3. Основні поняття дисципліни

Оскільки психологи знаходять все більше і більше механіз­мів впливу на поведінку людини, природним чином постає пита­ння етичності подібного роду впливів на іншу людину. Одні вва­жають, що це обмежує свободу особистості. Інші заявляють, що з допомогою обумовлення наш світ стане кращим, оскільки люди не будуть здійснювати небажаних та егоїстичних вчинків, і бачати­муть у мож­ливості цілеспрямованої зміни поведінки важливий крок вперед у рішенні пси­хологічних проблем (Хілл, 1985).

До основних понять дисципліни відносяться такі:

- кодекс – це сукупність етичних норм, правил поведінки, що скла­лися у певному суспільстві; збірник правил, інструкцій, що регу­лю­ють певну галузь діяльності, спортивних змагань тощо; єдиний сис­тематизований законодавчий акт, у якому містяться норми права, що регулюють певну галузь суспільних відносин [8];

- етика (від грецьк. етос, що ще у Гомера означало місце пе­ребування, спільне житло, згодом почало переважати інше зна­чення – звичай, вдача, характер, чесноти, той, що стосується мо­ральності) – наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей; норми поведінки, су­купність моральних правил якого-небудь класу, суспільної орга­нізації, професії й т.ін. (лікарська етика) [7, c.15];

- етичний кодекс психолога – нормативний акт, який висту­пає гарантом високопрофесійної, гуманної, високоморальної дія­льності психологів України, яка здійснюється в залежності від спеціалізації та сфери інтересів; сукупність етичних норм, пра­вил поведінки, що склалися у психологічному співтоваристві та регулюють його життєдіяльність [1].

Етичний кодекс сприяє більш успішному здійсненню психо­логами своєї професійної діяльності.

• практичний психолог – фахівець з психології, практичний діяч у галузі психології; особа, яка має спеціальну психологічну освіту, підтверджену державним дипломом і яка представляє науково-дослідну, навчальну, виробничу, лікувальну, кооперати­вну чи іншу організацію (див. додаток А);

• замовник – керівник державної чи кооперативної організації чи приватна особа, яка звернулася до психолога за консульта­цією психологічного характеру, ознайомлена з правилами і принципами роботи психолога і яка погоджується з ними. У ролі замовника мо­же виступати і сам психолог, якщо йому необхідно здійснити пси­хокорекційний вплив на основі результатів дослідження, і до­слі­джуваний, якщо на основі результатів дослідження він має намір здійснювати у тій чи іншій формі самовдосконалення (аутотре­нінг та ін.) [3, с.152];

• досліджуваний – особа, яка погодилася бути об’єктом психо­логічного дослідження в особистих, наукових, виробничих, чи со­ціальних інтересах; умовне позначення людини, яку консультують, навчають, тренують, хворої людини, чи такої, яку обрали, атесту­ють або анкетують і тестують для наукових досліджень [4];

• користувач – людина, яка отримує від психолога необхідну психологічну інформацію;

• клієнт – людина, яка передає психологу знання про себе чи інших людей, при цьому вона не вважає себе відповідальною за зміст цієї психологічної інформації [3, c.152];

• мораль – система поглядів та уявлень, норм й оцінок, що ре­гулюють поведінку людей; одна з форм суспільної свідомості [8];

• етикет – установчі норми поведінки і правила ввічливості в якому-небудь товаристві;

• цінність – це позитивна чи негативна значимість об’єктів ото­чуючого світу чи символів, пов’язаних з ними, для суб’єкта пізна­ння і діяльності, яка визначається їх зв’язком з життєдіяльністю людини [6, с.662];

• вільний розвиток людини – процес кількісних та якісних змін, який нічим не об­ме­жується, якому ніщо і ніхто не заважає;

• свобода – відсутність гноблення, утиску й обмежень у суспі­ль­но-політичному житті; життя, існування і т. ін. без залежності від кого-небудь, можливість поводитися на свій розсуд; можливість діяти без за­борон і перешкод у якій-не­будь галузі;

• індивідуальність (від лат. indiduum – неподільне) – сукуп­ність психічних властивостей, ха­рактерних рис і досвіду ко­жної особистості, що відрізняють її від інших індивідів [6, c.219];

• відповідальність – особливо важливе, серйозне, сумлінне ставлення до виконання сво­їх обов’язків;

• толерантність – поблажливість, терпимість до чиїх-небудь ду­мок, поглядів, вірувань, способу життя, поведінки, цінностей то­що;

• компетентність – добра обізнаність у певній галузі;

• захист інтересів клієнта – відстоювання, оборона тверджень, суджень, думок клієнта;

• конфіденційність – те, що не підлягає розголосові;

• етичні правила психологічних досліджень – дотримання у процесі психологічних досліджень етичних норм та принципів;

• кваліфікована пропаганда психології – компетентне по­шире­ння, постійне і глибоке роз’яснення психологічних ідей, по­глядів, знань;

• професійна кооперація – форма організації праці, при якій кілька психологів-професіоналів беруть участь у тому само­му процесі або в різних, але пов’язаних між собою процесах пра­ці; спільна дія;

• професійна етика психолога – це реалізація психологом у своїй діяльності специфічних моральних вимог, норм поведінки як у взаємостосунках з колегами, науковим співтовариством, так і до­сліджуваними, респондентами, особами, які звернулися за психо­ло­гічною допомогою; сукупність моральних норм, які ви­значають відношення людини до свого професійного обов’язку та ре­гу­лю­ють відносини людей у трудовій сфері. Змістом профе­сійної етики є кодекси поведінки, які визначають певний тип мо­ральних взаємо­відносин між людьми і способи обґрунтування даних кодексів [4].