Віктимна поведінка як детермінуючий факторта елемент механізму злочинної поведінки
А. Зелінський, класифікує віктимну поведінку за її характером:
- конфліктна, коли потерпілий створює конфліктну ситуацію або бере активну участь у конфлікті, що виник (є ініціатором бійки або вступає в бійку на боці однієї зі сторін). Особливими різновидами такої поведінки є необхідна оборона, затримання злочинця, правозахисна активність;
- провокуюча (демонстрування багатства, екстравагантна зовнішність, неправильна поведінка жінки, що створює уявлення про її доступність, тощо);
- легковажна (довірливість і наївність неповнолітніх та інших осіб, що неспроможні опиратися нападаючому, створення аварійних ситуацій на шляхах пішоходами й водіями тощо).
Віктимність- сукупність соц психологічних властивостей особи , яка обумовлює можливість стати жертвою злочину. 100процентний цинік захищений від злочинів.))
- вроджена віктивність- така що набувається ( вихованням, оточенгям)
Віктимна ситуація- це вид КЖС що створюється у звязку з псих якостями чи поведінкою потерпілого в результаті чого зявляється можливість заподіяння йому шкоди
- конфліктна
- провакаційна ( демонстрування віктивних властивостей)
- правомірна ( набувається через приналежність до фаху - є інструкції)
- легковажна
2. Спец-кримінологічні заходи попередження організованої злочинності
Серед спеціально-кримінологічних заходів особливої уваги заслуговує питання координації зусиль державних органів з протидії організованій злочинності. Після ліквідації Координаційного комітету по боротьбі із злочинності при Президентові України, функції з координації цієї діяльності виконує Рада національної безпеки та оборони України і прокуратура України. Однак слід зауважити, що діяльності цих органів не вистачає рішучості й наступальності.
Варто перейняти досвід і технології боротьби з організованою злочинністю, апробовані в інших державах, зокрема у США (виділення значних фінансових і кадрових ресурсів, використання сучасних методів електронного спостереження, залучення негласних співробітників, поступове, але неухильне і якісне накопичення доказів у справі тощо).
Можливо
використати і позитивний досвід створення
так званих регіональних і міжрегіональних
«ударних груп» у складі працівників
різних правоохоронних органів. Такі
структури у США створюються для
розслідування діяльності конкретних
організованих угруповань. Період їх
діяльності наперед не регламентується,
тобто вони повинні працювати доти, доки
не 
розв'яжуть
поставлені перед ними завдання тактичного
і процесуального характеру. (стр. 247)
Понятия мотивації (мотив)
2.Летентні злочини неповнолітніх.
Поняття, мета і рівні попередження злочинівПопередження злочинів ( злочинності) - діяльність держ органів громадських організацій та окремих громадян , яка носить системний характер за комплексом заходів та колом суб'єктів , які її здійснюють, спрямована на усунення або нейтралізацію причин та умов злочинності та окремих злочинів.
Джужа: профілактика ( попередження) - особливий вид соц управління який покликаний забезпечити безпеку правоохоронюваних цінностей і полягає у розробці та здійсненні спеціальних заходів щодо виявлення та усунення детермінант злочинності , а також справлянні запобіжного впливу на осіб схильних до протиправної поведінки.
Закалюк: запобігання злочинності- це різновид суспільної соціально-профілактичної діяльності , функціональний зміст та мета якої полягає у перешкоджанні дії детермінантів злочинності та її проявів., передусім передумов та причин останніх через обмеженнянейтралізацію, а за можливості усунення їх дії.
Спільні характеристики: різновид діяльність спрямована на вплив щодо причин та умов злочинності.
Долгова : цілеспрямований вплив на процеси детермінації з метою не допущення втягнення нових осіб, розширення кримінальних відносин...
- особливий вид соц управління.. Який полягає у розробці та здійсненні .. Здійснення запобіжного впливу на усіх суб'єктів протиправної поведінки.
ОСНОВНІ ЦІЛІ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИННОСТІ:
-Усенення , послаблення чи нейтралізація причин та умов
-Обмеження дії негативних процесів та явищ( фонові явища)
- вплив на кримінологенні фактори
Рівні:
Загальне
Групове
Індивідуальне
1. Система суб'єктів попередження злочинів 2. Ознаки організованої злочинності
прийняття рішення, його характеристика.
. загально-соціальні заходи попередження ОЗ.
Загальносоціальні заходи, як зазначається в кримінологічній літературі, включають в себе радикальну перебудову економіки країни, спрямованої на унеможливлення функціонування тіньової економіки, проникнення організованої злочинності у сферу легальної економіки, вдосконалення податкового законодавства, неможливості фінансово-банківської і зовнішньоекономічної кримінальних оборудок.
Стратегія протидії організованій злочинності в сучасних умовах полягає в реалізації довготривалих заходів, спрямованих на викорінення причин та умов цього негативного явища з одночасною ліквідацією конкретних організованих злочинних груп та організацій і обмеженням поля їх діяльності. Надійні перепони слід поставити проникненню організованої злочинності в органи влади і управління, правоохоронні структури, в економіку. Для реалізації такої стратегії потрібно, щоб протидія організованій злочинності стала дійсно об'єктом цілеспрямованої державної політики, а не тільки використовувалася в період виборчих компаній. Необхідна реальна політична воля керівників держави і широка підтримка громадянського суспільства.
Важливим напрямом протидії має бути вжиття рішучих заходів, спрямованих на витіснення організованої злочинності із легального сектора української економіки, поєднаних із кроками щодо її детінізації. Діяльність правоохоронних органів і спецслужб держави в змозі суттєво звузити економічну та фінансову базу організованої злочинності, оскільки найбільш ефективним шляхом знешкодження організованих злочинних груп є виявлення і порушення грошових потоків, які забезпечують їх функціонування. При цьому необхідно проявляти значно більше рішучості під час накладання арешту на (стр. 245) майно, якщо існує підозра, що воно отримане в результаті злочинної діяльності. Необхідно забезпечити реальну гарантію безпеки громадян, які повідомили про підозри щодо діяльності організованих злочинних груп або джерела походження надприбутків.
В останні роки досить актуальною є проблема забезпечення принципу невідворотності покарання діяльності організованих злочинних угруповань. Поки рівень латентності організованої злочинності високий, а розкриття цих злочинів, навпаки, низьке і покарання за їх вчинення суто символічне, вся спеціально- кримінологічна діяльність, спрямована на протидію організованій злочинності, дасть незначні результати.
Нагальним є і завдання морального оздоровлення суспільства, підвищення рівня загальної культури й правосвідомості населення.
Для активізації роботи з протидії організованій злочинності важливе значення має удосконалення правової бази. На цьому постійно наголошують науковці й практики. Такі пропозиції зовсім не означають, що у державі взагалі відсутні кримінально-правові норми, які регламентують кримінальну відповідальність за злочини, вчинені організованими злочинними групами. Вони, безумовно, були і є. Йдеться про їх удосконалення, створення оптимальної кримінально- правової бази в сучасних умовах: наступальної, спрямованої проти членів організованих злочинних угруповань і факторів, які детермінують вчинення ними злочинів.
У запобіганні та протидії організованій злочинності істотну роль відіграють нормативно-правові акти, безпосередньо спрямовані на протидію окремим видам злочинів, про відповідальність за легалізацію («відмивання») грошей та інших доходів, одержаних завідомо злочинним шляхом. Так, норми Законів України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 26 грудня 2006 року, «Про боротьбу з тероризмом» від 1 грудня 2005 року, «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30 червня 1993 року та інші регулюють різноманітні відносини в сфері запобігання та протидії цим злочинам.
На протидію організованій злочинності мають бути спрямовані й заходи кримінально-процесуального характеру, які стосуються врегулювання порядку розслідування кримінальних справ з (стр. 246) обвинувачення в злочинах членів організованих груп і злочинних організацій, судового розгляду, виконання вироків, вдосконалення роботи слідчого апарату тощо.
Важливим резервом протидії організованій злочинності має бути активна співпраця оперативних підрозділів правоохоронних органів з громадськими організаціями та окремими громадянами.
Стан сучасної організованої злочинності й корупції на різних рівнях державної влади та управління потребує застосування правоохоронними органами нових, більш ефективних, спеціально- кримінологічних заходів, способів та методів протидії. Від суспільства в цілому і від спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю вимагається створення дієвої та якісної системи протидії організованій злочинності. Лише активні та наступальні дії з використанням усіх передбачених законом засобів, виважена та професійно грамотна організація оперативно-розшукових заходів, взаємодія зі слідчими підрозділами, прокуратурою та судом забезпечать виконання завдань протидії організованій злочинності.
1.Розвиток наукових підходів до визначення поняття злочинності.