Основні принципи, які складають етичний кодекс психолога-діагноста:

• благополуччя досліджуваного індивіда;

• відповідальність, в основі якої лежить об’єктивність;

• моральні та правові стандарти, які відповідають моральним ви­могам суспіль­ства;

• коректність та стриманість у публічних заявах;

• конфіденційність, яка гарантує збереження інформації про інди­віда;

• стосунки з досліджуваним, ґрунтуються на довірі, інформуван­ні його про ме­ту дослідження і про наступний характер викорис­тання ре­зультатів;

• нерозголошення результатів дослідження;

• міри застереження у дослідженнях;

• умови, можливості та обмеження в публікації методик;

• інтерпретація діагностичних результатів.

3. Професійний кодекс етики для психологів

(Бонн, ФРН, 1986 р.) [2, с.148-153]

Даний кодекс трохи відрізняється від аналогічних текстів, на­приклад від «Етичних принципів психолога», опублікованих Аме­риканською психологіч­ною асоціацією: як це прийнято в ФРН для всіх вільних професій, кодекс міс­тить не тільки етичні принципи, але й інтерпретацію деяких законодавчих по­ложень, які стосуються психологів. Зокрема, закон про фармакологічну інфор­мацію (Heil­mittelwerbegesetz) поширюється на діяльність психологів-клініцис­тів, регулюючи аспекти постановки діагнозу і психотерапії; як і всі практикую­чі лікарі, психологи, які пра­цю­ють в клініці, не повинні рекламувати свої пос­луги. Ви­корис­то­вуючи наявний досвід про­фе­сійної практики, кодекс встанов­лює порядок інтерпретації цього за­кону у сфері клінічної психології, що слу­жить основою для від­по­відних розділів кодексу. Інші юридичні норми, які зна­йшли в ньому відображення, сто­сую­ть­ся, наприклад, збереження професійної та­ємниці і використання наукових звань.

Передмова до видання 1986 р. Професійна діяльність психо­лога, в якій би галузі він не працював (проф­орієнтація, організація ви­робництва, клінічна, вікова, педагогіч­на психологія, судово-психо­логіч­на експертиза, викладацька чи наукова діяльність), харак­те­ризується особливою від­по­ві­дальністю його перед клієнтами чи пацієнтами. Щоб бути спроможним допо­могти їм, психолог потребує довіри. З точки зору суспі­льства, професія психолога сього­ні воло­діє специфіч­ною цінністю і тому по­винна опи­ра­ти­ся на різноманітні етичні та за­конодавчі основи (які містяться у даному ко­дексі). Як відомо, това­риство психологів є частиною юри­дичної системи і від неї залежить. Цей аспект особливо чітко прояв­ля­ється у розділах «Про отримання і використання інфор­ма­ції» і «Реклама та суспільс­тво». Оскільки діюче законодавство ви­суває різні вимоги до психологів, які працюють і не працюють у клініці, кодекс також містить різні положення для цих двох груп, але зобов’язання, загальні для всіх пси­хологів, розглядаються у пер­шу чергу.

Професія психолога сучасна, і виражається у більш чи менш рів­них до­лях серед практикуючих та таких, що вивчають психо­ло­гію чо­ловіків і жінок. Хоча формулювання даного кодексу містять пере­важ­но чоловічий рід, автори особливо підкреслюють, що це не більше, ніж граматична форма.

Етичний кодекс завжди є проявом уявлень про себе пред­став­ників даної професії. Він дає їм можливість орієнтуватися у своїй практич­ній роботі, встано­влює стандарти, за якими можуть бу­ти оцінені ре­зультати їх діяльності. Таким чином, правила, викла­дені нижче, слу­жать для внутрішньої регуляції діяльності това­риства психологів; во­ни також дають можливість, у випадку по­рушення етичних стан­дар­тів, засто­со­вувати санкції до поруш­ни­ків.

Вступ

Професія психолога

Завданням психолога є розширення знань людства і примноження цих знань та умінь для блага як індивіда, так і суспільства в цілому. Пси­холог поважає гідність і недоторканість людської особистості та поважає й захищає фундаме­нтальні права людини.

Психологи є представниками вільної професії (freier Beruf)

Відповідальність

Психолог зобов’язаний проявляти у своїй професійній діяль­ності до­бро­совісність і виправдовувати виявлену йому довіру. Він повинен завжди пам’я­тати про відповідальність перед су­с­пі­ль­ст­вом, оскільки його дії сут­тєвим чином впливають на життя інших людей. Психолог визнає право будь-якої людини на дії відповідно до її поглядів та пере­конань і у своїй профе­сійній діяльності прагне до неупередженості та об’єктивності. Він протистоїть будь-яким особистим, соціальним, ор­га­нізаційним, економіч­ним і політичним факторам та впливам, які можуть призвести до зловжи­вань чи неправомірного застосування його знань та умінь.