Про рекламу

Пункт 50. Реклама послуг психолога повинна здійснюва­ти­ся в стриманій формі, із зазначенням професійної кваліфікації, ученого сту­пеня, членського номера в ОТП й, коли це доречно, галузі психології й методів, які застосовуються. У жодному разі не повинна повідом­ля­тися сума гонорару, даватися які-не­будь гарантії, звеличуватися про­фе­сійні досягнення й перера­хо­вува­тися успішні випадки. Обов’язково варто подавати точні ві­до­мо­сті про професіонала, що склав рекламний текст.

Пункт 51. Повідомлення про себе яким-небудь чином (у рекламі, на табличці, візитних картках, у програмах) невірних ві­домостей: не присудженого наукового ступеня, двозначної титу­латури, яка, не бу­ду­чи помилковою, може привести до помил­ко­вого розуміння, окрім того, що є дією, за яку особа несе кри­мі­на­льну відповідальність, є також гру­бим порушенням професійної етики. Таким же є використання довіри громадськості, коли мова йде про процедури сумнівної ефективності.

Пункт 52. Психолог не повинен допускати використання свого імені й професійного престижу для реклами споживчих то­варів і тим більше для сумнівної пропаганди.

Пункт 53. Психологи, однак, можуть брати професійну участь в освітніх програмах для населення, що переслідують со­ціально корисні цілі: освіта в області культури, здорового спо­со­бу життя, професійної орієнтації.

Пункт 54. Психологи, що використовують псевдоніми у своїй професійній діяльності, повинні зареєструвати їх в ОТП.

Про гонорари й оплату праці

Пункт 55. Психологи повинні відмовлятися від роботи в та­ких умовах, при яких оплата їхньої праці означала б прини­же­ння їхньої про­фе­сії або вела до несумлінної конкуренції.

Пункт 56. Однак, як виняток, психологи можуть надавати професійні послуги безкоштовно тим клієнтам, які гост­ро відчу­ва­ють у них потребу, але не мають можливості їх оплатити.

Пункт 57. Психологи, котрі займаються приватною практи­кою, повинні заздалегідь повідомити клієнта про розмір свого гонорару.

Пункт 58. ОТП може встановлювати мінімальний розмір оплати певних професійних дій відповідно до їх характеру, три­валості й інших факторів.

Пункт 59. Стягнення плати за послуги психолога не зале­жить від успішності його втручання або від певного результату дій.

Пункт 60. Психологи в жодному разі не повинні стягувати пла­т­ню за направлення клієнтів до інших професіоналів.

Законодавчі гарантії

Пункт 61. ОТП засновує Комітет з етики для спостереження за ін­терпретацією й дотриманням цих стандартів. ОТП бере на себе по­ши­рення їх серед всіх психологів-професіоналів, а також громадських ор­ганізацій. ОТП також зобов’язується забезпечити вивчення їх студента­ми-психологами всіх університетів.

Пункт 62. Порушення правил, які встановлюються цими стан­дар­тами, повинні доводити до відома Комітету з етики. Піс­ля того, як оби­дві сторони будуть вислухані, подія обговорена й Ко­мітетом з етики рекомендоване рішення, Керуючий комітет ОТП повинен прийняти ре­золюцію про відповідні дисциплінарні санкції.

Пункт 63. ОТП гарантує захист своїм членам, якщо в здій­ненні своїх професійних функцій вони піддадуться нападам або погрозам, особливо захист у дотриманні професійної таємниці, гідності й не­залежності психолога.

Пункт 64. ОТП намагатиметься забезпечити формування пог­ляду на ці стандарти, що є формальним зобов’язанням пси­хо­ло­гів-професіо­на­лів перед іспанським суспільством і відповідни­ми цінностями суспіль­ства в цілому, як на частину законних ус­та­нов, гарантованих держав­ною владою.

Пункт 65. У випадку, якщо психолог виявиться перед про­тиріч­чям у різних вимогах цих стандартів або закону, він по­ви­нен підійти до рішення протиріччя відповідально, повідомивши зацікавлені сторони й Комітет з етики.