8) Проблема пошуку студентами наукового керівника

До основних помилок студента у процесі пошуку наукового керівника відносять такі:

1) орієнтація на «модних» і «популярних» викладачів (пробле­ма в тому, що у таких викладачів уже достатньо багато ба­жаю­чих стати їх студентами, й у них просто не вистачає часу, щоб по-справжньо­му «возитися» з усіма; крім того, такі популярні ви­кла­дачі нерідко стають занадто зарозумілими і самі починають ви­зна­чати для себе «любимчиків» і «безперспективних», а то й прос­то «відхилених»);

2) орієнтація на «хороших» і «приємних у спілкуванні» ви­клада­чів, які реально погано розбираються у даному питанні (в темі дипломника);

3) орієнтація на викладачів, які поглинуті своїми науковими про­блемами та мало уваги приділяють турботам і проблемам самих студентів; правда, якщо студент – достатньо самостійний дослід­ник-початківець, то йому буде набагато простіше знайти взаємо­розуміння з таким викладачем і останній буде знаходити час хо­ча б на обговорення змістовних проблемних питань дип­ломного проекту, а питання, пов’язані з оформленням та іншими «форма­льностями» студент повинен вже вирішувати сам;

4) вибір наукового керівника як можливого «психотерапев­та» і «няньки». У більшості випадків викладачі не цього не люб­лять, хоча інколи студент знаходить те, що шукає. На жаль, у цьому випадку зі студента, швидше за все, не вийде справжнього са­мостійного дослідника…

9) Проблема взаємостосунків студент-адміністрація

Основі проблеми у стосунках студента з адміністрацією зводя­ться до покращання організації навчального процесу. Студент мо­же висловити свої претензії щодо невдало складеного розкладу, «поганих» викладачів, застарілого дослідницького обладнання, тех­нічних засобів навчання, з приводу відволікання студентів на робо­ти, які не стосуються навчання і т.д. Часто такі претензії студентів, а ще у вигляді колективних скарг і виступів виливаються у справж­ні конфлікти. Зазначимо, що для багатьох студентів краще виступа­ти не поодинці, а організовувати саме колективні протести, підклю­чаючи до цього навіть деяких викладачів.

Іноді претензії студентів до адміністрації і навчальної час­ти­ни можуть бути пов’язані з тим, що студент, який сприймає пси­хологію як науку про «астральні ма­терії» і т.д. не задо­во­ль­няє своїх екзотичних інтересів. Про це спеціально доводиться гово­рити, оскільки деякі найбільш «на­стирливі» студенти не хо­чуть миритися з тим, що їх зовсім неор­динарні інтереси не зна­ходять розуміння зі сторони викладачів, що може навіть по­слу­жити причиною відсіву таких студентів. Наприклад, видатний вчений Г.Сельє зазначав, що «з вузів часто йдуть досить тала­но­виті й оригінальні мислителі, які не бажають чи не вміють при­стосуватися до усталеної рутини навчального закладу, що «на­віть в кращих вузах деякі курси розроблені погано, ряд лабо­ра­торних робіт просто непотрібні, а екзаменаційні питання без­глу­зді… але в будь-якому випадку, студент, якщо він достатньо си­льна особистість, може пристосуватися до своїх викладачів тією мірою, в якій це необхідно, і не витрачати час на нарікання з приводу неминучого… типовий «кандидат на відрахування», не ледачий, а просто негнучкий…» [11, с.53–54].

Тому головна проблема для студента, який з’ясовує свої стосунки з адміністрацією вузу, – це зрозуміти для себе, що важ­ливіше, навести порядок в вузі (з врахуванням того, що це «віч­на» проблема), отримати якісну освіту (долучитися до наукового методу пізнання) та диплом (формальна, але дуже важлива для майбутнього професіонала мета). І якщо вже боротися за свої права, то краще це організовувати колективно (з залученням са­мих викладачів) і проводити в коректній формі. Якщо ж така бо­ротьба приречена на невдачу, то слід розумно зважити свої мож­ливості, співвіднести їх з більш важливими цілями свого пере­бу­вання в вузі та марно не підставляти під удари ні самих себе, ні своїх викладачів…

Хоча сам факт «боротьби за свої права» може стати хорошою школою для формування почуття власної гідності, що для майбут­нього психолога дуже важливо, адже йому нерідко доведеться фор­мувати таке почуття у своїх клієнтів.