Подальше вдосконалення нормативно-правового регулювання діяльності корпорацій, має здійснюватися за наступними пріоритетними напрямами:

• Удосконалення засад державного регулювання ринку цінних паперів з метою посилення ролі зовнішнього механізму фондового ринку у регулюванні діяльності корпорацій;

• Захисту прав дрібних інвесторів, у т.ч. через підвищення відповідальності посадових осіб акціонерних товариств за використання інсайдерської інформації та введення кримінальної відповідальності за дії, що наносять шкоду акціонерному товариству;

• Посилення конкурентоспроможності фондового ринку України, шляхом підвищення ролі організаційно-оформленого фондового ринку, заборони купівлі-продажу цінних паперів поза організованим фондовим ринком;

• Розвиток депозитарної системи України;

• Розвиток корпоративного управління й наближення законодавчо закріплених стандартів корпоративного управління до міжнародних норм.

2.2. Нормативно-правова база функціонування державного корпоративного сектору.

Нормативно-правове поле функціонування акціонерних товариств, загальний стан корпоративного законодавства в Україні не тільки значною мірою визначають умови реалізації учасниками товариств власних інтересів в акціонерних товариствах, але й

• суттєво впливають на формування предметної основи конфліктів інтересів;

• визначають можливі межі втручання суб’єктів конфліктної взаємодії у ситуації конфлікту;

• визначають можливості управління та вирішення конфліктних ситуацій;

• роль у цьому різних органів управління акціонерними товариствами, державних та інституцій на засадах саморегулювання (галузевих асоціацій, фондових бірж та ін.).

Існуюча в Україні нормативно-правова база не повністю відповідає характеру тих відносин, які склалися в акціонерних товатиствах України:

• не забезпечує належного захисту прав власників цінних паперів;

• не врегульовує багато питань управління підприємствами.

• постійний прояв типових корпоративних конфліктів, що істотно зменшує інвестиційну привабливість і вартість вітчизняних об’єктів приватизації;

• знижується конкурентоспроможність українських акціонерних товариств на ринках капіталів;

• гальмується розвиток фондового ринку.

У таблиці узагальнено нормативно-правові акти, які регулюють різні сфери корпоративних відносин суб’єктів підприємницької діяльності в Україні.

Нормативно-правові акти, що регулюють різні аспекти корпоративних відносин в Україні

Врегульовані питання	Нормативно-правові акти
Поняття АТ та склад його засновників АТ	ЦКУ, ГКУ Закон України “Про акціонерні товариства”
Порядок формування статутного фонду (капіталу)	Закон України “Про акціонерні товариства”, ЦКУ, ГКУ, Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок”, Закон України „Про захист економічної конкуренції”
Склад установчих документів АТ та порядок їх погодження	ЦКУ, ГКУ , Закон України “Про акціонерні товариства” , Закон України „Про захист економічної конкуренції” ,Рішення ДКЦПФР «Про затвердження зразкових Статуту та внутрішніх Положень відкритого акціонерного товариства»
Порядок збільшення (зменшення) статутного фонду	ЦКУ, ГКУ, Положення ДКЦПФР про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу.
Формування та процедури організації діяльності органів управління АТ	ЦКУ, ГКУ, Закон України “Про акціонерні товариства”, Положення ДКЦПФР про проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних товариств.
Розкриття інформації АТ	ЦКУ, ГКУ, Закон України “Про акціонерні товариства”, Положення ДКЦПФР про розкриття інформації емітентами цінних паперів.
Порядок припинення діяльності АТ	ЦКУ, ГКУ, Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, Закон України “Про акціонерні товариства”.
Реорганізація та реструктуризація АТ	ЦКУ, ГКУ , Положення ДКЦПФР про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Поглинання та придбання активів інших компаній	ЦКУ, ГКУ , Закон України “Про акціонерні товариства”, Закон України „Про захист економічної конкуренції”, Закон України «Про холдингові компанії в Україні».
Формування та реалізація стратегії діяльності АТ	ЦКУ, ГКУ , Закон України “Про акціонерні товариства”, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Дивідендна та інвестиційна політика АТ	ЦКУ, ГКУ, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»Закон України «Про інвестиційну діяльність».
Випуск АТ цінних паперів та діяльність на фондовому ринку	ЦКУ, ГКУ , Закон України “Про акціонерні товариства”, Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок”, Закон України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, Положення ДКЦПФР про порядок реєстрації випуску акцій під час створення акціонерних товариств, Положення ДКЦПФР про придбання, реалізацію та анулювання акціонерними товариствами акцій власного випуску, Положення ДКЦПФР про розкриття інформації емітентами цінних паперів, Положення ДКЦПФР про функціонування фондових бірж.
Входження до інтегрованих корпоративних структур	ЦКУ, ГКУ , Закон України “Про акціонерні товариства” , Закон України „Про захист економічної конкуренції”, Закон України «Про холдингові компанії в Україні», Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні».

Загальновизнані в усьому світі стандарти корпоративного управління поступово стають звичайною практикою і для українського бізнесу. Рушійними силами цих процесів, є:

1. Значна активізація українських компаній у пошуку нових джерел фінансування, у тому числі через вітчизняні та міжнародні фондові ринки (облігації; приватні розміщення акцій; IPO), що зумовлює необхідність неухильного дотримання жорстких вимог нового Закону України "Про акціонерні товариства", а також кращих практик корпоративного управління;

2. Зміна форм роботи з акціонерами, зростання їх активності, що зумовлює посилення впливу інституційних акціонерів на корпоративну поведінку компаній;

3. Повне переосмислення ролі Наглядової ради, як органу управління компанією, що зумовлює:

• значне розширення компетенції та повноважень Ради;

• залучення незалежних та/або іноземних членів Ради;

• створення комітетів Ради.