Іv роль рад
У різних країнах існують різні структури ради. Загалом існує дві структури.
У так званій однорівневій структурі єдиний орган поєднує в собі функції як безпосереднього управління, так і нагляду.
У дворівневій структурі ці дві функції виконуються двома окремими органами: наглядовою радою і радою директорів.
Щоб ефективно виконувати відповідні обов’язки, в однорівневій раді повинен бути значний ступінь незалежності між виконавчими і невиконавчими членами. Як в однорівневій, так і в дворівневій системах, принаймні певні члени ради, або однієї з двох рад, повинні обиратися загальними зборами акціонерів.
Право обирати членів принаймні однієї ради і можливість піднімати питання про звільнення члена ради;
Запровадження механізму підзвітності виконавчих членів ради невиконавчим членам або членам наглядової ради;
Членство невиконавчих членів у складі ради, як за однорівневою, так і за дворівневою системами, не має перевищувати 12 років. При цьому рекомендується щоб лише один невиконавчий член ради був з числа колишніх виконавчих членів ради;
Публікація принципів за якими визначається винагорода директорам. Оплата ж праці виконавчих директорів може, до певного моменту, бути гнучкою та не може бути вдвічі більшою за встановлений розмір оплати.
3.3. Національні кодекси корпоративної поведінки.
Створення корпоративного кодексу — це один із способів забезпечення інформативної відкритості та публічності компанії, свідчення дотримання високих стандартів корпоративної поведінки. Такий кодекс покращує імідж підприємства у зовнішньому світі, скорочує шлях організації до виходу на всеукраїнський та міжнародний ринки, до іноземних інвестицій тощо.
Кодекси корпоративного управління розробляють різні інститути:
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
Фондові біржі;
Інвестори та їх асоціації;
Наднаціональні організації.
Кодекси розрізняються за масштабами і деталями, проте майже всі проголошують чотири основоположні принципи:
рівне ставлення до всіх акціонерів, чиї права мають дотримуватися;
підзвітність ради директорів і менеджменту;
розкриття інформації і прозорість, тобто своєчасне і повне надання фінансової та іншої звітності;
в
Причини виникнення кодексів корпоративного управління
ідповідальність за дотримання інтересів міноритарних акціонерів та інших груп інтересів, а також за неухильне дотримання духу і букви закону.
Спочатку там, де (єдине) законодавство розвивається повільно (Великобританія, США): Кодекс Кедбері (Великобританія, 1992 р.), Принципи корпоративного управління (Американський юридичний інститут 1982-1994)
Інструмент розбудови відносин з інвесторами *) : інвестори з Великобританії та США очікували виникнення кодексів за кордоном (експорт ідеї “на вимогу”)
Універсальний цільовий орієнтир, доступне джерело інформації про типові очікування інвесторів .
Гнучка адаптація з часом – змагання кодексів (можливість “прийти першим”, аніж “прийти останнім”?)
Гнучка адаптація до різних видів господарських товариств: „Виконуй або пояснюй“.