Публікації

Дозволяються публікації наукових звітів за підписом психолога у нау­ко­вих журналах з метою ознайомлення інших психологів з застосу­ванням спеціа­льних процедур, методик чи інших засобів. Дозволяється участь пси­хологів у пресі, яка має просвітницьку мету інформації, по радіо чи теле­ба­ченню, якщо роль психолога при цьому обмежується повідомленням фак­тичних даних і не переслідує рекламних цілей.

Публічні виступи

Психологи можуть використовувати свої професійні звання, пуб­лічно ви­ступаючи у якості авторів, доповідачів і т.д. У цих ситуаціях вони повинні обме­житися повідомленням фактичних даних і уникати будь-якої подоби реклами.

Порушення

Незалежно від можливих юридичних дій, порушення даного ко­дексу роз­глядаються судом честі Німецької асоціації професійних пси­хологів. По­дальші міри приймаються на основі правил роботи суду че­сті та арбітраж­но­го суду.

Законність застосування

Даний кодекс було прийнято 9 листопада 1985 р. з’їздом Німець­кої асо­ціації професійних психологів замість «Професійних обов’язків пси­хо­ло­га», які діяли з 1 січня 1967 року. «Професійний кодекс етики для психо­ло­гів» діє з 1 квітня 1986 року.

4. Порівняння етичних кодексів психолога різних країн та асоціацій

Проаналізувавши етичні кодекси різних країн та асоціацій, можна ви­ді­ли­ти такі позиції:

1) Моральні якості самого психолога. В етичних кодексах згадуються мо­ральні якості психологів, але їх перелік невеликий і варіюється в залежності від країни. Наприклад, часто зустріча­ються такі критерії, як добросовісність, відповідальність, тер­пля­чість, чесність, співнереживання і співчуття. При цьому ак­цент на значимості моральних якостей професіонала ро­би­ться тільки в кодексі скандинавських психологів.

Наприклад, багато професійних завдань психологів немовливо регу­лювати нормальними правилами. Відповідно, життєво важливе значен­ня має індивідуальна етична свідомість психолога, його почуття відпо­відальності та професійної компетентності. Таким чином, мож­на припустити, що в кодексах більшою мірою відо­бражені аспек­ти професійної діяльності, а не особисті якості професіонала.

2) Характеристика моральних відносин психолога і клієнта. Дана сфера представлена в кодексах більш визначено. При зга­ду­ва­нні про стосунки з клієн­том у всіх кодексах зроблено акцент на до­тримання прав і свобод особистості, відкритості та поваги. Це пов­ністю відповідає принципам гуманізму й альтруїз­му в людських взаємостосунках.

3) Опис професійно важливих якостей. У різних кодексах опис профе­сійно важливих якостей робиться по-різному. Виді­ляється або наявність необхідних знань, умінь і навичок, або наявність важ­ливих для роботи особистісних якостей (напри­к­лад, товариськості, терплячості і т.д.). В іспан­ському та німець­кому кодексах зроблено акцент на знання, уміння і нави­ч­ки, а в американському та ро­сій­сь­кому – на особистісні характеристики та здібності.

Таким чином, можна припустити, що в кодексах відображе­ні особ­ли­вості психологічної практики кожної конкретної країни чи організації, яка брала участь у створенні етичного кодексу. Мора­ль­ні якості професіонала як окрема категорія не виді­ля­ю­ть­ся. В ос­новному, моральні вимоги перелом­люються через від­но­сини з клі­єнтом і зовсім не зобов’язують психолога бу­ти таким самим у пов­сякденному житті.