Формування поведінкового стандарту фахівця готельного і туристичного бізнесу, можна визначити наступні компоненти його структури:

• вміння та навики застосовувати фахові знання під час виконання відповідних посадових інструкцій, вирішенні виробничих завдань та конкретних ситуацій при забезпеченні встановленого рівня якості послуг за вітчизняними та міжнародними стандартами;

• вміння використовувати системи інформаційних технологій;

• належне володіння мовами (державною, англійською, німецькою, французькою, мовами сусідніх країн: польською, російською, чеською, словацькою та ін.) для ділового спілкування та формування комунікативних компетенцій фахівця;

• забезпечення виконання вимог безпеки туризму (безпека туристів, безпека персоналу, екологічна безпека);

• знання та дотримання правил службової та професійної етики;

• знання та вміння дотримання вимог етикету, прийнятого в нашій державі;

• особливостей етикету держав і національностей туристів, які обслуговуються у відповідних підприємствах туристично - готельного бізнесу, іміджеві особливості фахівця готельного та туристичного бізнесу;

• знання та дотримання професійних правил поведінки, встановлених на конкретному підприємстві, що забезпечує створення туристичного продукту або його складових.

Відповідність знань, вмінь та навичок студентів цьому стандарту можна

забезпечити в процесі їх підготовки до проходження виробничих практик на вітчизняних та закордонних підприємствах, а такі практики заплановані на старших курсах навчання.

Для визначення рівня сформованості поведінкового стандарту у студентів нами застосовуються різні форми контролю, але віддаємо перевагу тестуванню. У своїй практиці ми використовуємо різні за змістом методи тестування, що мають різну структуру та різні оціночні можливості, (таблиця 2).

Таблиця 2.

Методи тестування.

Метод	Структура (змістові елементи)	Оціночні ожливості тестування
Комплекс тестування ділових і професійних психологічних якостей	Набір питань, ситуацій, з яких студент має обрати одне із запропонованих тверджень або рішень, з якими він погоджується чи ні	Визначається готовність до управлінської іяльності, стиль управління, здатність до самооцінки, до ініціативи, пошуку нових шляхів тощо.
Застосування суто психологічних тестів	Набір питань, ситуацій	Визначається темперамент, світогляд
Застосування психологічних проективних тестів	Пропонується: — зробити малюнок; — скласти сюжет, розповідь на задану тему	Визначаються характерні риси особистості
Розбирання ділових паперів	Потрібно підготувати відповіді, прийняти (відхилити) рішення, опрацьовуючи добір службових документів, які відбивають характер повсякденної роботи за певною посадою	Завдання підбирають таким чином, щоб вони передбачали сувору інтерпретацію і кількісну оцінку, різні варіанти рішень і разом з тим містили єдине вірне, з точки зору науки і практики. Час виконання завдань регламентують.
Інтерв’ювання	Студенту пропонується провести докладні співбесіди з кількома «претендентами на посади» й вирішити питання про їх прийом на роботу. В ході співбесіди ставиться завдання виявити досвід, кваліфікацію, біографію, риси характеру «претендентів»	В ролі «претендента» можуть виступати інші студенти, викладачі. Перевіряється здатність правильно оцінювати й обирати кандидата на певну посаду, що є однією з найважливіших функцій менеджера. Розкриваються навики міжособистісного спілкування, здатність щодо слушних управлінських міркувань у ситуації наближеної до реальної.

Методи комплексу тестування ділових і професійних психологічних якостей, та особливо застосування суто психологічних тестів та психологічних проективних тестів, необхідно використовувати як на початку професійної підготовки, тобто на першому курсі, так і перед скеруванням студентів на практику. Такий підхід дасть змогу більш диференційовано, а значить, більш ефективно, будувати навчальний процесс та забезпечувати цілеспрямовану практичну підготовку фахівців.

Тестування за методами «розбирання ділових паперів» та «інтерв’ювання» ми проводимо перед виходом студентів на технологічну, фахову та переддипломну практики, що дозволить краще оцінити їх готовність до адаптації в умовах конкретного підприємства – бази практики чи стажування в тій, чи іншій країні та підготує випускників до випробувань у процесі працевлаштування.

Узагальнюючи викладене вище, можна зробити висновок, що науково обґрунтовані підходи до формування поведінкового стандарту значно полегшать процеси адаптації студентів під час проходження усіх видів практики на вітчизняних та закордонних підприємствах готельного і туристичного бізнесу, піднімуть рівень якості їх практичної фахової підготовки, що в цілому сприятиме підвищенню фахових компетенцій та конкурентоспроможності випускників на ринку праці.

Якісне формування поведінкового стандарту за поданою вище структурою та змістом можливе за умови усвідомлення всіма учасниками навчально - виховного процесу своєї значимості та своїх завдань, що передбачає здійснення нових наукових досліджень з метою вивчення та узагальнення вимог роботодавців до фахівців забезпечення відповідності рівня їх практичної підготовки вимогам роботодавців; налагодження взаємовигідної співпраці між навчальним закладом та суб’єктами бізнес – середовища для створення належних умов відпрацювання програмних завдань різних видів практик; стажування (роботи) студентів в підприємствах туристичної галузі поза графіком виробничих практик.