
- •8. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
- •8.1 Техніка безпеки
- •8.1.1 Характеристика умов роботи об'єкта
- •8.1.2 Фарбування приміщень і устаткування. Сигнальні кольори й знаки безпеки
- •Електробезпека
- •8.2 Гігієна праці й виробнича санітарія
- •8.2.1 Виробничі шкідливості
- •Метеорологічні умови
- •8.2.3 Освітлення
- •8.2.5 Спецодяг, спецвзуття. Індивідуальні захисні засоби
- •Пожежна безпека
- •8.3.1 Пожежонебезпека об'єкта
- •8.3.2Протипожежні заходи
- •Безпека у надзвичайних ситуаціях
- •8.4.1 Розрахунки протипожежного водопостачання
8.2.5 Спецодяг, спецвзуття. Індивідуальні захисні засоби
Передбачається забезпечення працюючого персоналу спецодягом, спецвзуттям, касками, рукавицями. Якщо робота пов'язана зі шкідливим виробництвом видаються індивідуальні засоби захисту - респіратори, захисні окуляри, захисні засоби від шуму й вібрації .
Пожежна безпека
8.3.1 Пожежонебезпека об'єкта
Найбільш характерними причинами виникнення пожежі є:
порушення правил експлуатації електроустановок;
застосування несправних освітлювальних приладів, проводки;
порушення технологічних режимів роботи устаткування;
відсутність і несправність технічних засобів по попередженню аварій;
відсутність блискавковідводів.
Машзал, котельне й деаераторне відділення ставляться до категорії Г пожежної й вибухової небезпеки (речовини гарячому стані), згідно ДБНВ 1.1-7-2002 ступінь вогнестійкості будинку II.
У розглянутому виробничому приміщенні можливі пожежі класу Е (т.д. є устаткування під напругою), В (горючі матеріали), З (горючі гази) ДНАОП 0.01-101-95.
8.3.2Протипожежні заходи
На станції застосовуються установки водяного, повітряного, газового й порошкового пожежогасіння. Внутрішній пожежний водопровід передбачається в наступних приміщеннях ТЕС:
головний корпус;
машзал;
котельне й деаераторне приміщення;
будинку ІТП (цивільні будинки).
Застосовуються наступні види вогнегасників:
вуглекислотні типу ВВК-3,5 і ВВК-5, порошкові ВП-9, повітряно-пінний типу ВВП-9 і ВВП-12 ;
На Бурштинській ТЕС у машзалі передбачаються вогнегасники: пінні й водяники - 2 шт.; порошкові - 2 шт.; ВП-2, ВП-4 - 4 шт.; ВВП-9 - 1 шт.
У приміщеннях електростанцій передбачається ряд сигналізаторів, які сповіщають пожежну команду про виникнення пожеж. На станції передбачені оповещателі ручної й автоматичної дії.
Евакуаційними виходами вважаються дверні прорізи, які ведуть: безпосередньо назовні; на сходову клітку з виходами назовні або через вестибюль; у прохід або коридор з безпосереднім виходом назовні або на сходову площадку; у сусідні приміщення того ж поверху, що має безпосередній вихід назовні або на сходову клітку. Ліфти й ескалатори не ставляться до шляхів евакуації, тому що при пожежі вони можуть відмовити в роботі.
Всі проходи, евакуаційні виходи й підступи до устаткування, машинам, матеріалам і засобам пожежогасіння повинні бути вільними. Протипожежні розриви між будинками не дозволяється використати під складування матеріалів, устаткування, пакувальної тари й для стоянки автотранспорту.
Проходи, виходи, коридори, тамбура, сходи у всіх виробничих, службових, складських приміщеннях і будинках не дозволяється захаращувати різними предметами й устаткуванням.
Всі двері евакуаційних приміщень повинні вільно відкриватися в напрямку виходу з будинку.
У підвальних приміщеннях і цокольних поверхах виробничих і адміністративних будинків забороняється застосування й зберігання вибухових речовин, балонів з газом, під тиском, пластмас, полімерних і інших матеріалів, що мають підвищену небезпеку.
Безпека у надзвичайних ситуаціях
8.4.1 Розрахунки протипожежного водопостачання
На підприємствах відповідно до СНиП 2.04.02-84 та СНиП 2.04.01-85 необхідна система протипожежного водопостачання, елементи якої розраховуються відповідно до розрахункових формул та довідкових таблиць, які наведені нижче. У розрахунках приймається тривалість гасіння (водопостачання) 3 год., а для будівель I та II ступеня вогнестійкості та категорій Г і Д – 2 год.
При проектуванні та встановленні пожежних кранів на системах автоматичного пожежогасіння час їх роботи необхідно приймати рівним терміну роботи самих систем автоматичного пожежогасіння. Водогони бувають низького та високого тиску, у розрахунках, як правило, приймають водогони низького тиску. Висота напору у водогонах низького тиску повинна бути не менше 10 м від рівня поверхні землі у випадках одноповерхової забудови, при більшій поверхні на кожний поверх додається 4 м висоти напору.
Втрати напору по висоті h=1 м довжини рукавних ліній визначають за формулою:
h=0,00385 · gn2 де: gn – продуктивність пожежного струменя,л/c
Таблиця 3.8
Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих
будівель шириною до 60 м
Ступінь вогнестійкості будівель
|
Категорія будівлі відповідно до ОНТП 24-86 |
Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих будівель з ліхтарями, а також без них на одну пожежу, л/с при об’ємах будівель, тис. м3 |
||||||
до 3 |
3-5 |
5-20 |
20-50 |
50-200 |
200-400 |
400-600 |
||
I, II |
Г, Д |
10 |
10 |
10 |
10 |
15 |
20 |
25 |
I, II |
А, Б, В |
10 |
10 |
15 |
20 |
30 |
35 |
40 |
III |
Г, Д |
10 |
10 |
15 |
25 |
35 |
- |
- |
III |
В |
10 |
15 |
20 |
30 |
40 |
- |
- |
IV, V |
Г, Д |
10 |
15 |
20 |
30 |
- |
- |
- |
IV, V |
В |
15 |
20 |
25 |
40 |
- |
- |
- |
Таблиця 3.9
Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих
будівель шириною до 60 м і більше
Ступінь вогнес-тійкості будівель |
Категорія будівлі відповідно до ОНТП 24-86 |
Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих будівель з ліхтарями, а також без них на одну пожежу, л/с при об’ємах будівель, тис. м3 |
||||||||
до 50 |
50-100 |
100-200 |
200-300 |
300-400 |
400-500 |
500-600 |
600-700 |
700-800 |
||
I, II |
Г, Д |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
I, II |
А, Б, В |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
До гасіння пожеж у виробничих та складських будівлях, а також у будівлях виробничих підприємств витрата води на внутрішнє пожежогасіння визначається відповідно до довідкових табл. 3.10 та 3.11
Таблиця 3.10
Витрати води на внутрішнє пожежогасіння
виробничих будівель
Ступінь вогнестійкості будівель |
Категорія будівлі відповідно до ОНТП 24-86 |
Кількість струменів та мінімальна витрата води, л/с на один струмінь для будівель висотою до 50 м з об’ємом , тис. м3 |
||||
до 5 |
5-50 |
50-200 |
200-400 |
400-800 |
||
I, II |
А, Б, В |
2 – 2,5 |
2 – 5 |
2 – 5 |
3 – 5 |
4 – 5 |
III |
В |
1 – 2,5 |
2 – 5 |
2 – 5 |
- |
- |
III |
Г, Д |
- |
2 – 2,5 |
2 – 2,5 |
- |
- |
IV, V |
В |
2 – 2,5 |
2 - 5 |
- |
- |
- |
IV, V |
Г, Д |
- |
2 – 2,5 |
- |
- |
- |
Таблиця 3.11
Витрати води на внутрішнє пожежогасіння для допоміжних будівель
та будівель управлінь промислових підприємств
Параметри будівель промислових підприємств |
Кількість струменів |
Мінімальна витрата води л/с на один струмінь |
Будівлі управлінь: - висотою віз 6 до 10 поверхів об’ємом до 25000 м3 |
1 |
2,5 |
- теж, об’ємом більше 25000м3 |
2 |
2,5 |
- при кількості поверхів більше 10 об’ємом до 25000 м3 |
2 |
2,5 |
- те ж, об’ємом більше 25000 м3 |
3 |
2.5 |
Допоміжні будівлі промислових підприємств: - об’ємом від 5000 м3 до 25000 м3 |
2 |
2,5 |
- те ж, об’ємом більше 25000 м3 |
2 |
2,5 |
Визначити витрату води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі виробничі будівлі, яка належить до категорії В за пожежо і вибухонебезпечністю і має II ступінь вогнестійкості. Загальний об’єм будівлі (54x120x22) 142560 м3 .
Визначення витрат загальної кількості води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі, що виникла у виробничій будівлі, виконаємо за формулою
Qзов=3600 · q1· Т1
де: q1 - витрати води на одну пожежу;
Т1 - тривалість зовнішнього гасіння пожежі (для цієї ситуації 2.5 год);
тоді:
- на зовнішнє гасіння пожежі
Qзов = 3600·30·2.5= 270000 л
- на внутрішнє гасіння пожежі
Qвн=3600 · n · q2 · T2
де: n– кількість струменів
q2 – мінімальна витрата води на один струмінь
T2 - розрахунковий час роботи пожежних кранів (2.5 год)
Qвн=3600 · 3·2, 5· 2.5= 67500 л
Забезпечення локалізації та ліквідації пожежі та побутових потреб води у цей період. Загальна розрахункова кількість витрати води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі для цієї будівлі становитиме:
Qзаг= Qзов + Qвн
Qзаг=270000+67500=337500 л
Висновок: Загальна розрахункова кількість витрат на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі для даної ситуації показує, що при проектуванні, реконструкції та будівництві водогону необхідно враховувати подібні екстремальні ситуації з метою надійного і своєчасного забезпечення об’єкту необхідною кількістю води, а при недостатній кількості її передбачити необхідні додаткові резерви.
Список використаної літератури
ДСП 3.3.6-042-99 – “Мікрокліматичні умови виробничих приміщень”.
СНиП II-35-76 – “Котельные установки”.
СНиП 2.04.05-91 – “Отопление и вентиляція”.
ДБН В.2.5-28-2006 – “Природне і штучне освітлення”.
ДСТУ В.2.5-38-2008 – “Блискавкозахист будівель та споруд”.
СНІП II-12-77 – “Норми проектування. Захист від шуму”.
ГОСТ 12.1.003-83 – “Шум. Загальні вимоги безпеки”.
ДСТУ 3130-95 – “Загальні вимоги щодо захисту від шуму”.
Методичні вказівки до виконання розділу «ЦИВІЛЬНА БЕЗПЕКА» у дипломному проекті(роботі) для студентів енергетичного профілю навчання / Укл.: Качан С.І., Васійчук В.О., Мохняк С.М., Гіщак Х.Я. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2011. - 128 с.