- •28 Жовтня 1944 р. Територія України була остаточно визволена від загарбників.
- •1 Жовтня 1653 року Земський собор у Москві вирішив прийняти Україну "під високу руку царя" і розпочати війну з Польщею.
- •Денікінський режим в Україні. Білий терор
- •Економічна політика Денікіна
- •Боротьба в денікінському тилу
- •Галицько-Волинське князівство
- •Джерела та історіографія
- •Історіографія
- •Територія і демографія
- •Внутрішній поділ
- •Населення
- •Політична історія Західні землі Русі
- •Князівства Галичини і Волині
- •Заснування єдиного князівства
- •Міжусобиці
- •Княжіння Данила Романовича
- •Княжіння нащадків Данила
- •Соціально-економічна історія
- •Економіка
- •Управління
- •Військо
- •Культура
- •Значення галицько-волинської державності. Значення галицько-волинської державності в українській історії важко переоцінити.
- •Роман Мстиславич
- •Короткі відомості
- •15. Військово-політична обстановка в Західній Україні у другій половині 40-х років хх ст. Завершення радянізації західноукраїнських земель Захоплення Радянською владою Західної України
- •1.1 Історіографічні дослідження проблематики
- •1.2 Початок утвердження радянського тоталітарного режиму на Західноукраїнських землях
- •1.3 Засоби ідеологічної боротьби органів комуністичної партії та їх діяльність у процесі утвердження режиму
- •1.4 Етнонаціональні зміни в західних областях України в перші повоєнні роки (1945-1953 рр.)
- •Розділ 2. Боротьба з національно-визвольним рухом в Західній Україні: тактика, стратегія, форми і методи радянських репресивних органів
- •2.1 Становище загонів упа і підпілля оун в західному регіоні України після відновлення радянської влади
- •2.2 Етапи боротьби радянської влади з національним визвольним рухов в Західній Україні
- •2.3 Військово-політичний та пропагандистський спротив оун–упа тоталітаризму
- •Висновки
- •Радянізація західноукраїнських земель. Боротьба українських націоналістів з срср
- •16. Гетьман Пилип Орлик та його Конституція Пилип Орлик
- •Біографія
- •Мазепинець та гетьман-спадкоємець
- •«Перша українська Конституція»
- •Визвольні змагання
- •Спадщина
- •Вшанування пам'яті
- •Конституція Пилипа Орлика
- •Історія створення
- •Україномовний оригінал
- •Положення конституції
- •17. Характеристика становища українських земель у складі Речі Посполитої Становище українських земель у складі Польщі у другій половині XIV — першій половині XVII ст. Загальна характеристика періоду
- •Суспільний лад
- •Державний лад
- •18. Західноукраїнські землі у хviii ст. Перший поділ Польщі Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII — XVIII ст. Гайдамацький та опришківський рух
- •Правобережні і західноукраїнські землі наприкінці XVII — у XVIII ст.
- •І поділ Речі Посполитої
- •Перший поділ
- •19. Культура Київської Русі. Історичне значення держави Київська Русь Загальна характеристика періоду Київської Русі
- •4.2. Особливості розвитку культури Київської Русі
- •Культура та історичне значення Київської Русі у другій половині хі – першій половині хііі ст.
- •Міжнародне значення Київської Русі
- •20. Лютнева революція 1917 р. В Росії. Утворення та діяльність Української Центральної Ради Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну. Утворення і діяльність Української Центральної Ради
- •Лютнева революція
- •Передумови
- •Початок революції
- •Перехід влади до Тимчасового уряду
- •Інтереси різних країн і груп людей в перевороті
- •Українська Центральна Рада
- •Заснування
- •I Універсал
- •Іі Універсал
- •Ііі Універсал
- •IV Універсал
- •Переворот
- •21. Напад фашистської Німеччини на срср. Військові дії на території України у 1941-1942 рр.
- •Оборонні бої на території України
- •Причини поразок Червоної армії на початку війни
- •Мобілізація сил для відсічі німецькій армії
- •Виникнення і характер національного руху
- •Утвердження українців як окремого самобутнього народу
- •Громади в 60—70 роках
- •Молоді громади
- •Емський акт 1876 р.
- •Політизація національного руху в 90-х роках. Братство тарасівців
- •Український національний рух в історіографії
- •Валуєвський циркуляр
- •Наслідки та висновки
- •Емський указ
- •Історія
- •Національне відродження в західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.
- •Москвофіли і народовці в Галичині
- •24. Обмеження Росією політичної автономії Гетьманщини. Правління Катерини іі і ліквідація української незалежності Обмеження автономії Гетьманщини у складі Росії
- •Катерина II (імператриця Росії)
- •Походження, дитинство, юність
- •Правління
- •Політика щодо України
- •Фаворити Катерини
- •Остаточне скасування гетьманського управління на Україні та ліквідація Запорізької Січі
- •25. Основні битви національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 рр
- •Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування 1648-1657 pp.
- •Основні події Національно-визвольної війни в 1648-1657 pp.
- •Битва під Жовтими Водами
- •Персоналії
- •Битва під Корсунем
- •Наростання всенародного руху
- •Персоналії
- •Персоналії
- •Битва під Пилявцями
- •Похід на Галичину. Взяття Високого замку
- •Вступ б. Хмельницького до Києва
- •Військові дії під Збаражем і Зборовом. Зборівський мирний договір
- •Зборівський мирний договір
- •Персоналії
- •Відновлення воєнних дій
- •Білоцерківський мирний договір
- •Битва під Батогом
- •Жванецька облога
- •Молдовські походи
- •26. Опишіть хід і наслідок запровадження колгоспної системи в Україні в кін. 1920х – поч. 1930х рр.
- •27. Особливості відбудови народного господарства в повоєнний період. Голод у 1946-1947 рр. Особливості процесу відбудови народного господарства України
- •Голодомор в Україні 1946—1947
- •Причини голодомору
- •Жертви голодної смерті
- •Голодомор в Україні 1946-1947 років
- •28. Особливості перебудовних процесів в Україні. Створення політичних партій і громадських організацій (80-ті р. Хх ст.) Україна в період перебудови (1985—1991 pp.). Перебудова
- •Формування багатопартійності в Україні
- •Процес перебудови пройшов декілька етапів з квітня 1985 по серпень 1991 року:
- •29. Внутрішня і зовнішня політика зунр. Історичне значення Акту Злуки унр і зунр Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр). Злука унр і зунр
- •5. Проголошення об'єднання унр і зунр.
- •6. Причини поразки зунр. Причинами поразки зунр були:
- •Акт злуки унр і зунр від 22 січня 1919 р., його історичне значення
- •30. Здобутки і проблеми в сучасній зовнішній політиці України здобутки і проблемизовнішньої політики україни на сучасному етапі
- •1. Україна і єс
- •2. Нато й Україна
- •3. Україна і сша
- •4. Україна і Російська Федерація
- •Висновок
- •31. Культура Другої Половини XIX ст.
- •32. Культура України в XVIII ст.
- •33. Люблінська унія та її історичне значення.
- •34. Національна політика усрр в 20-х роках хх ст. Українізація: її суть та наслідки.
- •35. Період правління Великого київського князя Володимира Мономаха.
- •36. Політика «індустріалізації» в срср. Наслідки для України.
- •37. Політичне, соціальне та економічне становище України після завершення революції.
- •38. Політичний розвиток Русі у х – серед. Хii ст.
- •39. Реформи 60-70-х рр. XIX ст. В Росії та їх вплив на соціально-економічне становище в Україні.
- •40. Розвиток подій в Україні у 1654-1657 рр. Політичні та соціальні наслідки Визвольної війни.
- •41. Селянські рухи 20-30-х рр. XIX ст. В Україні. У. Кармелюк.
- •42. Соціально-економічне і політичне становище України в 20-х р. Хх ст. Характерні риси неПу.
- •43. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у хiх ст. Реформи 40-60 рр. XIX ст. В Австрії.
- •44. Становище України в період «Руїни»
- •45. Суспільний устрій і державний лад Київської Русі.
- •46. Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського і Польської держави.
- •47. Піднесення Галицько-Волинської держави у першій половини XIII ст. Данило Галицький.
- •48. Політичні репресії в Україні у 30-х роках хх ст. «Розстріляне відродження».
- •49. Помаранчева революція 2004-2005рр. Та її вплив на суспільно-політичне становище України.
- •Демонстрації у Львові під час революції
- •50. Правобережна Україна у XVIII ст. Коліївщина. Другий і третій поділ Польщі.
- •Підсумки.
- •51. Причини та початок 2 Світової війни. Пакт Молотов-Ріббентропа.
- •52. Політика геньмана Конашевича-Сагайдачного і роль козаків у Хотиньській війні.
- •53. Проаналізуйте козацько-селянські повстання 20-30рр. 17 ст.
- •54 55 Проаналізуйте теорії виникнення Київської русі: норманську і антинорманську
- •56 Проголошення Незалежності України. Державотворчі процеси в Україні в 1992-1994 рр.
- •57. Революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях (листопад 1918 р.)
- •58. Виникнення козацтва і устрій Запорізької Січі.
- •59. Галицько-Волинська держава у 18- першій половині 19 ст.
- •60. Гетьманська держава після смерті б. Хмельницького в роки гетьманування і. Виговського і ю. Хмельницького
- •61. Запорізька Січ у 18 ст. Історичне значення.
- •62. Запровадження християнства у Київській Русі. Володимир Великий
- •63. Монголо-татарська навала та її наслідки для Русі
- •64 65. Перехід Українських земель під владу Молдавії, Угорщини, Польщі і Литви (14-15 ст.)
- •Закарпаття у складі Угорщини
- •Буковина у складі Молдавського князівства
- •66. Походження, розселення, заняття, устрій і вірування слов’ян
- •Звичаї слов’ян
- •67. Приєднання західноукраїнських до срср у 30-х р. 20 ст. Політика радянізації західних областей України
- •68. Селянсько-козацьке повстання 90-х р. 16 ст.
- •69. Стан культури України у 16-17 ст.
- •70. Формування козацької держави у ході визвольної війни українського народу. Полково-сотенний устрій.
Історіографія
Перші дослідження, присвячені історії Галичини і Волині, з'явилися наприкінці 18 століття. Це були роботи австрійських істориків Л. А. Гебгарда, Р. А. Гоппе та Й. X. Енгеля. На початку 19 століття польський історик Ф. Сярчинський видав праці з історії князівств Перемишльського і Белзького, 3. М. Гарасевич скомпілював матеріали з історії Церкви в Галичині.
Першим істориком, який написав наукову «ИсториюдревнягоГаличско-русскогокняжества» у трьох частинах (1852—1855) був Д. Зубрицький. Йому наслідував А. Петрушевич, який у 1854 році у статті «Обзорважнейшихполитических и церковныхпроисшествий в Галицкомкняжестве c половины XII до конца XIII ст.» дав загальний огляд історії Галичини. У 1863 професор Львівського університету І. Шараневич вперше на основі історичних, археологічних і топонімічних джерел видав у Львові «Історію Галицько-Волинської Русі від найдавніших времен до року 1453». Його роботу продовжили історики С. Смирнов, А. Бєльовський та А. Левицький.
У першій половині 19 століття історію Волині та Холмщини досліджували С. Руссов, М. Максимович, В. Комашко, Л. Перлштейн і М. Вербицький, Ю. Т. Стецький, А. Крушинський та інші. Їхні праці мали оглядово-популярний характер. У 1885 році у Варшаві вийшла спеціалізована робота А. В. Лонгинова «Червенскиегороды, историческийочерк, в связи c этнографией и топографиейЧервонойРуси», присвячена історії Холмщини. Давня історія Волині була висвітлена у 1887 році в праці О. Андріяшева і у 1895 році в монографії П. Іванова.
Більшість праць 19 століття висвітлювали переважно політичну Галицько-Волинського князівства, оминаючи соціально-економічну тематику. Також історія Галичі і Волині розглядалася через призму політичного буття Австро-Угорщини і Росії, легалізуючи права і претензії цих імперій на вищезгадані землі.
Після приєднання Західної України до СРСР у 1939 році, тема Галицько-волинського князівства була піднята радянською історіографією. Дослідники 20 століття приділяли головну увагу переважно соціально-економічній проблематиці. Нові підходи до висвітлення історії князівства були представлені в роботах Б. Д. Грекова, В. І. Пічети, В. Т. Пашуто. У 1984 році вийшла у світ перша фундаментальна монографія з історії Галицько-волинського князівства під авторством І. Крип'якевича.[2]
Територія і демографія
Галицько-Волинське князівство було утворене наприкінці 12 століття, шляхом об'єднання Галицького та Волинського князівств. Його землі простягалися в басейнах рік Сяну, Верхнього Дністра та Західного Бугу. Князівство межувало на сході з руськими Турово-Пінським і Київським князівствами, на півдні — з Берладдю, а згодом Золотою Ордою, на південному заході — з Угорським королівством, на заході — з Польським королівством, а на півночі — з Литвою, Тевтонським Орденом і Полоцьким князівством.
Карпатські гори на південному заході служили природним кордоном Галицько-Волинського князівства, відділяючи його від Угорщини. У 1320-х роках цей кордон було відсунуто південніше у зв'язку з приєднанням галицькими князями Закарпаття. Західний кордон з Польщею затвердився по лінії, що проходила річками Яселкою, Віслоком і Сяном, а також суходолом на 15 — 30 км на захід від ріки Вепр. Незважаючи на тимчасові захоплення поляками Надсяння і приєднання Любліна русичами, західний кордон Галицько-Волинського князівства був доволі стабільним. Північна межа князівства пролягала ріками Нарев і Ясельда, на півночі Берестейської землі, але часто змінювалася через перманентні війни з Литвою. Східний кордон з Турово-Пінщиною і Київщиною проходив через Прип'ять, Стир, по правій стороні ріки Горині. Південна межа Галицько-Волинського князівства починалась у верхів'ях Південного Бугу і сягала верхів'їв Пруту і Серету. Ймовірно, з 12 по 13 століття територія сучасного Поділля, Молдавії і Нижнього Дунаю також знаходилась у залежності від галицьких князів. [3]