Компетенція

Відповідальна професійна діяльність вимагає високої ком­пе­тенції у своїй галузі. Психолог зобов’язаний шляхом добросовісної підготов­ки бу­ти інформо­ваним про найновіші досягнення науки. У зв’язку з цим він по­винен також бути в курсі приписів, які регулюють його про­фесійну діяль­ність. Психолог може на­давати тільки ті послуги, для яких він має необ­хідну кваліфікацію та освіту. У своїй роботі він ке­ру­ється науковими та професійними стандартами і застосо­вує апробовані й перевірені мето­дики. Психо­логу слід дотримуватися прин­ципу наукової добросовіс­ності та пе­ревіряти отримані результати. Психолог мо­же взятися за вико­нання ті­льки такої роботи, яка дає можливість до­тримуватися вище перелічених зобо­в’язань. У відповідності зі своєю компетенцією у пси­холо­гічних пи­таннях він діє на свою від­по­віда­ль­ність і незалежно.

Відомості про професійну приналежність і вчене звання

Назва професії

Назва «психолог» може бути прийняте особою, яка має універси­тет­ську освіту за спеціальністю «психологія». Ступінь ма­гіс­т­ра (Diplom-Psy­chologe) може застосовуватись до особи, офіційно удос­тоєної її по закін­че­нню уні­верситету.

Членство в асоціації

Вказування на членство в Німецькій асоціації професійних психо­логів до­зволяється. Не дозволяється вказувати на приналежність до під­розділів чи комі­тетів асоціації, крім тих випадків, коли психолог у цій якості виступає як офі­ційний представник асоціації.

Вчене звання

Вчене звання може бути зазначене тільки в тому випадку, якщо во­но визна­не керівництвом ФРН.

Поведінка психолога по відношенню до клієнтів та пацієнтів

Взаємостосунки довіри

Взаємостосунки психолога з клієнтом чи пацієнтом мають особ­ли­вий ха­рактер через необхідність встановлення довіри між ними. Пси­хо­лог має право від­мовитися від прийняття на себе професійних зо­бо­в’язань чи при­пинити їх вико­нання у випадку припинення довірливих сто­сун­ків.

Обов’язок внести ясність

Психолог повинен повідомляти клієнту чи пацієнту про всі важ­ливі кроки чи лікувальні дії. У випадку лікування у клініці, психологу слід звернути увагу пацієнта на можливий ризик та альтер­нативні методи ліку­вання, включаючи непсихологічні. У питання го­норару також повинна бу­ти внесена ясність.

Збереження незалежності

Клінічний психолог не повинен вступати в будь-які осо­бистісні сто­сунки зі своїми пацієнтами (наприклад, заборонені сексуа­льні стосунки).

Право на індивідуальну консультацію та лікування

Клієнти і пацієнти мають право на консультацію психолога чи лі­кування без присутності третіх осіб. Психолог не повинен перешко­джати, якщо його клієнт чи пацієнт висловить таке бажання, залучення для консультації другого психолога чи лікаря у тих випадках, коли для цього немає юридичних протипо­казань.

Використання записів

Психолог може робити відео- чи аудіозаписи консультації або лі­ку­ва­ння, чи дозволити третім особам чути їх тільки після згоди на це пацієнта чи клієн­та; це положення поширюється і на телефонні пе­ре­го­вори.

Особливі обов’язки клінічного психолога

Якщо психолог приходить до висновку, що лікування в клініці не призве­де до покращання чи навіть представляє собою ризик для здо­ро­в’я пацієнта, він повинен припинити втручання. Якщо які-небудь об­ставини змушують психоло­га до передчасного припинення лікування, що може не­гативно відбитися на здоров’ї пацієнта, він повинен забез­печити про­дов­ження лікування.

Поведінка по відношенню до колег і професіоналів у інших галузях

Поведінка по відношенню до колег

Психолог зобов’язаний поважати своїх колег, не повинен необ’єк­тивно критикувати їх професійні дії. У випадках, які викликають сум­ніви, перед по­чатком психотерапевтичного втручання слід прокон­су­ль­туватися з лікарем про наявність захворювання і необхідність ме­дич­но­го втручання. Зі згоди пацієнта психолог може повідомити свої спосте­реження лікарю. За бажанням пацієнта, психолог може залучити до лі­кування свого колегу.

Психолог не повинен своїми діями сприяти витісненню колеги з його сфери діяльності чи позбавляти його роботи. Перш ніж прийняти на себе про­фесійні обов’язки, психологу слід обговорити їх при­пи­нення у випад­ку, як­що його колега вже взяв їх на себе. Якщо психолог вважає, що його колега діє непрофесійно, він повинен, в першу чергу, вказати йому на це конфіденційно. Перш ніж звернутися в суд з по­зо­вом до колеги у випадку діффамації чи нане­сення іншої шкоди, пси­хо­лог повинен звернутися до суду честі Німецької асо­ціації професійних психологів, якщо його противник є членом цієї асоціації.

Якщо психолог виступає в ролі наймача свого колеги, він пови­нен за­про­понувати йому контракт, який відповідає його професійному реноме⁶⁷.