2. Методи спе

При проведенні судово-психологічних експертиз завжди викорис­товується комплекс методів. Судово-психологічна експертиза перед­бачає дослідження психіки людини, психологічних механізмів її по­ведінки. Саме цим зумовлено специфіку методів, що обираються. У кожному конкретному випадку обрання методів дослідження зале­жить від завдань експертизи і тих питань, що поставлені на вирішення судового експерта.

Судово-психологічне дослідження починається з вивчення матеріалів кримінальної справи.

Проведення судово-психологічної експертизи передбачає викорис­тання біографічного методу. При цьому методі підекспертний вивча­ється з погляду минулих етапів його життя, виявлення фактів, які мають психологічне значення. Під час застосування біографічного методу передбачається одержання даних про батьків підекспертного, його стосунки у сімейному колі (з батьками, братами, сестрами), найваж­ливіші етапи його життя (характеристика дошкільного, шкільного періодів і дорослості).

Судово-психологічне дослідження передбачає використання мето­ду незалежних характеристик з метою одержання об' єктивного уяв­лення про психологічні особливості особи, яку випробовують. За ма­теріалами кримінальної справи вивчаються характеристики з місця роботи, місця проживання або навчання. Аналізуються відомості про підекспертного, які містяться у протоколах допиту батьків, друзів, зна­йомих, колег по роботі та ін.

Майже кожна судово-психологічна експертиза передбачає викорис­тання методу бесіди. Йдеться про безпосереднє спілкування судового експерта з особою, яку випробовують. Така бесіда має проводитися за заздалегідь розробленою програмою, відповідно до вивчених матеріалів кримінальної справи. Бесіда здійснюється за допомогою постановки запитань під експертному

У процесі бесіди з випробовуваним важливого значення набуває метод спостереження, який дає змогу реєструвати реакції на подразники, зміну поведінки у процесі постановки запитань, ставлення до тих чи інших подій, осіб, обставин. За допомогою цього методу можуть бути продіагностовані певні психологічні особливості підекспертного.

Судово-психологічна експертиза — це психодіагностичне обсте­ження, кінцевим результатом якого є психологічний діагноз (встанов­лення індивідуально-психологічних особливостей особи). У цьому аспекті важливе значення мають психодіагностичні методики (тести), які класифікуються за різними підставами: за особливостями викорис­товуваних завдань (тести вербальні та тести практичні), за формами процедури обстеження (тести групові та тести індивідуальні), за спря­мованістю (тести інтелекту та тести особистості).

2. Система юп

Традиційно юридична психологія поділяється на загальну та особ­ливу частини. До загальної частини належать питання наукознавчого характеру, а саме: предмет науки, визначення її методів, завдань, місця в системі наук і власне системи науки. Загальна частина охоплює також питання з історії юридичної психології в аспекті передумов її виник­нення, аналіз найважливіших етапів її розвитку, тенденції, що відо­бразилися у фундаментальних наукових працях, дослідження методо­логічних засад науки.

У сучасній юридичній психології виокремлюють нову галузь юри­дичної психології — правову. Ця галузь покликана вивчати психоло­гічні особливості дії права як чинника соціальної регуляції поведінки людини чи групи людей, психологічні закономірності правотворчого процесу, психологічні механізми правосвідомості та праворозуміння. В юридичній психології досліджуються не тільки проблеми психоло­гічних закономірностей правопорушень (злочинів), а й психологія правомірної поведінки, психологічні особливості недопущення зло­чинних дій, впливу соціальних заборон, громадської думки, моралі, правових розпоряджень на поведінку особи, формування її правослух-няності.

Кримінальна психологія вивчає: а) психічні закономірності, пов' язані з формуванням антисоціальних установок, мотивів учинен­ня злочину і протиправних дій, поведінкою осіб, які характеризуються делінквентністю (схильністю до правопорушень); б) психологію фор­мування груп правопорушників, роль конкретних обставин та чинни­ків, що сприяють їхній появі; в) форми і способи діяльності, спрямо­ваної на попередження антисоціальних тенденцій, виявлення причин і умов, що у психологічному аспекті сприяють формуванню антисоці­альних установок та їх проявам, розробляє конкретні заходи профілак­тичного характеру.

Судова психологія як предмет дослідження включає проблематику, що стосується психологічної характеристики правоохоронної діяль­ності, пізнавальних процесів, пов'язаних із доказуванням, психологіч­них основ проведення окремих процесуальних дій, а також аналізу психологічної сторони формування внутрішнього переконання. До предмета судової психології належить і вирішення комплексу питань, що характеризують психологічний аспект профілактичної діяльності у сфері судочинства.

Пенітенціарна психологія вивчає психологічні особливості пост-кримінальної поведінки і відбування покарання у відповідних устано­вах. Предмет її дослідження — психологічна структура особи, яка відбуває покарання (її адаптація, ставлення до встановленого режиму, вироку); психологічну сторону формування мікрогруп та їхньої спря­мованості; методи впливу та їх оптимальне поєднання, що застосову­ються з метою створення необхідного психологічного клімату, та ін. До предмета пенітенціарної психології входить також система заходів, які забезпечують розроблення і застосування прийомів виховного впливу, навчання педагогічного персоналу (вихователів), формування у них навичок, необхідних для здійснення виховних функцій.