Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Yekonomika_pidpr_-_kopia.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
27.12.2019
Размер:
610.3 Кб
Скачать
  1. Поняття нематеріальних активів.

Нематеріальні активи це права власності і захист доступу до нематеріальних ресурсів підприємства та їх використання в господарській діяльності з метою одержання доходу. Нематеріальний актив є одним із видів необоротних активів.

До складу нематеріальних активів включаються: 1) права користування природними ресурсами; 2) право користування майном; 3) права на знаки для товарів та послуг; 4) права на об‘єкти промислової власності; 5) авторські та суміжні з ними права; 6) гудвіл – різниця між ринковою та балансовою вартостями підприємства; 7) інші нематеріальні активи.

Юридичний захист об'єктів інтелектуальної власності полягає в забороні використання нематеріальних активів без дозволу їхнього власника.

Право власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки засвідчується патентами.

Патент — виданий державним органом (патентним відомством) охоронний документ, який підтверджує право його власника на відповідний об'єкт промислової власності. В разі порушення прав патенту власника, він може примусово через суд стягувати компенсацію збитків.

Правова охорона знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань та компонування інтегральних мікросхем здійснюється на підставі їх державної реєстрації, результатом якої є видача відповідного свідоцтва.

Це свідоцтво забезпечує власникові виключне право користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд; право забороняти іншим особам використовувати знак без дозволу власника; право дати іншій особі дозвіл (ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Передача права власності на використання нематеріальних ресурсів іншим суб'єктом здійснюється у формі ліцензійної угоди – договору, згідно з яким власник нематеріального ресурсу (ліцензіар) передає іншій особі (ліцензіату) ліцензію на використання своїх прав на патенти, товарні знаки тощо. Ліцензія – це дозвіл на використання нематеріального ресурсу протягом певного терміну за обумовлену винагороду.

На практиці використовуються кілька видів розрахунків за ліцензії, найбільш поширеними з них є: роялті періодичні відрахування протягом дії ліцензійної угоди; вони встановлюються у вигляді фіксованих ставок до обсягу чистого продажу, до собівартості виробництва, в розрахунку на одиницю ліцензійної продукції.

  1. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.

У практиці підприємницької діяльності все частіше виникають проблеми, пов'язані з оцінкою вартості нематеріальних активів. Названа оцінка, зокрема, необхідна за таких обставин: приватизація або відчуження нематеріальних активів державою; включення об'єктів інтелектуальної власності до статутного фонду; визначення майнових частин у статутному фонді за злиття або поділу організацій; оцінка та переоцінка нематеріальних активів з метою повного обліку всіх активів підприємства; розв'язання питань щодо купівлі (продажу) прав на об'єкти інтелектуальної власності; здійснення фінансової звітності підприємств; оцінка застави під отримуваний кредит; визначення збитків від порушення прав на об'єкти інтелекту­альної власності; організація франчайзингу тощо.

Складність вартісної оцінки нематеріальних активів зумовлено: 1)різноманітністю об'єктів інтелектуальної власності, кожний з яких за законом має бути оригінальним; 2)різними способами їхньої появи на підприємстві; 3)різними формами їхнього практичного використання на підприємстві; 4)імовірнісним характером отриманих результатів вартісної оцінки.

Оцінка вартості нематеріальних активів проводиться в певній послідовності і включає такі етапи: 1)обстеження нематеріальних активів;

2)правова експертиза; 3)з'ясування типу вартості, що визначається, і вибір відповідного методу (методів) оцінки вартості; 4)формування інформаційної бази для проведення оцінки; 5)розрахунки вартості нематеріальних активів за вибраними методами; 6)підготовка звіту про оцінку.

Нематеріальні активи підприємства підлягають амортизації. Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну їх корисного використання, який встановлюється підприємством, але не більш як 20 років.

При визначенні строку корисного використання об‘єкта нематеріальних активів слід враховувати: строки корисного використання подібних активів; моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків його використання та інші фактори.

Метод нарахування амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутньої економічної вигоди. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби».

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]