
- •Змістовний модуль 1.
- •Тема 1. Передумови винекнення подорожей і туризму в суспільстві.
- •Завдання курсу «Історія туризму»:
- •Всю історію розвитку туризму можна розділити на чотири основні етапи:
- •Для першого етапу розвитку подорожей і туризму були характерні такі риси:
- •Для третього етапу розвитку туризму характерні такі риси:
- •Четвертий етап розвитку туризму характеризується такими рисами:
- •Суспільне значення туризму полягає у тому, що:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
- •Тема 2. Туризм в стародавньому світі
- •1.Усне опитування.
- •2.Тестування.
- •Розвиток мореплавства в стародавній Фінікії
- •Подорожі стародавніх греків
- •Подорожі в стародавньому Римі
- •Розвиток інфраструктури для подорожуючих і традиції гостинності в стародавньому світі
- •Загальні риси подорожей в античному світі. Значення мандрівництва у формуванні тогочасного світогляду
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Зробіть огляд періодичної літератури по темах:
- •Тема 3. Соціально-економічна характеристика розвитку і види подорожей в епоху середньовіччя (V – перша половина XV ст.)
- •1.Тестування.
- •2.Усне опитування.
- •Соціально-економічна характеристика розвитку і види подорожей в епоху Середньовіччя
- •Основними видами подорожей у Середні віки були:
- •Основні причини хрестових походів:
- •Розвиток мореплавства в vіі-хv ст. В Арабському світі
- •Подорожі вікінгів у уііі-хіі століттях.
- •Основні чинники розвитку подорожей та появи туризму в епоху Просвітництва:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
- •Тема 4. Розвиток подорожей в епоху просвітництва
- •1.Тестування.
- •2.Усне опитування.
- •Чинники появи туризму в епоху Просвітництва
- •Треба зазначити, що хронологічні межі епохи Просвітництва були різними, залежно від країни:
- •Подорожі та географічні відкриття XVII-XVIII століть
- •Поява туризму та розвиток системи гостинності в XVII—XVIII століттях
- •Українські землі в туристичній картографи XVII століття
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Зробіть огляд періодичної літератури по темах:
- •Змістовний модуль 2.
- •Тема 5. Розвиток туризму в світі в XIX - першій половині XX століття
- •1.Усне опитування.
- •2.Тестування.
- •Основні чинники та напрямки розвитку туризму і системи гостинності в світі в XIX — першій половині XX століття
- •Основними чинниками розвитку туризму в світі в другій половині XIX— першій половині XX ст. Були:
- •Основними видами туризму були:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
- •М. 4 Тести:
- •Тема 6. Розвиток туризму в україні
- •1. Тестування.
- •2. Усне опитування.
- •Готельні послуги та розвиток курортів у XIX — на початку XX століття
- •64 Готелі Києва, які були в Києві до 1901 р., можна умовно розділити на чотири великі групи:
- •Політичні та соціально-економічні чинники розвитку туризму в Австро-Угорській імперії.
- •Розміщення та харчування подорожуючих у Галичині у складі Австро-Угорщини (друга половина XIX ст.» — 1914 р.).
- •Розвиток туризму в срср в 20-зо-і рр. XX століття.
- •Створення та діяльність найбільших туристичних організацій в срср
- •Характер та основні види туризму в срср
- •З 1960-х рр. В срср існувало п'ять основних напрямів туризму:
- •Основними особливостями радянського туризму були:
- •Соціальна структура туристичного потоку у 1970-804 рр. Була наступною:
- •Соціально-економічні чинники розвитку туризму в світі в другій половині XX століття
- •Трансформація суспільної свідомості має наступні тенденції:
- •Основні тенденції розвитку тури в світі на межі хх-ххі століть
- •Згідно прогнозам вто, основними чинниками розвитку туризму будуть:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
- •Змістовний модуль 3.
- •Тема 7. Формування професійних здібностей фахівців з туризму.
- •1. Усне опитування.
- •Формування поведінкового стандарту фахівця готельного і туристичного бізнесу, можна визначити наступні компоненти його структури:
- •Список літератури, що рекомендується і. Основна література
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали мон і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
- •83050, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10тел. (0622) 97-60-50
Розвиток мореплавства в стародавній Фінікії
Як відомо, процес пізнання людиною навколишнього світу тісно пов'язаний із подорожами. Вже в стародавні часи народи Середноземномор'я мали у своєму розпорядженні географічні описи, що давали загальні уявлення про сусідні території.
Розвиток обміну і торгових зв'язків потребував достовірних і докладних знань про країни, їх населення і звичаї.
Однією з країн, які зробили вагомий внесок у розвиток подорожей та мореплавства, була Фінікія.
Фінікія жила морем і залежала від нього. В античні часи фінікійці як дослідники моря та засновники колоній були другими за значенням (після греків). Особливо добре у Фінікії була розвинена торгівля: фінікійські купці перевозили сировину та вироблені в їх містах товари по всьому відомому тоді світу.
Фінікійці були відважними мореплавцями. Не було такого місця на узбережжі Середземного моря, де б не побували фінікійці. Але вони у своїх подорожах не обмежувалися тільки Середземним морем.
Фінікійці першими вийшли у відкритий океан (Атлантичний) через Гібралтарську протоку, яку вони, власне, і відкрили При виході із Середземного моря в Атлантику фінікійці заснували міста-колонії Танжер і Кадіс, що забезпечило їм можливість контролювати торгівлю на Середземному морі з країнам» північної Європи. Саме фінікійці проклали морський шлях на північ до Британських островів.
Фінікійці вперше в історії людства здійснили подорож навколо Африки — від Червоного моря до Гібралтара, за дорученням єгипетського фараона Нехо П у 609-594 рр. до н. є.
У V ст. до н. є. карфагенянин Ганон дослідив західне узбережжя Африки і відкрив Канарські острови, де була заснована колонія — Керна. Тепер точно відомо, що фінікійці доходили і Атлантичному океані до Азорських островів.
Історики називали фінікійців «морськими їздовими» за те що вони здавали свій флот в оренду. Саме фінікійський флот обслуговував легендарного царя Соломона і персидських царів.
В результаті подорожей фінікійців були засновані такі міста-колонії: Тріполі, Сірт, Гібон, Карфаген (до речі, руїни знаменитого Карфагена, могутнього суперника Риму, зараз приваблював численних туристів). Довгий час фінікійці були монополістами в торгівлі оловом, бурштином та дорогим хутром, що доставлялись із Північної Європи та Британських островів. І саме фінікійці дали назви двом материкам Старого Світу — Європа та Азія.
Подорожі стародавніх греків
Фінікійська морська держава знаходилась ще в зеніті слави, коли на кам'янистих берегах Балканського півострова виросли молоді грецькі міста-держави (поліси).
Географічне положення Греції обумовило там ранню появу морського флоту, адже жодне грецьке місто не віддалене від моря більше, ніж на 90 км. У Греції було багато дрібних островів, які заселялись та вели торгівлю з материком через море. Для того, щоб налагодити регулярні зв'язки зі своїми численними володіннями на суші та на морі, грецьким державам необхідні були великі та якісні флоти.
Греки не тільки перевершили фінікійців у галузі суднобудування, але й конкурували з останніми в колонізації Середземного та Чорного морів. Ними були засновані міста-колонії: Сіракузи, Марсель, Трапензуд, Херсонес та інші, а деякі з них навіть сьогодні є важливими морськими портами (наприклад, Марсель, Севастополь).
Значний внесок зробили грецькі вчені та мореплавці в розвиток науки про оточуючий світ — географії, власне вони її створили, не тільки давши назву, але й узагальнивши та доповнивши важливими науковими досягненнями в досліджені навколишнього світу. Тоді ж в античній літературі з'явились перші згадки про казкові острови, що загублені в блакитних водах океану. Мова йшла про Азорські та Канарські острови.
Перші подорожі по Атлантичному океану, за свідченням грецького історика Геродота, здійснив у 640 р. до н. є. Колей. Далі всіх мореплавців на північ дійшов в IV ст. до н. є. (320 р. до н.є.) грек Пифей, який жив у грецькій колонії Месилії (сучасний Марсель у Франції). Він побував у країнах олова та бурштину, як називали тоді Британські острови, обігнув їх, довів, що Британія — острів, який можна об'їхати за 40 днів на тодішніх кораблях.
Греки були у VПІ-ІV ст. до н. є. господарями Середземного моря та мали свої колонії від Марселя (на території сучасної Франції) до Північного Причорномор'я.
Невтомним мандрівником був давньогрецький історик Геродот (484-430 рр. до н. є.), який був родом з Галікарнасу (зараз на території Туреччини). В результаті своїх подорожей він написав знамениту «Історію» в дев'яти книгах, яка знайомила читача з історією та культурою країн, де Геродот побував (Північна Італія, Мала Азія, Єгипет, Вавилон, землі Північного Причорномор'я).
Зібрані до початку нашої ери географічні дані про різноманітні країни найбільш повно були викладені давньогрецькими вченими Страбоном (63 р. до н. є. — 20 р. н. є.) та Клавдієм Птолемеєм (90-168 р. н. є.). Страбон відвідав Малу Азію, Єгипет, Італію. В результаті своїх подорожей написав знамениті праці «Історичні записки» та «Географію», яка включала 17 книг і узагальнювала географічні знання стародавнього світу. Заслуги Страбона високо оцінили візантійці і додали до його імені прізвисько «Географ». Античні автори стверджують, що афінський законодавець Солон, математик Піфагор відвідали долину Нілу в Єгипті.
Давньогрецький мудрець Фалес Мілетський більше 20 років навчався у Єгипті. Багато подорожував і Платон, який, по вернувшись на батьківщину, заснував знамениту Афінську філософську школу.
Особливу цікавість у тих, хто в античному світі подорожу вав з пізнавальною метою, викликав Єгипет, а в Єгипті най більше — одне з семи чудес світу, піраміди, які вражали своєю величчю і були метою подорожей багатьох мандрівників. При відвіданні єгипетських пам'яток подорожуючі нерідко залишали на їх стінах короткі записи — «графіті»; таких античних написів часів стародавніх Греції та Риму тільки у Фівах знайдено близько двох тисяч.
Не будемо забувати й про те, що греками були створені Олімпійські ігри, багато пам'яток архітектури, творів мистецтва та літератури. Щорічно на Олімпійські ігри стікалися тисячі аматорів спорту та шанувальників мистецтва не тільки з Еллади, але й інших держав Середземномор'я. Крім Олімпійських, в Греції проводились раз на чотири роки Піфійські ігри, раз на два роки Німейські та Істмійські. Згадаймо грецьку міфологію (Аргонавтів та Одіссея), деякі з семи чудес світу: Колос Родоський, Храм Артеміди в Ефесі, Олександрійський маяк. До цього періоду відноситься спорудження спеціальних великих будинків, в яких могли розміститися та відпочивати атлети і глядачі. Історики вважають, що початок музеєзнавству був покладений видатним давньогрецьким вченим Аристотелем (IV ст. до н. є.).
Учень Аристотеля Олександр Македонський після перемоги над персами послав своєму вчителю ЗО талантів золота, на які Аристотель заснував природничий музей. Аристотель просив свого царственого
учня присилати з походів різні унікальні речі та рослини, які в подальшому склали основу першої музейної колекції. Все це сприяло в стародавній Греції розвиткові подорожей, а в наш час - туризму.