7. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

7.1. Охорона праці

7.1.1 Небезпечні фактори виробництва

Охорона праці - є системою правових, соціальних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Ця система складається з законів і документів, що регламентують питання охорони праці. Вона повинна забезпечувати безпеку праці - стан умов праці, при яких маючи, вплив на робочих небезпечних і шкідливих факторів (фізичні, хімічні, біологічні, психологічні).

Повністю безпечних і нешкідливих виробництв не існує, і завдання охорони праці - звести "до мінімуму ймовірність нещасного випадку або захворювання працюючого з одночасним забезпеченням комфортних умов при максимальній продуктивності праці. Для рішення цього завдання на всіх ділянках і стадіях виробництва здійснюється комплекс взаємозалежних організаційних, технічних, гігієнічних і соціально-економічних заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці.

На АЕС є велика кількість небезпечних для здоров'я й життя людини факторів. Це й радіоактивні речовини (на АЕС із реакторами ВВЕР-1000 накопичуються продукти поділу, радіоактивність яких може досягати величини 3x10²⁰ Бк), електроустановки різних параметрів, вибухо- і пожежонебезпечні речовини (водень, гідразин та ін.).

У зв'язку із цим на АЕС виконання будь-яких робіт строго регламентується відповідно до положення про "Охорону праці".

7.1.2. Виробнича санітарія

Основним нормативним документом, що регламентує параметри мікроклімату виробничих приміщень є державні санітарні норми ДСН 3.3.6.042‑99.

      Шум – це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів і негативно впливають на людину. Фізична сутність звуку – це механічні коливання пружного середовища (повітря, рідини). Під час звукових коливань утворюються області зниженого і підвищеного тиску, що діють на слуховий аналізатор (мембрану вуха).  Основними фізичними характеристиками звуку є: частота f (Гц), звуковий тиск Р (Па), інтенсивність або сила звуку І (Вт/м2), звукова потужність (Вт) тощо. Швидкість поширення звукових хвиль в атмосфері при 20º С складає 344 м/с. Органи слуху людини сприймають звукові коливання в інтервалі частот від 16 до 20 000 Гц. Але деякі із звуків не сприймаються органами слуху людини: коливання з частотою нижче 16 Гц – інфразвуки, з частотою вище 20 000 Гц – ультразвуки. 

Раціональне освітлення робочого місця є одним із найважливіших чинників, що впливають на ефективність трудової діяльності людини, попереджують травматизм і фахові захворювання. Освітлення на робочому місці повинно бути таким, щоб робітник міг виконувати свою роботу не напружуючи очей.

Розрахунок освітленості робочого місця полягає у виборі системи освітлення, визначенні необхідного числа світильників, їхнього типу і розміщення у приміщенні.

В приміщенні встановлено люмінесцентні лампи, що у порівнянні з лампами розжарювання мають істотні переваги:

• за спектральним складом світла вони близькі до природного освітлення;

• володіють високим ККД;

• мають підвищену світловіддачу;

• тривалий термін служби.

Передбачено природне та штучне освітлення. Нормоване значення освітленості вибираємо згідно Державних будівельних норм ДБН В.2.5-28-2006.

Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил), а також для покращення метеорологічних умов в приміщенні. Системи вентиляції можна умовно класифікувати за такими основними ознаками:

• спосіб організації повітрообміну - природна, механічна та змішана (застосовується і природна, і механічна вентиляція);

• спосіб подачі та видалення повітря (припливна, витяжна та припливно-витяжна);

• призначення (загальнообмінна та місцева).

Найбільш досконалою системою механічної вентиляції є кондиціонування повітря, яке застосовується для штучного створення оптимальних параметрів мікроклімату у виробничих, адміністративних, громадських приміщеннях або на робочих місцях. Створення та підтримання постійних чи змінюваних параметрів повітряного середовища проводиться автоматично незалежно від зміни зовнішніх метеорологічних умов та всередині приміщення (при частковій рециркуляції повітря) і здійснюється в спеціальних установках – кондиціонерах.

Вибір системи кондиціонування, її продуктивність вибирається на основі розрахунків необхідного повітрообміну L, м³/год, для кожного періоду року. Кількість повітря, заданих параметрів, яке необхідно подати в приміщення, визначається за кількістю тепла, вологи і шкідливих речовин, що виділяються в ньому. При одночасному виділенні в приміщення шкідливих речовин, тепла і вологи приймають найбільшу кількість повітря, яка одержана в розрахунках для кожного виду виробничих шкідливих виділень.