Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гайслер Р.Б..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
161.79 Кб
Скачать

8.2.5 Спецодяг, спецвзуття. Індивідуальні захисні засоби

Передбачається забезпечення працюючого персоналу спецодягом, спецвзуттям, касками, рукавицями. Якщо робота пов'язана зі шкідливим виробництвом видаються індивідуальні засоби захисту - респіратори, захисні окуляри, захисні засоби від шуму й вібрації .

    1. Пожежна безпека

8.3.1 Пожежонебезпека об'єкта

Найбільш характерними причинами виникнення пожежі є:

  • порушення правил експлуатації електроустановок;

  • застосування несправних освітлювальних приладів, проводки;

  • порушення технологічних режимів роботи устаткування;

  • відсутність і несправність технічних засобів по попередженню аварій;

  • відсутність блискавковідводів.

Машзал, котельне й деаераторне відділення ставляться до категорії Г пожежної й вибухової небезпеки (речовини гарячому стані), згідно ДБНВ 1.1-7-2002 ступінь вогнестійкості будинку II.

У розглянутому виробничому приміщенні можливі пожежі класу Е (т.д. є устаткування під напругою), В (горючі матеріали), З (горючі гази) ДНАОП 0.01-101-95.

8.3.2Протипожежні заходи

На станції застосовуються установки водяного, повітряного, газового й порошкового пожежогасіння. Внутрішній пожежний водопровід передбачається в наступних приміщеннях ТЕС:

  • головний корпус;

  • машзал;

  • котельне й деаераторне приміщення;

  • будинку ІТП (цивільні будинки).

Застосовуються наступні види вогнегасників:

вуглекислотні типу ВВК-3,5 і ВВК-5, порошкові ВП-9, повітряно-пінний типу ВВП-9 і ВВП-12 ;

На Бурштинській ТЕС у машзалі передбачаються вогнегасники: пінні й водяники - 2 шт.; порошкові - 2 шт.; ВП-2, ВП-4 - 4 шт.; ВВП-9 - 1 шт.

У приміщеннях електростанцій передбачається ряд сигналізаторів, які сповіщають пожежну команду про виникнення пожеж. На станції передбачені оповещателі ручної й автоматичної дії.

Евакуаційними виходами вважаються дверні прорізи, які ведуть: безпосередньо назовні; на сходову клітку з виходами назовні або через вестибюль; у прохід або коридор з безпосереднім виходом назовні або на сходову площадку; у сусідні приміщення того ж поверху, що має безпосередній вихід назовні або на сходову клітку. Ліфти й ескалатори не ставляться до шляхів евакуації, тому що при пожежі вони можуть відмовити в роботі.

Всі проходи, евакуаційні виходи й підступи до устаткування, машинам, матеріалам і засобам пожежогасіння повинні бути вільними. Протипожежні розриви між будинками не дозволяється використати під складування матеріалів, устаткування, пакувальної тари й для стоянки автотранспорту.

Проходи, виходи, коридори, тамбура, сходи у всіх виробничих, службових, складських приміщеннях і будинках не дозволяється захаращувати різними предметами й устаткуванням.

Всі двері евакуаційних приміщень повинні вільно відкриватися в напрямку виходу з будинку.

У підвальних приміщеннях і цокольних поверхах виробничих і адміністративних будинків забороняється застосування й зберігання вибухових речовин, балонів з газом, під тиском, пластмас, полімерних і інших матеріалів, що мають підвищену небезпеку.

    1. Безпека у надзвичайних ситуаціях

8.4.1 Розрахунки протипожежного водопостачання

На підприємствах відповідно до СНиП 2.04.02-84 та СНиП 2.04.01-85 необхідна система протипожежного водопостачання, елементи якої розраховуються відповідно до розрахункових формул та довідкових таблиць, які наведені нижче. У розрахунках приймається тривалість гасіння (водопостачання) 3 год., а для будівель I та II ступеня вогнестійкості та категорій Г і Д – 2 год.

При проектуванні та встановленні пожежних кранів на системах автоматичного пожежогасіння час їх роботи необхідно приймати рівним терміну роботи самих систем автоматичного пожежогасіння. Водогони бувають низького та високого тиску, у розрахунках, як правило, приймають водогони низького тиску. Висота напору у водогонах низького тиску повинна бути не менше 10 м від рівня поверхні землі у випадках одноповерхової забудови, при більшій поверхні на кожний поверх додається 4 м висоти напору.

Втрати напору по висоті h=1 м довжини рукавних ліній визначають за формулою:

h=0,00385 · gn2 де: gnпродуктивність пожежного струменя,л/c

Таблиця 3.8

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих

будівель шириною до 60 м

Ступінь

вогнестійкості

будівель

Категорія

будівлі

відповідно до ОНТП 24-86

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих будівель з ліхтарями, а також без них на одну пожежу, л/с при об’ємах будівель, тис. м3

до 3

3-5

5-20

20-50

50-200

200-400

400-600

I, II

Г, Д

10

10

10

10

15

20

25

I, II

А, Б, В

10

10

15

20

30

35

40

III

Г, Д

10

10

15

25

35

-

-

III

В

10

15

20

30

40

-

-

IV, V

Г, Д

10

15

20

30

-

-

-

IV, V

В

15

20

25

40

-

-

-

Таблиця 3.9

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих

будівель шириною до 60 м і більше

Ступінь

вогнес-тійкості

будівель

Категорія

будівлі

відповідно до

ОНТП 24-86

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих будівель з ліхтарями, а також без них на одну пожежу, л/с при об’ємах будівель, тис. м3

до 50

50-100

100-200

200-300

300-400

400-500

500-600

600-700

700-800

I, II

Г, Д

20

30

40

50

60

70

80

90

100

I, II

А, Б, В

10

15

20

25

30

35

40

45

50

До гасіння пожеж у виробничих та складських будівлях, а також у будівлях виробничих підприємств витрата води на внутрішнє пожежогасіння визначається відповідно до довідкових табл. 3.10 та 3.11

Таблиця 3.10

Витрати води на внутрішнє пожежогасіння

виробничих будівель

Ступінь

вогнестійкості

будівель

Категорія

будівлі відповідно до ОНТП 24-86

Кількість струменів та мінімальна витрата води, л/с на один струмінь для будівель висотою до 50 м з об’ємом , тис. м3

до 5

5-50

50-200

200-400

400-800

I, II

А, Б, В

2 – 2,5

2 – 5

2 – 5

3 – 5

4 – 5

III

В

1 – 2,5

2 – 5

2 – 5

-

-

III

Г, Д

-

2 – 2,5

2 – 2,5

-

-

IV, V

В

2 – 2,5

2 - 5

-

-

-

IV, V

Г, Д

-

2 – 2,5

-

-

-

Таблиця 3.11

Витрати води на внутрішнє пожежогасіння для допоміжних будівель

та будівель управлінь промислових підприємств

Параметри будівель промислових підприємств

Кількість струменів

Мінімальна витрата води л/с

на один струмінь

Будівлі управлінь:

- висотою віз 6 до 10 поверхів об’ємом до 25000 м3

1

2,5

- теж, об’ємом більше 25000м3

2

2,5

- при кількості поверхів більше 10 об’ємом до 25000 м3

2

2,5

- те ж, об’ємом більше 25000 м3

3

2.5

Допоміжні будівлі промислових підприємств:

- об’ємом від 5000 м3 до 25000 м3

2

2,5

- те ж, об’ємом більше 25000 м3

2

2,5

Визначити витрату води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі виробничі будівлі, яка належить до категорії В за пожежо і вибухонебезпечністю і має II ступінь вогнестійкості. Загальний об’єм будівлі (54x120x22) 142560 м3 .

Визначення витрат загальної кількості води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі, що виникла у виробничій будівлі, виконаємо за формулою

Qзов=3600 · q1· Т1

де: q1 - витрати води на одну пожежу;

Т1 - тривалість зовнішнього гасіння пожежі (для цієї ситуації 2.5 год);

тоді:

- на зовнішнє гасіння пожежі

Qзов = 3600·30·2.5= 270000 л

- на внутрішнє гасіння пожежі

Qвн=3600 · n · q2 · T2

де: n– кількість струменів

q2 – мінімальна витрата води на один струмінь

T2 - розрахунковий час роботи пожежних кранів (2.5 год)

Qвн=3600 · 3·2, 5· 2.5= 67500 л

Забезпечення локалізації та ліквідації пожежі та побутових потреб води у цей період. Загальна розрахункова кількість витрати води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі для цієї будівлі становитиме:

Qзаг= Qзов + Qвн

Qзаг=270000+67500=337500 л

Висновок: Загальна розрахункова кількість витрат на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі для даної ситуації показує, що при проектуванні, реконструкції та будівництві водогону необхідно враховувати подібні екстремальні ситуації з метою надійного і своєчасного забезпечення об’єкту необхідною кількістю води, а при недостатній кількості її передбачити необхідні додаткові резерви.

Список використаної літератури

  1. ДСП 3.3.6-042-99 – “Мікрокліматичні умови виробничих приміщень”.

  2. СНиП II-35-76 – “Котельные установки”.

  3. СНиП 2.04.05-91 – “Отопление и вентиляція”.

  4. ДБН В.2.5-28-2006 – “Природне і штучне освітлення”.

  5. ДСТУ В.2.5-38-2008 – “Блискавкозахист будівель та споруд”.

  6. СНІП II-12-77 – “Норми проектування. Захист від шуму”.

  7. ГОСТ 12.1.003-83 – “Шум. Загальні вимоги безпеки”.

  8. ДСТУ 3130-95 – “Загальні вимоги щодо захисту від шуму”.

  9. Методичні вказівки до виконання розділу «ЦИВІЛЬНА БЕЗПЕКА» у дипломному проекті(роботі) для студентів енергетичного профілю навчання / Укл.: Качан С.І., Васійчук В.О., Мохняк С.М., Гіщак Х.Я. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2011. - 128 с.