5.5. Ревізійна комісія акціонерного товариства.

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства загальні збори обирають ревізійну комісію (ревізора).

В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства до 100 осіб запроваджується посада ревізора (або обирається ревізійна комісія)

В товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства більш як 100 осіб обов’язково обирається ревізійна комісія.

Члени ревізійної комісії в таких товариствах обираються виключно шляхом кумулятивного голосування з числа фізичних осіб, які мають цивільну дієздатність. Голова ревізійної комісії обирається членами ревізійної комісії з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу ревізійної комісії, якщо інше не передбачено статутом або положенням про ревізійну комісію акціонерного товариства.

Строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, але не більше ніж на п’ять років.

Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором):

• Корпоративний секретар;

• Член наглядової ради;

• Член виконавчого органу;

• Особа, яка не має повної цивільної дієздатності;

• Члени інших органів товариства;

• Члени ревізійної комісії (ревізор) не можуть входити до складу лічильної комісії товариства.

Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року.

? Питання для обміркування та самоконтролю

1. Охарактеризуйте органи управління акціонерним товариствам.

2. Дайте визначення поняттю «Загальні збори акціонерів».

3. Визначте правила і процедуру проведення Загальних зборів акціонерів.

3. Які функції виконує Спостережна рада акціонерного товариства?

4. Охарактеризуйте діяльність Правління акціонерного товариства.

5. Які особливості діяльності Ревізійної комісії акціонерного товариства?

Тема 6. Моделі корпоративного управління

План лекції

6.1. Загальна характеристика моделей корпоративного управління.

6.2. Англо-американська модель.

6.3. Західноєвропейська (німецька) модель.

6.4.Японська модель.

6.5.Системи інсайдерів та аутсайдерів.

6.6.Перехідна модель корпоративного управління

 1; 3; 4; 9; 10;16-18

Міні-лексикон: модель корпоративного управління, системи інсайдерів, системи аутсайдерів, перехідні моделі, система власності.

1. Загальна характеристика моделей корпоративного управління.

Структура управління корпорацією кожної окремо взятої країни має специфічні властивості, разом з тим існує багато спільних рис корпоративного управління, що дозволяє фахівцям у галузі акціонерно-корпоративних світових процесів виділити основні моделі корпоративного управління.

Рис. 6.1. Класифікація світових моделей

корпоративного управління

Спільні принципи, на яких базуються всі світові моделі корпоративного управління, є наступними:

• визначення корпоративних прав акціонерів та забезпечення їх належного захисту;

• рівноправність акціонерів;

• урахування легітимних інтересів сторін (визнання передбачених законом прав учасників, заохочування їх активного співробітництва з товариством у створенні добробуту, робочих місць, забезпеченні ефективності роботи та фінансової стабільності);

• розкриття інформації та прозорість;

• розмежування повноважень органів управління;

• дієвість, незалежність і відповідальність органів управління.

Окремі компоненти цих моделей, зокрема, склад ключових учасників, склад та повноваження органу управління, механізм взаємодії учасників акціонерного товариства та зацікавлених сторін є протилежними. Проте, самі моделі не є взаємовиключними, їх компоненти взаємно "проникають" у різних країнах світу, що може свідчити про відсутність явних переваг або недоліків однієї з моделей.