світового товарного експорту та 39,8 % імпорту, 42,8 % сагового експорту та 41,9 % імпорту послуг. Тому для будь-якої країни співробітництво з Європейським Союзом означає можливість отримати істотні економічні здобутки, які, зрештою, сприятимуть економічному зростанню та підвищенню життєвого рівня населення. При цьому слід зазначити, що таке співробітництво вигідне всім сторонам. Ось чому, враховуючи особливості сучасного стану економіки України, наводиться ціла низка аргументів на користь розвитку співпраці з ЄС:
1. Економічний потенціал ЄС та динаміка його розвитку дають можливість дійти висновку про те, що Європейський Союз являє собою великий ринок збуту виробів та джерело задоволення потреб України в найрізноманітніших споживчих та інвестиційних товарах. До того ж торгівля з ЄС є важливим джерелом надходження вільно конвертованої валюти, дозволяє обмежувати бартер, масштаби якого сьогодні загрожують економічній безпеці країни.
2. Співробітництво України з Європейським Союзом необхідне для технологічного оновлення українського виробництва. Виробничі технології українських підприємств відстають від тих, що їх використовують передові європейські країни, Україна не має капіталу, необхідного для модернізації наявних та створення нових сучасних підприємств. А без модернізації успадкованих від СРСР виробничих структур Україна навряд чи може сподіватися вийти на траєкторію стійкого економічного розвитку та подолати зростаюче відставання від економічно розвинутих країн, які визначають напрями та масштаби динаміки світової економіки. Іншими словами, йдеться про створення виробничо-технологічного укладу, порівнянного з європейським.
3. Протягом десятиліть українські підприємства були фактично відрізані від світового ринку. Тому їх вихід на європейський ринок має велике значення як джерело досвіду та практичних вмінь конкурувати з виробниками інших країн, розробляти та реалізовувати стратегію виробничо-комерційної діяльності, зорієнтованої на світову кон'юнктуру відповідних ринків. При цьому слід окремо зазначити, що вміння успішно діяти на міжнародних ринках веде до підвищення рівня та якості задоволення потреб національних споживачів.
4. Розвиток співробітництва з ЄС сприятиме повнішому використанню потенціалу України як транзитної держави, що означає збільшення надходжень від експорту транспортних послуг та розвиток відповідних галузей промисловості.
5. Однією з тенденцій сучасного промислового розвитку є формування виробничо-комерційних ланцюгів, учасниками яких є фірми та підприємства різних країн. Інтеграція українських виробників у такі ланцюги дасть змогу виходити на нові перспективні ринки збуту, раціоналізувати власне виробництво, гнучкіше реагувати на зміни міжнародної економічної кон'юнктури, забезпечувати стабільний розвиток відповідних виробництв.
6. Європейський Союз - це невичерпне джерело досвіду функціонування ринкової соціально зорієнтованої економіки та державного регулювання економічних процесів. Очевидно, саме тут Україна може отримати знання щодо розробки та реалізації антимонопольної політики та здійснення контролю за концентрацією економічної діяльності, регулюванням фондового ринку, політики в галузі зайнятості тощо,
7. Розвиток співробітництва з ЄС неминуче означає необхідність запроваджувати відповідні правила та стандарти вироблення та реалізації економічної політики, поведінки первинних економічних агентів. А це, в свою чергу, сприятиме формуванню прозорого середовища виробничо-комерційної діяльності на національному ринку, що має надзвичайно велике значення для України.
8. Розвиток міжнародного співробітництва в цілому та економічних зв'язків з ЄС зокрема безпосередньо впливає на більш раціональний розподіл ресурсів, підвищення ефективності економічних процесів, тобто має позитивні наслідки в довготерміновому плані.
9. Саме на європейському фінансовому ринку, який сьогодні є найбільшим у світі, Україна може мобілізувати кошти, необхідні для забезпечення макроекономічної стабільності, диверсифікуючи тим самим джерела зовнішніх запозичень.
Слід окремо зазначити, що сьогодні основні товарні потоки ЄС сконцентровані в межах самого союзу. На ринок ЄС припадає 62,7 % сукупного товарного експорту та 63,1 % імпорту. Іншими словами, ЄС сьогодні характеризується одним з найвищих рівнів внутрішньо регіональної торгівлі. А це означає, що вихід на внутрішній ринок Європейського Союзу великою мірою визначатиметься саме якісним рівнем співробітництва України з цим інтеграційним угрупованням.
Разом з тим було б помилкою замовчувати або применшувати складність процесу європейської інтеграції. Зрозуміло, що він буде тривалим і непростим. Серед іншого, інтеграція в Європу означає зростання відкритості національної економіки та конкуренції з боку фірм ЄС. При цьому неминучі досить болючі наслідки для окремих секторів, виробництв і навіть регіонів. Проте потенційні здобутки і переваги європейської інтеграції перевищують можливі втрати й ризики. Це було переконливо доведено попереднім досвідом всіх без винятку європейських країн, у тому числі тих, рівень економічного розвитку яких був нижчий від середнього: від Португалії на заході до Польщі та країн Балтії на сході, від Ірландії на півночі до Греції на півдні. Про це хронологічно свідчить досвід першої (Данія, Ірландія, Велика Британія, 1973), другої (Греція, 1981, Іспанія, Португалія, 1986), третьої (Австрія, Швеція, Фінляндія, 1995) та сучасної фаз розширення Європейського Союзу.
Економічно-торговельні відносини з ЄС - це потенційний шанс, яким Україна збирається скористатися, розрізняючи наявні можливості і виправдану обережність від невиправданого оптимізму і популістських страхів.
Основними політичними вигодами послідовної європейської інтеграції є зміцнення стабільності демократичної політичної системи та її інститутів, модернізація правового поля і забезпечення прозорості національного законодавства, поглиблення культури демократії і повага до прав людини тощо. Європейська інтеграція також означає зміцнення національної безпеки та безпеки громадян, адже вона виключає застосування сили як методу вирішення залагоджування суперечностей, сприяє стабільності у відносинах з усіма сусідами. В цьому контексті успішне просування України шляхом європейської інтеграції може наблизити до Європи і Росію, зміцнить українсько-російські взаємини, що відповідає національним інтересам обох країн.
Як повноправний учасник побудови об'єднаної Європи, а в майбутньому - член Європейського Союзу, Україна зможе впливати на вироблення відповідних рішень і, таким чином, на процеси, що відбуваються на європейському континенті - перебуваючи осторонь, Україна не матиме ані економічних, ані політичних ресурсів для такого впливу і може перетворитися радше на слабкий об'єкт, ніж активний суб'єкт європейської політики. Можливою альтернативою європейській інтеграції є поступова маргіналізація України, її економічна нерозвинутість, політична нестабільність і поява нових загроз національній безпеці. Геополітична невизначеність зробить Україну надто вразливою для зовнішнього тиску. Після початку розширення Європейського Союзу на схід та внаслідок активної участі в ньому всіх без винятку західних сусідів Україна опинилася поза цим процесом, а це рівносильне самоусуненню від загальноєвропейських процесів і небезпеці ізоляції. В такому разі ціна не інтеграції може виявитися набагато вищою від ціни інтеграції.
На даний момент існує домовленість між Європейським Союзом і Україною про принципи вступу Києва у Всесвітню торгову організацію. Приймаючи в уваги той факт, що Євросоюз є найбільшим торговим партнером України, домовленість між цими двома партнерами складала дотепер найважливішу передумову вступу Києва у ВТО. Досягнуте в Брюсселеві порозуміння повинне оживити двосторонню торгівлю. Про це пише польська газета Rzeczpospolita. На думку видання, це перший крок на шляху України у ВТО.
Кореспондент газети в Брюсселеві пише, що «ЄС і Україна на практиці погодили залучення цієї держави у ВТО». Rzeczpospolita відзначає: «Наприкінці переговорів з Європейським Союзом Україна погодилася скасувати обмеження на доступ фірм ЄС на український ринок поштових послуг, морського транспорту й енергопостачання».У кореспонденції польської газети говориться, що в найближчі роки між державами ЄС і Україною буде скасована більшість митних зборів, торгові стандарти будуть відповідати європейським вимогам, а іноземні фірми дорівняються в правах на українському ринку до вітчизняного. Однак найбільше важливо, пише Rzeczpospolita, що іноземні фірми будуть мати відтепер впевненість у тім, що українське законодавство не буде мінятися, як раніш.
