Англо-американська модель
Англо-американська модель передбачає надання акціонерам, як на груповому, так і на індивідуальному рівнях, ефективних засобів захисту їхніх інтересів і вимагає повного й точного розкриття інформації. Така модель дає змогу залучати кошти від широкого кола осіб, її характерна риса – наявність великої кількості дрібних акціонерів, що, з точки зору розподілу ризиків та можливості залучення капіталу, є незаперечною перевагою.
Рис. 6.2. Позитивні та негативні сторони реалізації англо-американської моделі корпоративного управління
Рис. 6.3. Визначальні параметри англо-американської
моделі корпоративного управління
В чистому вигляді така модель працює лише у Великобританії та США. Це можна пояснити тим, що зазначену систему захисту прав акціонерів надзвичайно важко розробити та впровадити.
Західноєвропейська (німецька) модель
За даної системи, великі банки, які водночас є власниками і кредиторами, відіграють провідну роль у корпоративному управлінні. Завдяки тісній взаємодії з клієнтами, банки можуть легко вирішувати проблеми розкриття інформації про діяльність компанії, використовуючи відомості про неї, як про позичальника.
Рис. 6.4. Позитивні та негативні сторони впровадження західноєвропейської (німецької) моделі корпоративного управління
Рис. 6.5. Визначальні параметри західноєвропейської (німецької) моделі корпоративного управління
Потенційно дана модель є найбільш прийнятною для країн з перехідною економікою.
Японська модель
Передбачає об’єднання бізнесу окремих компаній в групи та концентрацію власності в руках середніх та великих інвесторів з перехресним володінням компаніями-учасниками.
Рис. 6.6. Позитивні та негативні сторони використання японської моделі корпоративного управління
Рис. 6.7. Визначальні особливості японської моделі корпоративного управління
Важливо зазначити, що соціальні зобов’язання посідають значне місце і є чи не кінцевою метою діяльності товариства за даної моделі корпоративного управління.
Системи інсайдерів та аутсайдерів.
Спільні параметри японської та німецької моделей є складовими систем інсайдерів, де право власності та контроль над корпорацією перебувають у руках досить однорідних груп інсайдерів. Інколи підкреслюють, що цю систему «засновано на відносинах» і її наріжним каменем є максимізація добробуту не лише акціонерів, а й трудового колективу, держави, загалом всіх учасників корпорації.
Рис. 6.8. Основні особливості функціонування систем інсайдерів
Система аутсайдерів – це ринково орієнтована система корпоративного управління, яка націлена на максимальне та пріоритетне задоволення інтересів акціонерів. Має свої особливості і структура акціонерної власності: спостерігається постійна тенденція до зростання кількості та частки інституційних інвесторів, з одночасним перебуванням значної частини цінних паперів у руках великої кількості індивідуальних інвесторів.
Рис. 6.9. Основні особливості функціонування систем аутсайдерів